Традиційні та інноваційні технології управління.

На сучасному етапі особливої актуальності набула проблема запровадження інноваційних технологій управління.

Програмно-цільове управління школою в режимі розвитку належить до інноваційних технологій за цілями. З ним можна детальніше ознайомитись при вивченні планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Модель управління школою за результатами розроблена російським дослідником П. Третьяковим. На його думку, управління за цілями перетворюється на формальний процес, де не завжди враховуються можливі ресурси для досягнення стратегічної мети. Технологія управління за результатами зводить до мінімуму можливість формулювання нереальних цілей та умов.

Поняття «управління за результатами» можна визначити як систему управління і розвитку, з допомогою якої досягаються результати, які визначені та узгоджені всіма членами організації. Результат – це реалізована мета. Але цілі можуть бути реальні і нереальні. Реальні цілі підкріплюються необхідними ресурсами для їх досягнення. Пояснення кожному учаснику процесу суті його місії, мотивації досягнення певних результатів надає діяльності не примусовий адміністративний характер, а характер усвідомленої творчої праці.

Таким чином, управління за результатами є цілеспрямована забезпечена необхідними ресурсами взаємодія керуючої та керованої підсистем із досягнення запланованого результату.

Розгляньмо декілька різновидів технології управління за результатами, зокрема діагностико-технологічне управління педагогічним процесом, розроблене міжрегіональною експериментально-технологічною площадкою «Спадкоємність» під керівництвом професора В. Зайцева (м. Донецьк).

Ця технологія заснована на використанні методу медико-педагогічної аналогії, в межах якої класні і шкільні колективи розглядаються як соціальні організми, які не мають повноцінного здоров’я:

• мають вади у фізичному розвитку;

• існують затримки у психічному розвитку

• володіють недоліками морального виховання.

Отже, технологія діагностичного управління заснована на виявленні відхилень реального освітнього процесу від норми. Зрозуміло, що для їх фіксації у школі має бути добре розвинена діагностична служба, яка б володіла пакетом діагностичних методик, а також створений банк педагогічних технологій, які дозволяють вирішувати проблеми, що мають місце в школі.

Поряд з такими широко розповсюдженими критеріями в практиці роботи школи як «якість навчання», технологія В.Зайцева передбачає й інші критерії: «індекс якості», «індекс творчості», «надійність навчання» тощо. Оцінка розвитку психіки не зводиться тільки до оцінки мислення, пропонуються також критерії для оцінки рівня розвитку емоцій, мови і волі.

Для вивчення результативності виховної роботи передбачені критерії оцінки чотирьох найважливіших якостей: доброти, культури спілкування, працелюбства, моральності.

Керівники ставлять «діагнози захворювань», а для лікування кожного виявленого захворювання є необхідні ліки – окремі технології; згодом проводиться лікування соціальних організмів – класів і шкіл.