10. Поняття художньо-конструкторського аналізу виробу.

Аналіз – це метод наукового дослідження виробів, явищ, понять, один з найголовніших складових художнього конструювання. Він включає багатосторонній розгляд виробів – всього, що в сукупності дає вичерпну уяву про них. Дизайнер зобов’язаний аналізувати всі об’єкти своєї творчої роботи: загальні попередні міркування перед початком проектування, всі етапи підготовки виробу до виробництва і навіть після його випуску.

Недостатній аналіз на окремих стадіях проектування знижує цінність виробу ще в проекті. Відсутність обґрунтованого художньо-конструкторського аналізу виробу під час проектування може призвести до його морального старіння і неповноцінності ще до початку випуску.

Поглиблений аналіз виробів передбачає поєднання різноманітних факторів, вимог, умов, підходів. Неможливо, наприклад, отримати повну уяву про річ, розглядаючи лише її функціональні особливості і не приділяючи уваги матеріалу, технології виготовлення, вибору конструкції та форми. Складно проаналізувати також саму форму виробу, оцінити його композицію й естетичність, не знаючи функціонального призначення виробу. Таким чином, аналіз – це комплексний цілісний та різносторонній процес. При аналізі об’єкту необхідно послідовно, зі всіх сторін розглядати й оцінювати досконалість виробу: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції і естетичність. Аналіз промислової продукції є важливою попередньою умовою повного і всебічного визначення її якості.

Для того, щоб здійснити різні підходи в художньо-конструкторському аналізі, необхідно розділити промислові вироби на групи. Всі промислові вироби в залежності від призначення ділять на чотири групи:

а) вироби, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, домашнього вжитку, тобто одяг, взуття, меблі тощо);

б) вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);

в) промислові вироби, що виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);

г) промислові вироби, що виконують лише робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

При такій класифікації речі розділяються на великі групи, що дає можливість точніше визначити методику аналізу для кожної групи виробів.

В загальних рисах послідовність художньо-конструкторського аналізу для виявлення споживацький якостей виробу натупна:

1) збір інформації з різних джерел – патентних матеріалів, каталогів і проспектів, реклами, що відноситься до аналогів заданого для проектування виробу.;

2) підбір діючих аналогів виробу, що проектується, і складання детального опису процесу його використання;

3) аналіз функціональних вимог з визначенням зв’язку “людина – предмет”, “предмет – середовище” та безпеки експлуатації;

4) виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці й тектонічності форми;

5) аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;

6) аналіз тектонічності виробу як за окремими елементами, вузлами і деталями, так і в цілому;

7) аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру форми, єдності характеру всіх елементів та відповідності форми сталевої направленості;

8) загальний висновок по виробу.

Перераховані пункти художньо-конструкторського аналізу тісно взаємопов’язані, однак для виявлення головної вимоги розглядаються тільки два основних розділи аналізу: функціональний і композиційний.