28. Фітопатогенні віруси потрапляють у тканини рослин:

1. Через продихи.

2. Через кутикулу.

3. Через механічні поранення.

29. Методи діагностики фітопатогенних бактерій:

1. Серологічний, мікроскопічний.

2. Рослин-індикаторів.

3. Використання тетрацикліну.

30. Фітопатогенні мікоплазми викликають такі симптоми:

1. Пустули.

2. Нальоти.

3. Затримку росту та розвитку, позеленіння квіток.

31. Віроїди були відкриті:

1. Д.Й. Івановським 1992 р. при вивченні мозаїки тютюну.

2. Теодором О.Динером при вивченні веретеновидності бульб картоплі.

3. Японськими вченими 1967 р. при вивченні жовтяниці айстр.

32. На штучно створених поживних середовищах не ростуть:

1. Мікоплазми.

2. Віроїди.

3. Бактерії.

33. Назвіть представників класу Базідіоміцети:

1. Стеблова іржа - Puccinia graminis.

2. Фітофтора картоплі - Phytophtora infenstans dby.

3. Борошниста роса буряків - Erysiphe communis

34. До якого методу захисту сільськогосподарських рослин від хвороб відноситься використання фунгіцидів:

1. хімічний

2. біологічний

3. агротехнічний

4. фізико-механічний

35. Базидія з базидіоспорами входить в цикл розпитку грибів класу:

1. Chytridiomycеtes.

2. Oomycetes.

3. Basidiomycеtes.

36. Інкубаційний період розвитку хвороби це:

1. період розвитку моменту зараження до появи перших ознак захворювання

2. період попадання інфекційного матеріалу на уражені органи рослин

3. період змін до яких приводить розвиток паразиту

37. Голосумчаті гриби належать до грибів класу Ascomycetes порядку:

1. Taphrinales.

2. Еrysiphales.

3. Dotidiales.

38. Гриби класу Basidiomycеtes пор. Ustilaginales наносять тип ураження:

1. Руйнування органів.

2. Гнилі.

3. Нальоти.

39. Закритий тип плодового тіла характерний для:

1. Клейстотеціїв.

2. Апотеціїв.

3. Перитеціїв.

40. До класу Ascomycetes відноситься:

1. Erysiphe graminis.

2. Cercospora belicola.

3. Botrytis cincrea.

41. Вегетативне тіло грибів класу Basidiomycеtes представлено:

1. Одноклітинним міцелієм.

2. Багатоклітинним міцелієм.

3. Плазмодієм.

42. Агротехнічний метод захисту рослин проти хвороб - це:

1. Виведення і впровадження у виробництво стійких сортів.

2. Використання методів і прийомів обробітку ґрунту з метою припинення розвитку хвороб і підвищення стійкості рослин.

3. Припинення розвитку збудників хвороб при допомозі інших живих організмів або продуктів їх життєдіяльності.

43. Інтегрована система захисту рослин проти хвороб - це:

1. Сукупність всіх відомих заходів попередження розвитку хвороб.

1. Вміле поєднання всіх відомих методів захисту рослин, де на перше місце виносяться профілактичні.

44. Використання антибіотиків проти хвороб відноситься до:

1. Селекційного методу захисту.

2. Агротехнічного методу захисту.

3. Біологічного методу захисту.

45. Основоположником вчення про імунітет рослин визнано:

1. М.І. Вавілова.

2. Т.Д. Вердеревського.

3. А.А. Ячевського.

46. Набутий імунітет- це імунітет, який набуває рослина:

1. В період онтогенезу.

2. В період зберігання рослинницької продукції.

47. Переваги вирощування стійких сортів полягають:

1. В зменшенні або виключенні використання пестицидів на полях.

2. В отриманні екологічно чистої продукції.

3. Зменшенні резервації збудників хвороб.

48. Методи підвищення стійкості сортів:

1. Гібридизація.

2. Термічне обеззаражування насіння.

3. Глибока оранка ґрунту.

49. Фітонцидний метод захисту був започаткований:

1. Д.Й. Івановським 1892 р.

2. Б.II. Токіним впродовж 1928-1929 р.

3. М.І. Вавіловим 1919 р.

50. Кила капусти відноситься до грибів класу:

1. Chytridiomycеtes.

2. Oomycetes.

3. Basidiomycеtes.

51. Гриби, здатні розвиватися тільки на відмерлих тканинах рослин або тварин та інших мертвих органічних субстратах відносяться до:

1. облігатних сапрофітів

2. факультативних паразитів

3. облігатних паразитів

52. Гриби, для яких звичайним в природі є сапрофітний спосіб життя, однак за певних умов здатні переходити до паразитування на живих , найчастіше ослаблених рослинах відносяться до:

1. облігатних сапрофітів

2. факультативних паразитів

3. облігатних паразитів

53. Гриби, що можуть харчуватися тільки вмістом живих клітин рослини–хазяїна й характеризуються найвищим ступенем паразитичної активності відносять до:

1. облігатних сапрофітів

2. факультативних паразитів

3. облігатних паразитів

54. Борошнисторосяні, плазмодіофорові, тафрінові, іржасті гриби мають властивості:

1. облігатних сапрофітів

2. факультативних паразитів

3. облігатних паразитів

54. Які типи спороношень включають види іржі з повним циклом розвитку: