- •1. Вихідні дані:
- •2. Компоновка перекриття
- •3. Плита монолітного перекриття
- •3.1 Статичний розрахунок балочної нерозрізної плити
- •3.2 Перевірка заданої товщини плити
- •3.3 Підбір площі поздовжньої арматури і підбір рулонних сіток для випадку армування плити з поздовжньою робочою арматурою
- •4. Другорядна балка монолітного перекриття
- •4.1 Збір навантажень.
- •4.2 Статичний розрахунок
- •4.3 Побудова огибаючої епюри моментів
- •4.4 Визначення висоти перерізу балки
- •4.5 Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі
- •416 А500с см2.
- •4.6 Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі
- •4.7 Конструювання другорядної балки
- •Література
4.3 Побудова огибаючої епюри моментів
Огибаюча епюра моментів графічно зображує значення максимальних та мінімальних моментів в будь-якому перерізі балки при різних її завантаженнях тимчасовим навантаженням.
Побудова огибаючої епюри моментів в другорядній балці від різних завантажень виконується за формулою
Значення коефіцієнта визначається з урахуванням інтерполяції для додатних моментів – за рис. 6, для від’ємних – за табл. 4 в залежності від співвідношення.
У даному прикладі співвідношення .
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
кНм
За цими даними будуємо епюру моментів.
Рис. 5. Коефіцієнти обвідної епюри моментів другорядної балки
Таблиця 4
v/g |
α |
Значення коефіцієнта β в перерізах | ||||||||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 | ||
0,5
|
0,167 |
-0,0715 |
-0,010 |
+0,022 |
+0,024 |
-0,004 |
-0,0625 |
-0,003 |
+0,028 |
+0,028 |
-0,003 |
-0,0625 |
1
|
0,200 |
-0,0715 |
-0,020 |
+0,016 |
+0,009 |
-0,014 |
-0,0825 |
-0,013 |
+0,013 |
+0,013 |
-0,013 |
-0,0625 |
1,5
|
0,228 |
-0,0715 |
-0,026 |
-0,013 |
±0,000 |
-0,020 |
-0,0625 |
-0,019 |
+0,004 |
+0,004 |
-0,019 |
-0,0625 |
2
|
0,250 |
-0,0715 |
-0,030 |
-0,009 |
-0,006 |
-0,024 |
-0,0625 |
-0,023 |
-0,003 |
-0,003 |
-0,023 |
-0,0625 |
2,5
|
0,270 |
-0,0715 |
-0,033 |
-0,012 |
-0,009 |
-0,027 |
-0,0625 |
-0,025 |
-0,006 |
-0,006 |
-0,025 |
-0,0625 |
3
|
0,285 |
-0,0715 |
-0,035 |
-0,016 |
-0,014 |
-0,029 |
-0,0625 |
-0,028 |
-0,010 |
-0,010 |
-0,028 |
-0,0625 |
3,5
|
0,304 |
-0,0715 |
-0,037 |
-0,019 |
-0,017 |
-0,031 |
-0,0625 |
-0,029 |
-0,013 |
-0,013 |
-0,029 |
-0,0625 |
4
|
0,316 |
-0,0715 |
-0,038 |
-0,021 |
-0,018 |
-0,032 |
-0,0625 |
-0,030 |
-0,015 |
-0,015 |
-0,030 |
-0,0625 |
4,5
|
0,317 |
-0,0715 |
-0,039 |
-0,022 |
-0,020 |
-0,033 |
-0,0625 |
-0,032 |
-0,016 |
-0,016 |
-0,032 |
-0,0625 |
5
|
0,339 |
-0,0715 |
-0,040 |
-0,024 |
-0,021 |
-0,034 |
-0,0625 |
-0,033 |
-0,016 |
-0,016 |
-0,033 |
-0,0625 |
4.4 Визначення висоти перерізу балки
Висоту перерізу підбираємо за опорним моментом при. По табл. 3 привизначаємо. На опорі момент від’ємний – полиця балки в розтягнутій зоні (рис. 8-в). Переріз працює як прямокутний з шириною ребрасм. Обчислюємо робочу висоту перерізу
м.
Повна висота перерізу
м; приймаємо Hmin=0,3м.
Приймаємо розміри перерізу балки кратними 5 см, тоді
см; см.
Робоча висота балки: в прогоні смсм;
на опорі смсм.
Розрахункова ширина полиці . Консольні звиси полицьприймаються:
не більше 1/6 прогону елемента, тобто 5,2 : 6 =0,86 м;
при не більше 1/2 відстані між гранями другорядних балок, тобто
м;
при повинні дорівнювати.
= 6 0,07 = 0,42
З отриманих значень береться до розрахунку найменше , тобто0,42м.
Тоді м.
При розрахунку таврових перерізів розрізняють два випадки розташування нижньої межі стиснутої зони: в межах полиці (рис. 8а) та нижче полиці (рис. 8б).
Рис. 6. Розрахункові схеми нормального перерізу другорядної балки
а, б – в прольотах, в – біля граней опор.
При розрахунку міцності нормальних перерізів в прольотах другорядної балки необхідно з’ясувати випадок розрахунку таврового перерізу, для цього розташування нейтральної осі визначається з рівняння
якщо
нейтральна вісь розташована в межах полиці (рис. 8-а) і переріз балки розраховують як прямокутний шириною , де- згинальний момент в прогоні другорядної балки.
.
Умова виконується, отже нейтральна вісь розташована в межах полиці.