2.4. Господарська діяльність.

Значний вплив на клімат здійснюється землекористуванням людини. Зрошування, вирубка лісів і сільське господарство здатні повністю змінити навколишнє середовище. Наприклад, на зрошуваній території змінюється водний баланс. Землекористування може змінити альбедо окремо взятої території, оскільки змінює властивості підстилаючої поверхні і тим самим кількість поглиненого сонячного випромінювання. Наприклад, існують припущення, що клімат Греції та інших середземноморських країн змінився через масштабні вирубки лісів між 700 роком до н. е. і початком н. е. (деревина використовувалася для будівництва, кораблебудування і як паливо). Клімат став жаркішим і сухішим, а ті види дерев, які використовувалися в кораблебудуванні, не ростуть більше на цій території.

Згідно з дослідженням 2007 року Лабораторії реактивного руху (Jet Propulsion Laboratory) середня температура в Каліфорнії зросла за останні 50 років на 2° С, причому в містах це зростання набагато вище. Це є в основному наслідком антропогенної зміни клімату.

Ліс – це важлива складова Землі. Він є одним із основних типів рослинності і складається з сукупності дерев, чагарників, трав, мохів, лишайників тощо, а також тварин і мікроорганізмів. Все у лісі біологічно взаємопов'язано і впливає не лише одне на одне, але й на навколишнє середовище.

Ліси ростуть на всіх континентах, окрім Антарктиди, і покривають близько 30 % суходолу Землі. Вони займають більше 4 000 млн га; майже половина лісів – тропічні і субтропічні.

За підрахунками вчених, за один сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 120–280 кг вуглекислого газу і виділяє 180–200 кг кисню. Одне дерево середньої величини виробляє достатню для дихання трьох людей кількість кисню. Гектар хвойного лісу затримує 40 тонн пилу, а листяного – 100 тонн. Ліси мають величезний вплив на клімат і стан ґрунтів. Влітку під час дощів і злив дерева затримують вологу на листі і гілках; восени – в опалому листі, мохах і кореневищах. Повертають дерева вологу поступово шляхом випаровування її назад в атмосферу, де утворюються хмари, які знову перетворюються в опади у вигляді дощу. Взимку ліси акумулюють сніг і не дають йому змогу швидко танути до настання весни. Без лісів вода талого снігу і дощів швидко стікає в русла струмків і річок, розмиваючи при цьому ґрунт, утворюючи яри, а також спричиняє затоплення нижче за течією. Волога, надходячи до річок, майже не випаровується назад у повітря, внаслідок цього часто починаються засухи [21].

Чи не правда, що, читаючи про це, мимоволі замислюєшся щодо нашого жорстокого ставлення до дерев: мовчазних, завжди покірних зелених братів, які нічого не вимагають натомість? Проте, на жаль, за минулі 10 тис. років людина знищила близько двох третин лісів на планеті. Особливо інтенсивно вирубували ліси в Середньовіччі. Так, вже у XVI ст. площа лісів Швейцарії скоротилась на 75 %. З початку XX ст. зі зростанням темпів науково-технічного прогресу цей процес став звичним і вже в наші дні досяг свого апогею. В Англії до 20-х років XX ст. було знищено 95 % лісів, у Франції й Іспанії – від 80% до 90 %. Фінляндія і Швеція зберегли лише половину своїх лісів. На території Бесарабії, яка входила до 1917 р. до складу Російської імперії, на 1896 рік залишилось лише 6 % лісів.

Ліси треба вирубувати вкрай обережно. Масове вирубування дерев може спричинити раптові зміни температури (холодніше взимку, тепліше влітку), знесення родючого шару ґрунту. Як результат, на місці вирубаних лісів утворюються пустелі. Особливо це стосується південних територій України. Раніше на цілинах Північного Причорномор'я росли буйні трави, букові, дубові гаї й ліси, а тепер залишився тільки голий степ, який з усіх боків провівають вітри.

За підрахунками Всесвітнього Фонду Охорони Дикої Природи (WWF), вже через 40 років біоресурси Землі будуть цілком вичерпані. З лісовими масивами найгірша ситуація: знищують їх за лічені дні, а ростуть вони десятиріччями. Тому варто думати, як нам поповнювати природні ресурси для того, щоб відновлювати екологічний баланс.

Вже в епоху давніх цивілізацій деякі вчені і правителі розуміли, до чого може призвести бездумне знищення лісів, і не лише прагнули дослідити природу, але й свідомо брали участь в її збереженні. Вавилонський цар Хаммурапі видав перший в історії закон про збереження лісів. Згідно із законом Хаммурапі, за вирубування лісів засуджували до смертної кари. Давньогрецький вчений Аристотель, філософ Фалес Мілетський, римський вчений Пліній Старший і багато інших присвячували свої безцінні праці дбайливому ставленню людини до природи й – основне – до лісового багатства. Вже тоді брали до уваги, що варварське вирубування може призвести до незворотних наслідків зміни клімату, а опісля — й до екологічної катастрофи. На жаль, мало хто сьогодні обізнаний з діяннями [24].

РОЗДІЛ3. ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ КЛІМАТУ