Тема 4. Голосові резонатори та регістри, методика їх опанування (2 год.)
Коливання й акустика як основа звуку й голосу. Поняття “Голосовий резонатор”. Різновиди голосових резонаторів: черепні, горлові та тулубні – найвищі та найнижчі резонатори в людини.
Методика та практичні вправи для оволодіння різними голосовими резонаторами. Вправа “Стрибун”.
Поняття “Голосовий регістр”. Різновиди регістрів та їхня характеристика. Рівність звучання голосу в усіх регістрах.
Методика та практичні вправи для розвитку всіх регістрів мовленнєвого голосу. Вправи “Регістри”, “Альпініст”, “Аквалангіст”.
Голосові резонатори
Голос практично кожного музичного інструмента спирається на два фізичних явища. Одним із них є коливання (струни, перетинки, мембрани чи їх множини), а іншим – акустика – підсилення звуку шляхом відбиття звукової хвилі в якихось внутрішніх чи зовнішніх порожнинах та їх комбінаціях (скриня, труба, корпус, акустичне приміщення). Як і в першому, так і в другому випадках це можуть бути і множини струн, і множини порожнин. Наслідком першого фізичного явища є сам звук, а другого – підсилений і забарвлений звук.
Всі ті порожнини в тулубі людини, в яких відбивається звук, називають голосовими резонаторами. їх поділяють на черепні, горлові та тулубні. Отже, черепні резонатори, – поміж яких ті, що містяться в надбрівній ділянці чола, вважаються найвищими, бо розміщені на ділянці чола. До черепних належать також носові або гайморові пазухи та ротова порожнина.
Горлові резонатори, – до яких входять трахейні та гортанні. Вони, здебільшого, першими відбивають звук і передають його іншим резонаторам.
Тулубні резонатори, – грудні та черевні – є найбільш об'ємними, а тому звичайно більше за інших сприяють створенню внутрішнього об'єму голосу.
Отже, для потрапляння повітря в будь-які резонатори потрібно, щоб струмінь був достатньо сильним. Найбільш потужний струмінь повітря забезпечує тільки мішано-діафрагмаційне дихання. Тому важливо в усіх вправах приділяти йому увагу.
Для отримання високого звуку струмінь повітря слід спрямовувати вертикально, щоб він досяг надбрівних порожнин. І навпаки, для отримання низького звуку струмінь слід спрямовувати всередину. При цьому ледь помітно опускаючи голову й тим самим унеможливлюючи потрапляння струменя повітря в носоглотку. В першому випадку для найбільшого сприяння вертикальному проходженню струменя повітря допускається ледь помітне піднімання голови, а в другому - навпаки, її опускання. Звичайно ж, сам по собі рух головою, здавалось би, ще не розв'язує складне завдання включення тих чи тих резонаторів, але сприяє тому.
Професійному комунікаторові, так само, як і професійному співакові чи актору, слід розібратися в природі звуку та можливостях його творення власними силами. Для цього мало вивчити теорію, потрібно закріпити її на практиці.
Вправа. Використання голосових резонаторів у процесі співу
Проспівайте пісню В. Івасюка «Червона рута», використовуючи мішано-діафрагмаційне дихання. В ній невеликі рядки, перед кожним з яких слід робити вдих. А ще проаналізуйте ваше виконання з позиції використання в процесі співу цієї пісні тих чи тих голосових резонаторів.
Вправа. Використання голосових резонаторів у процесі співу
Проспівайте «Пісню про рушник», використовуючи мішано-діафрагмаційне дихання. Так само, як і в попередній пісні, вдих робіть перед кожним рядком. З тієї причини, що рядки в цій пісні дещо розлогіші, аніж у попередній, дихання має бути економним. А ще проаналізуйте ваше виконання цієї пісні з позиції використання в процесі співу тих чи тих голосових резонаторів.
Вправа. Використання голосових резонаторів у процесі співу
Проспівайте українську народну пісню «Мав я раз дівчиноньку», використовуючи мішано-діафрагмаційне дихання. Як і в попередніх піснях, його треба брати на кожен новий рядок. Проаналізуйте також ваше виконання цієї пісні з позиції використання в процесі співу тих чи тих голосових резонаторів.
Вправа. Використання голосових резонаторів у процесі співу
Проспівайте українську народну пісню “Тече вода каламутна”, використовуючи мішано-діафрагмаційне дихання. Так само беріть його на кожен новий рядок. Проаналізуйте також ваше виконання цієї пісні з позиції використання в процесі співу тих чи тих голосових резонаторів.
Голосові регістри та методика їх опанування
Театральна педагогіка як галузь, що забезпечує професійну підготовку фахівців для театру, накопичила величезний досвід, у тому числі й у справі розвитку голосових регістрів. Він може бути не лише прийнятним, а й корисним для журналістської педагогіки. А можливо, й ширше – для представників різних гуманітарних спеціальностей, зокрема мистецьких і мистецько-педагогічних, а також усіх тих, чия професійна діяльність тісно пов'язана з ораторським мистецтвом. А це як вже зазначалось, значно ширше коло людей, до якого належать і політики, і дипломати, і юристи, і військові, і ще багато представників інших спеціальностей.
За ознаками висоти та тембру звучання мовленнєвий голос, так само, як і співочий, умовно поділяють на три основних відрізки: низький, середній, високий. У музичній та театральній педагогіці їх називають регістрами. Голос мовця може звучати у високому, низькому чи середньому регістрах. Спільними їх ознаками можна вважати тембральну єдність та рівність звучання голосу у межах кожного з них. Водночас, володіння ними є ознакою поставленого співочого чи ораторського голосу, бо саме рівність його звучання в різних регістрах свідчить про копітку роботу людини з оздоблення чи окультурення свого голосу.
Щоб досягти якісного звучання мовленнєвого голосу в коленому з регістрів, треба, з одного боку, намагатися розширити їхні межі, а з іншого – зробити непомітними переходи з одного регістра в інший. Досягти якісного однорідного звучання голосу в усіх регістрах можна лише завдяки тривалому і цілеспрямованому виконанню спеціальних вправ. На жаль, українською мовою їх створено не так вже й багато, принаймні для розвитку регістрів та діапазону голосу.
Вправа. «Регістри»
Прочитайте вголос вправу «Регістри». Під час її виконання намагайтесь досягти резонаторного звуку.
РЕГІСТРИ
Ось високий мій регістр – головний!
І середній мій регістр – центровий!
І найнижчий мій регістр – це грудний!
Щоб тут говорити (вказує на голову),
І так говорити (вказує на діафрагму),
І скрізь говорити (знову вказує на верхній регістр),
Говорити (вказує на середній регістр),
Говорити (вказує на нижній регістр)!
Вправа «Альпініст»
Прочитайте вголос вправу «Альпініст». Вона спрямована на розвиток регістрів і діапазону голосу та на досягнення резонаторного звуку.
АЛЬПІНІСТ
Щоб головним оволодіти регістром,
На мить стаю я альпіністом.
Все вище піднімаюсь, вище,
І ось вершина ближче, ближче.
І хоч нелегко підніматись
У чарівне царство це висотне,
Та нам ще треба домагатись,
Щоб слово й тут було природне.
Цю вправу треба починати виконувати з нижнього регістру, поступово піднімаючись до верхнього, тобто жіночим голосом починати з альтових звуків і закінчувати сопрановими, а чоловічим – з басових і завершувати теноровими звуками. Вправа може сприяти розвиткові діапазону голосу та гартуванню його сили за умови, що він буде звучати без крику і надриву, але на повну силу.
Наступну вправи бажано виконувати в повільному темпі, з паузами – відповідно до знаків пунктуації та специфіки запису.
Вправа «Веслярам»
Прочитайте вголос вправу «Веслярам». її метою є сприяти вам у досягненні якісного звуку з допомогою опори на голосні «Е»., О», «А», «У», «І».
ВЕСЛЯРАМ
Ге-е-ей, на ве-есла,
Що-о-об по-не-ес-ла-а,
Бу-уря!
Чо-о-овен!
На про-о-ості-ір!
Вправа «Аквалангіст»
Прочитайте вголос вправу «Аквалангіст». Вона спрямована на оволодіння якісним звуком у низькому (грудному) регістрі. Стежте також за правильністю вимови питомих українських фонем «Ч», «Щ», «Г» та нескладового «У».
АКВАЛАНГІСТ
Щоб оволодіти грудним регістром,
На мить стаю аквалангістом.
Все нижче опускаюсь, нижче,
А дно морське все ближче, ближче,
І хоч нелегко вже спускатись
У чарівне царство це підводне,
Та нам ще треба домагатись,
Щоб слово й тут було природне.
Вправу «Аквалангіст» треба починати виконувати з верхнього регістру, поступово переходячи до нижнього. Цю вправу, як і попередню, не можна виконувати поспіхом, скоромовкою, навпаки, подібні тренування голосових регістрів потребують уповільненого темпу мовлення. До того ж, під час їх читання треба відчувати поступове включення різних резонаторів – піднебіння, порожнини носа, лобних пазух, грудної клітки. Варто наголосити також на тому, що правильне фонаційне дихання є обов'язковою вимогою правильного виконання цієї вправи.
Для вдосконалення звучання голосу в середньому й нижньому регістрі, ритму і темпу мовлення, а також дикції можна запропонувати такі вправи:
Вправа «Яблучко»
Прочитайте вголос текст вправи. Зверніть увагу на вимову фонем «З», «К», «Р», «Ч», «С», «Д», «Т», «ТЬ»та нескладового «У».