4.2 Електромобілі виходять на стежку завоювання українського ринку

Електромобілі виходять на стежку завоювання українського ринку. В умовах глибокої структурної кризи наша країна стикається з необхідністю серйозного оновлення моделі економічного розвитку. Поряд з сільським господарством, інформаційними технологіями, альтернативною енергетикою та іншими напрямками, покликаними прийти на зміну «традиційним» галузям. Одним з локомотивів майбутнього зростання нашої країни може (і просто зобов'язана!) стати індустрія електромобілебудування.

На даний момент вже абсолютно очевидно, що масовий перехід від традиційних видів транспорту, оснащених бензиновими або дизельними двигунами, до електромобілів - лише справа часу. Темпи розвитку технологій зростають у геометричній прогресії, а питання екології хвилюють все більше число людей, переходячи в площину державної політики. За останні п'ять років ціна батареї знизилася вдвічі, роблячи даний вид транспорту набагато доступнішим. У моделей вищого цінового сегмента показник пробігу при повному заряді батареї вже перейшов межу за 400 км. Більше того, світовий лідер у виробництві електрокарів, Tesla Motors, повідомив про наміри найближчим часом вивести на ринок модель з запасом ходу більше 800 км.

Чималу роль у популяризації електротранспорту грають і зовнішні стимули, такі як податкові пільги, прямі грошові дотації покупцям та інші блага (безкоштовна парковка та заправка, рух по дорожнім смугам, призначеним виключно для громадського транспорту). Зокрема, компенсація за придбання електромобіля у Франції становить 10 000 євро, в Естонії - до 50% (але не більше 18 000 євро), в Китаї - до $ 18 000. У США надають податковий кредит у розмірі $ 7500.

За даними AUTO-Consulting, в 2014 році у нас в країні було продано 39 нових електромобілів, а вже за два місяці 2015 їх постачання в Україну перевищили торішні показники. А адже ще на початку 2014 року кількість електрозаправок в країні обчислювалася одиницями. Очевидно, усвідомлюючи перспективи майже 43-мільйонної України (без урахування Криму), Tesla Motors вже заявила про плани будівництва двох суперчарджеров в країні наступного року. Ентузіастам електротранспорту доводиться знаходити гроші на покупку автомобілів в умовах фактично повної відсутності фінансування. Крім високої вартості самих електрокарів, процентні ставки за банківськими позиками досягають 30-50%.

Додайте до цього нерозвиненість інфраструктури. Так, згідно з даними порталу www.plugshare.com, зарядних станцій в Україні налічується лише 41, три з яких знаходяться у власності фізосіб. Сконцентровані вони в основному в Київському та Західному регіонах і є стандартними, тобто процес повної зарядки батареї триває 6-8 годин. При цьому в Україні поки немає жодної станції прискореної зарядки (т.зв. суперчарджер - supercharger), здатної зарядити батарею машини за 30-60 хвилин. Не слід забувати і про те, що технології слабо перевірені в наших кліматичних умовах (згадаймо хоча б історію із знаменитими поїздами «Хюндай», застряглими в засніжених полях і «врятованими» звичайними електровозами радянської епохи).

Україна - це, звичайно, далеко не Сибір, але, за даними одного зі спеціалізованих інтернет-порталів, ємність батареї падає на 1% при кожному черговому градусі морозу. Таким чином, при -20 ° C морозу дистанція пробігу впаде приблизно на 20%. І це без урахування працюючої грубки.

А якщо врахувати, що електрокари в середньому на 30-40% дорожче своїх бензинових аналогів, чи варто дивуватися, що в даний час в Україні налічується не більше 300 таких машин, не менше половини яких з'явилися на наших дорогах в 2014-2015 роках. Тому, при поточному розвитку подій через кілька років число електромобілів, проданих в цій країні, досягне декількох тисяч, це можна буде вважати шаленим успіхом.

Нарешті, ще одним важливим моментом може стати дефіцит електроенергії, що склався в поточних умовах і що передбачає (за інших рівних умов) подальше зростання цін при значному збільшенні обсягу споживаної енергії. Приміром, не так давно начальник управління стратегічного планування та розвитку енергетичних ринків Національної комісії регулювання електроенергетики Валерій Цаплін заявляв, що для українських енергомереж критичним може стати показник, коли частка електромобілів складе 5-10% всіх приватних автомобілів.

Що може зробити держава вже зараз?

Відповідь проста: досить прибрати всі імпортні мита / внутрішні податки на електромобілі, а також їх виробництво і технології. На чому ґрунтуються дані переконання?

1. Найголовніше: Україна просто нічого не втрачає. Фіскальний ефект від імпорту та реєстрації декількох сотень електромобілів, що бігають по країні, мізерний. Як зазначено вище, в найближчому майбутньому електромобілі не стануть масовим явищем, тобто бюджет не понесе втрати за рахунок того, що власники автомобілів масово пересядуть на пільгову електрику.

2. Зростання кількості електромобілів спричинить розширення мережі електрозаправок, особливо у великих містах і вздовж основних трас. Прогресивні міста будуть централізовано впроваджувати суперчарджери, розташовувані уздовж ліній метрополітену, на місцях трамвайних депо та ін. Це сприятиме зайнятості серед населення і, як наслідок, зростання сукупного попиту. Навіть в умовах різкого зростання цін на електроенергію вартість експлуатації електромобілів залишиться в рази менше, ніж аналогічний показник машин, оснащених двигуном внутрішнього згоряння.

3. Нарешті, популяризація електромобілів стимулює їх внутрішнє виробництво. При цьому треба вважати, що як майбутні виробники, так і згадані ентузіасти адаптують свої електромобілі до непростих кліматичних умов нашої країни.

4. Більш того, висока експортна складова в майбутньому виробництві електромобілів потребують прискореного розвитку електротехнічної галузі, а також значного підвищення якості сировини і напівфабрикатів, вироблених в Україні, що, у свою чергу, стимулює попит на них поза ринком електромобілів, надавши ще більший стимул економічному зростанню.

5. Ще один не менш важливий аргумент - виражений позитивний ефект на платіжний баланс країни. При цьому цілком очевидно, що вже через рік-два після лібералізації ринку обсяг економії на імпорті нафтопродуктів може у багато разів перевищити відтік коштів за рахунок різкого зростання попиту на зарубіжні електромобілі. За словами представників профільних відомств, Україна імпортує близько 70% бензину і 80% дизельного палива. Згідно ж з даними Укрстату, за 12 місяців 2014 імпорт нафти і нафтопродуктів склав близько $ 7 млрд (53% дефіциту нашого платіжного балансу за аналогічний період).

Депутати прийняли в першому читанні два законопроекти, що передбачають скасування імпортного мита, а також ПДВ та акцизного збору на транспортні засоби з електричними двигунами, що ввозяться на територію України (законопроект №1674 і №1912 відповідно). При цьому, згідно із законопроектом №1912, звільнення від сплати ПДВ та акцизного збору діє до 1 січня 2020 року.

Залишається сподіватися, що всі ці ідеї (або хоча б деякі з них) знайдуть розуміння серед законодавців, ставши при цьому лише першим кроком на підтримку народження нової галузі промисловості України. Для довідки. Згідно з чинним законодавством, мито на електромобілі варіюється від 8% до 10%, додатковий імпортний збір становить 5%, плюс акциз (109,129 євро) і ПДВ (20%). У підсумку електромобіль з початковою (інвойсної) вартістю $ 30 000 дорожчає до приблизно $ 41 000.