8.4. Пористі заповнювачі

Заповнювачі для приготування легких бетонів бувають природними, штучними або отриманими з відходів промисловості.

Керамзит є штучним пористим заповнювачем, який отримують випалюванням попередньо відформованих глинистих гранул , що здатні до спучування. При невеликій насипній щільності ( 120...600кг/м³ ) має порівняно високу міцність.. Випускають у вигляді гравію ( гранули 5...40мм) і піску( зерна менше 5 мм ) . Марка керамзиту встановлюється залежно від насипної щільності – від 250 до 600 кг/м³.

Жужільна пемза – пористі щебені, отримані спучуванням розплавлених металургійних шлаків з наступною швидкою фіксацією пористої структури шляхом різкого охолодження, тому що сировиною для виробництва жужільної пемзи служать техногенні відходи. Даний вид заповнювача економічно дуже ефективний. Міцність пемзи – від 0,4 до 2 МПа .

Аглопорит- пористий заповнювач у вигляді гравію, щебенів. Одержують шляхом спікання сировинної шихти із глинистих порід і паливних відходів.

Спучені перлітові пісок і щебені - пористі зерна білого або ясносірого кольору, одержані шляхом швидкого випалювання вулканічних склоподібних гірських порід ( перліту , обсидіану). Залежно від розміру зерен спучений перліт поділяють на щебінь і гравій з насипною щільністю 100...500 кг/м³ й пісок з насипною щільністю 100...600 кг/м³.

Контрольні запитання

1. Яку роль у бетонах і розчинах відіграють заповнювачі?

2. Чим відрізняються дрібні й великі заповнювачі, природні й штучні?

3. Як впливає на властивість бетонів зернове сполучення заповнювачів?

4. Назвіть види піску залежно від зернового сполучення

5. Як впливають шкідливі домішки на якість бетону?

6. Як установлюється зернове сполучення піску й щебенів?

7. Як розрахувати модуль крупності піску?

8. У чому розходження між гравієм і щебенями?

7. Бетони

7.1. Загальні відомості. Класифікація бетонів

Бетон — штучний композиційний матеріал, одержуваний в результаті формування і подальшого затвердівання раціонально підібраної бетонної суміші, що складається з в'яжучої речовини, дрібного і великого заповнювачів, води і спеціальних добавок.

Бетон відомий давно. У Древньому Римі, наприклад, з бетону на вапні був побудований ряд складних інженерних споруд. Існує думка, що блоки внутрішньої частини єгипетських пірамід також виготовлені з бетону, в'яжучим в якому служило вапно. Широке застосування бетону починається після освоєння промислового виробництва портландцементу. Сучасне будівництво немислиме без бетону — бетон став основним будівельним матеріалом. Це пояснюється його економічністю, технологічністю і доступністю основних сировинних матеріалів.

Міцність бетонів досягає 100 МПа, для конструкційних бетонів межа міцності служить основною характеристикою. Бетон - вогнестійкий матеріал. У даний час отримані бетони, стійкі до найрізноманітніших агресивних впливів, у тому числі жаротривкі бетони, здатні працювати при температурі понад 1000° С. При сполученні бетону і сталі виходить композиційний матеріал із ще більш цінними властивостями — залізобетон.

За щільністю бетони поділяють на :

• особливо важкі (щільність більш 2500 кг/м³);

• важкі звичайні (2200...2500 кг/м³);

• полегшені (1800...2200 кг/м³);

• легкі (500...1800 кг/м³);

• особливо легкі теплоізоляційні (500 кг/м³).

За видом в'яжучого бетони підрозділяють на:

бетони на неорганічних в'яжучих: цементні, силікатні, гіпсові ;

бетони на органічних в'яжучих; асфальтобетон (на бітумі) і полімербетон (на синтетичних смолах).

За структурою будови розрізняють бетони :

зі злитою структурою; ячеїсті ; крупнопористі бетони.

За призначенням:

- конструкційні (звичайні, гідротехнічні ,дорожні);

- спеціальні (жаростійкі, декоративні, теплоізоляційні, радіаційнозахисні, полімербетони коррозійностійкі т .д.).

За видом заповнювача :

• бетони на щільних заповнювачах;

• бетони на пористих заповнювачах;

• бетони на спеціальніх заповнювачах.

За умовами тверднення:

• бетони природного твердення, тверднучі при температурі 15...20^оС і атмосферному тиску;

  80

• бетони, що зазнають теплової обробки (70...90⁰С) при атмосферному тиску, з метою прискорення твердіння;

• бетони автоклавної обробки, тверднуючі при температурі 175...200⁰С і тиску пару 0,9...1,6 МПа.