СпортМедицина / ЗМ2 МуСпМед / ТеорЗ.М.2МудСМ

Не рекомендується користуватися номограмою Астранда під час обстеження кваліфікованих спортсменів, які тренуються на витривалість, оскільки у них при виконанні тестів ЧСС відносно низька, що призводить до неправильних результатів.

МСК в дитячому віці збільшується пропорційно зросту та масі. У чоловіків воно досягає максимального рівня у віці 18-20 років. Починаючи з 25-30 років МСК невпинно зменшується і до 70 років складає 50 % від рівня 20 років. У жінок МСК відповідає приблизно 70 % визначеного у чоловіків, залишається незмінним на протязі продуктивного періоду, а потім знижується з такою ж швидкістю, як у чоловіків (K. Andersen та співавт., 1971).

Для молодих добре тренованих осіб МСК – 4 л/хв у чоловіків і 3 л/хв у жінок (Р.Astrand, 1960). У дорослих з пониженою фізичною активністю у віці 25-45 років складає приблизно 3,2 л/хв у чоловіків і 2,4 л/хв у жінок (Н.Monod, 1973).

Дослідження з використанням значних фізичних навантажень виявили тісну кореляційну залежність між інтенсивністю м’язової роботи, споживанням кисню та хвилинним об’ємом серця; між величиною споживання кисню, ступенем навантаження, частотою серцевих скорочень при навантаженнях, які вимагають споживання кисню не менше 1 л/хв. На цій залежності будуються всі непрямі методи оцінки функціонального стану і його максимальних фізичних можливостей без використання максимальних виснажливих навантажень, при яких досягається киснева межа і максимуму частоти серцевих скорочень.

Для обчислення МСК (мл/хв) можна використати дані PWC170 (кгм/хв) за формулою:

МСК = 1,7 х PWC170 + 1240

Приблизно МСК можна розрахувати за формулою, яку запропонував Ж.Шеррер (1973). Вона враховує залежність життєвої ємності легень і аеробної здатності: чим вижа ЖЕЛ, тим більша максимальна вентиляція, а значить – вище МСК.

МСК = ЖЕЛ х 0,7 Масові обстеження людей з використанням номограми Астранда дають можливість

установити нормативну оцінку рівня МСК для практично здорових осіб різної статі та віку. По результатах всіх обстежуваних розділили на так звані функціональні класи аеробної здатності:

ФК – низький, ФК ІІ – нижче середнього; ФК ІІІ – середній, ФК ІУ – вище середнього, ФК У – високий.

Тест Купера (відео 13)

Між показниками і рівнем розвитку загальної витривалості існує високий ступінь зв’язку

– коефіцієет кореляції більше 0,8. На цій основі лікарем К.Купером були запропоновані бігові тести: 12-ти хвилинний та 1,5 – мильний (або 2,4 км) 12-хвилинний тест передбачає подолання любим доступним по фізичному стану шляхом (біг чи ходьба) максимально можливої відстані за 12 хвилин (по рівній місцевості). Оцінку результатів тесту проводять залежно від подоланої дистанції з урахуванням віку досліджуваного, по його результатах визначають клас аеробної здатності (табл.17)

Таблиця 17

Градація максимальної аеробної здатності (функціональні класи) в залежності від відстані подоланої за 12 ( в км) за К.Купером

Функціональнийклас				Вік, роки
аеробних здатностейі	Молодші 30		30-39		40-49		50 і більше
фізичнийстан	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж
ФК І – дуже поганий	Менше	1,5	Менше	1,4	Менше	1,2	Менше	1,0
	1,6		1,5		1,4		1,3
ФК ІІ - поганий	1,6-2,0	1,5-1,8	1,5-1,8	1,4-1,7	1,4-1,7	1,2-1,5	1,3-1,6	1,0-1,3

ФК ІІІ - задовільний	2,01-2,4	1,81-2,1	1,81-2,2	1,71-2,0	1,71-2,1	1,51-1,8	1,61-2,0	1,31-1,7
ФК ІУ - добрий	2,41-2,8	2,11-2,6	2,21-2,6	2,01-2,5	2,11-2,5	1,81-2,3	2,01-2,4	1,71-2,2
ФК У - відмінний	Більше	2,6	Більше	2,5	Більше	2,3	Більше	2,2
	2,8		2,6		2,5		2,4

2,5-кілометровий тест являється спрощеним методом 12-хвилинного. Він заключається у подоланні (пішки чи бігом) в максимально короткий для кожного час відстані 2,5 км. Оцінки проводиться згідно відповідних таблиць.

На основі результатів обстеження К.Купер розробив схеми аеробних тренувальних програм, ходьби, бігу, бігу на місці для осіб різного віку та фізичного стану.

Необхідно звернути увагу на те, що ці тести вимагають значних зусиль, тому вони повинні проводитися після попереднього медичного огляду. При виникненні ознак перевантаження під час тесту (задишка, головокружіння, біль в серці) тест необхідно припинити. Для здорових, але нетренованих осіб віком 30 років і старших потрібно провести заздалегіть 6-ти тижневе тренування.

Лекція 6 ТЕМА. Дозування навантаження при заняттях спортом.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання і розуміння впливу фізичних навантажень на організм людини та вміння його вивчити та оцінити дасть можливість реабілітологу підбирати адекватне контингенту реабілітованих осіб навантаження і оцінювати його вплив на організм.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН – 2 години

Пл а н

1.Функціональні класи (класи фізичного стану) залежно від потужності навантаження виконаного при тестуванні фізичної працездатності і від аеробної здатності.

2.Кількісна оцінка рівня фізичного (соматичного) здоров’я на основі експрес-тестів.

3.Типові рухові режими, межа і тренувальна частота серцевих скорочень залежно від фізичного стану.

4.Висновки за результатами визначення фізичної працездатності. Визначення межової й тренувальної частоти серцевих скорочень з урахуванням результатів тестування фізичної працездатності (толерантності до фізичного навантаження) й експрес-оцінки фізичного стану.

КЛАСИ ФІЗИЧНОГО СТАНУ

Фізичний стан – узагальнений показник фізичних можливостей людини. Його оцінюють за результатами функціональних проб: субмаксимального тесту PWC170, теста Наваккі, Гарвардського степ-тесту, тесту Купера, за величиною МСК. Важливим елементом у визначенні фізичної працездатності є вибір градацій при оцінці фізичного стану. Це необхідно для вибору методики визначення інтенсивності фізичних тренувань, для виробничих рекомендацій, оцінки ступеня функціональної недостатності та ефективності реабілітації.

Найбільш інформативним показником фізичного стану є максимальне споживання кисню

(МСК).

Для оцінки фізичного стану по величині МСК запропоновані різні класифікації. Так Г.Л.Стронгін та А.С.Турецька виділяють чотири групи фізичної працездатності: низьку – при МСК менше 26 мл/хв/кг; знижену – при 26-28 мл/хв/кг; задовільну – при 29-38 мл/хв/кг; високу

–при МСК більше 38 мл/хв/кг.

Взалежності від величини МСК К.Купер виділив 5 котегорій фізичного стану: дуже поганий, поганий, задовільний, добрий, відмінний (табл. 18)

Табл.18

Оцінка фізичного стану по величині максимального споживання кисню, мл/хв/кг

(К.Купер, 1970)

Група фізичного			Вік
стану
	Менше 30	30-39		40-49	50 і старші

11.Дуже поганий		Менше 25,0	Менше 25,0	Менше 25,0	-
2.	Поганий	25-33,7	25,0-30,1	25,0-26,4	Менше 25,0
3.	Задовільний	33,8-42,5	30,2-39,1	26,5-35,4	25,0-33,7
4.Добра		42,6-51,5	39,2-48,0	35,5-45,0	33,8-43,0
5.	Відмінна	51,6 і більше	48,1 і більше	45,1 і більше	43,1 і більше

Таким чином, визначивши з допомогою субмаксимального навантажувального тесту максимальне споживання кисню можна встановити клас (групу) фізичного стану обстежуваного і на цій основі враховувати динаміку функціонального стану і давати практичні рекомендації по праці, заняттях спортом, відпочинку з врахуванням енергетичних витрат на різні види діяльності.

Існує ряд методів експрес-оцінки клісу фізичного стану, запропоновані О.Я.Піроговою, С.А.Душаніним та Л.Я.Апанасенко, Л.Я.Іващенко, В.В.Клапчуком, В.А.Шаповаловою.

За О.Я.Піроговою )1989) експрес-оцінка фізичного стану проводиться за такими показниками:

1.Характер трудової діяльності. Розумовий труд оцінюють в 1 бал, фізичний – у 3 бали.

2.Вік. У 20 років нараховують 20 балів. За кожне наступне п’ятиріччя знімають 2 бали.

3.Рухова активність. Заняття фізичними вправами 3 і більше разів на тиждень тривалістю 30 хв і більше оцінюють 10 балами, менше, ніж 3 рази – 5 балами. За відсутністю занять бали не нараховуються.

4.Маса тіла. Особи з нормальною масою тіла одержують 10 балів (дозволяється перевершення маси на 5 % порівняно з нормою). Перевищення маси на 6-14 кг

оцінюють у 6	балів, на 15 кг і більше – 0 балів.
Нормальну масу тіла розраховують так:		вік, роки - 21
Для чоловіків: 50	+ /зріст, см – 150 х 0,75 +	4
		вік, роки - 21
Для жінок: 50 + /зріст, см – 150/ х 0,32 +		5

5.Пульс у стані спокою. За кожний удар, нижче ніж 90 за 1 хв нараховують 1 бал. Якщо пульс 90 уд/хв і вище, бали не нараховують (у осіб віком 60 років і старших, у яких пульс нижче, ніж 60 за 1 хвилину, бали також не нараховують).

6.Артеріальний тиск. Особи з тиском не вищим, ніж 130/80 мм рт.ст. одержують 20 балів. За кожні 10 мл рт.ст. систолічного або діастолічного тиску понад цей рівень віднімають 5 балів.

7.Скарги. За наявності їх бали не нараховують, за їх відсутності нараховують 5 балів.

Фізичний стан оцінюють за сумою отриманих балів:

Рівень фізичного стану	Оцінка, бали
Низький	45 і менше
Середній	46-74
Високий	75 і більше

Зміни показників фізичного стану при повторних обстеженнях дає можливість оцінити ефективність тренувальних програм.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА РІВНЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ

Основними “робочими” функціями організму людини є рух, живлення, захист від фізичних, хімічних, бактеріальних впливів зовнішнього середовища.

Гомеостазис складного організму виражається у підтримці постійності основних показників внутрішнього середовища – крові (РН), РСО 2 і РО 2 артеріальної крові, лужних резервів, рівня глюкози, вмісту білків та інш. Робота м’язів, зміни фізичних констант

зовнішнього середовища, тимчасові обмеження їжі та води, пошкодження та кровотечі викликають порушення гомеостазу, а діяльність регулюючих систем та внутрішніх органів направлена на вирівнювання цих порушень.

Резерви гомеостазу вимірюються в часі, при яких константи крові ще підтримуються в межах фізіологічної норми. Вони визначаються рівнем тренованості або ”резервними потужностями робочих” органів і регулюючих систем. Для визначення резервів гомеостазису Н.М.Амосов запропонував термін “кількісна оцінка рівня здоров’я” як показника стійкості організму до негативного впливу патологічних факторів.

Резервні механізми гомеостазу виражаються у спеціальних програмах регулювання, які включаються в умовах надмірних зовнішніх подразників, які сигналізують про загрозу або припинення її для особистості.

Найбільшого напруження механізмів гомеостазу вимагає рух, оскільки потужність, як кількість енергії в одиницю часу при пікових навантаженнях може зростати в 20-30 разів. Всі інші функції здійснюються за тими ж принципами, що і рух.

Головною умовою здоров’я являються великі резерви енергетичних потужностей, які досягаються фізичними тренуваннями – як піковими так і тривалими. Вони тренують майже всі робочі системи забезпечення – серце, судини, легені, печінку, нирки і одночасно регулюючі системи, оскільки любе м’язове навантаження являється “фізіологічним” стресом. Воно відрізняється від “патологічного” стресу, який часто викликається психічними подразниками, за якими не слідує робота.

Фізична детренованість, зв’язана з механізацією, надмірним харчуванням, гіподинамією, тобто резервів гомеостазу.

Фізичне (соматичне) здоров’я зумовлює високий рівень фізичної підготовленості, фізичного розвитку і працездатності.

Існують різні концепції визначення кількості здоров’я. Найбільш прийнятою методикою важають ту, яка базується на визначенні МСК. Використовують також систему кількісної оцінки рівня фізичного здоров’я за допомогою експрес-методів. Згідно методики Г.Л.Апанасенко (1992) його оцінюють сумою балів за масо-зростовим (індекс Кетле), життєвим, силовим показником, “подвійним добутком” та часом відновлення пульсу після 20 присідань за 30 сек. (Табл. 19,20)

Табл. 19

КІЛЬКІСНА ЕКСПРЕС ОЦІНКА РІВНЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я (ЗА Г.Л.АПАНАСЕНКОМ. 1992) ЖІНКИ

Показники			Низький	Нижче від	Середній	Вище від	Високий
				середнього		середнього
Маса тіла, г/см			451 і більше	351-450	350 і менше	-	-
	Зріст
Бали			-2	-1	0	-	-
ЖЕЛ , мл/кг			40 і менше	4145	46-50	51-56	57 і більше
Маса тіла
Бали			0	1	2	4	5
Динамометрія
кисті х 100 , %			40 і менше	41-50	51-55	56-60	61 і більше
маса тіла
Бали			-1	0	1	2	3
ЧСС хАТ			111 і більше	95-100	85-94	70-84	69 і менше
	100
Бали			-2	0	2	3	4
Час	відновлення
пульсу	після	20	3 хв і більше	2-3 хв	1 хв 30 сек	1 хв	59 с і менше
присідань за 30 сек					1 хв 59 сек	1 хв 29 сек
Бали			-2	1	3	5	7
Сума	балів	рівня
фізичного здоров’я			4 і менше	5-9	10-13	14-16	17-20

Табл. 20

КІЛЬКІСНА ЕКСПРЕС ОЦІНКА РІВНЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я (ЗА Г.Л.АПАНАСЕНКОМ, 1992) ЧОЛОВІКИ

Показники			Низький	Нижче від	Середній	Вище від	Високий
				середнього		середнього
Маса тіла, г/см			50 і більше	451-500	450 і менше	-	-
	Зріст
Бали			-2	-2	0	-	-
ЖЕЛ , мл/кг			50 і менше	51-55	55-60	62-65	66 і більше
Маса тіла
Бали			0	1	2	4	5
Динамометрія
кисті х 100, %			60 і менше	61-65	66-70	71-80	81 і більше
маса тіла
Бали			-1	0	1	2	3
ЧСС х АТ сис
	100		111 і більше	95-110	85-94	70-84	69 і менше
Бали			-2	0	2	3	4
Час	відновлення						59 с і менше
пульсу	після	20	3 хв і більше	2-3 хв	1 хв30 с	1 хв – 1 хв
присідань за 30 с					1 хв59 с	29 с
Бали			-2	1	3	5	7
Сума	балів	рівня
фізичного здоров’я			4 і менше	5 - 9	10-13	14-16	17-20

“Безпечний рівень здоров’я” за Г.А.Апанасенком (1989), характеризується МСК 42 мл/хв/кг для чоловіків і 35 мл/хв/кг для жінок, показником максимальної потужності навантаження на велоергометрі 3 Вт/кг і 2 Вт/кг відповідно або часом пробігу 3-кілометрової дистанції за 14 хв (чоловіки) і 2-х кілометрової дистанції за 11 хв 30 с (жінки) і розміщений між 3-м і 4-м рівнями соматичного здоров’я на шкалі експрес-оцінки (12 балів).

АЛГОРИТМ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ З ТЕМИ “ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОСІБ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА СПОРТОМ”

Проведення субмаксимального тесту PWC170

Обстеження досліджуваного

Анамнез

Антропометричне обстеження

Зовнішній огляд

Обстеження по органах та системах

Вибір тесту та методів його проведення

Підготовка досліджуваного

Підготовка обладнання та обслуговуючого персоналу

Підбір та проведення 1-го навантаження

Визначення частоти серцевих скорочень

3-хвилинна перерва

Підбір та проведення 2-го навантаження

Визначення частоти серцевих скорочень

Визначення фізичної працездатності

Графічним методом

За формулою Карпмана

Оцінка фізичної працездатності

Рекомендації щодо вибору тренувальних програм

Медичний висновок за результатами обстеження

Допуск до занять та змагань . На основі проведеного обстеження та оцінки стану здоров’я, фізичного розвитку та функціонального стану лікар вирішує питання допуску до занять, дає рекомендації по лікуванню, відновленню, режиму та методиці тренувань. При цьому необхідно враховувати показання та протипоказання до

змагань,	занять спортивними тренуваннями, тими чи іншими формами фізичної
культури.	До останніх, в першу чергу, відносяться: масова фізкультурно-оздоровча

робота, групи здоров’я, заняття по обов’язковій навчальній програмі школярів та студентів.

При наявності тимчасових протипоказань указується термін допуску або тривалості періоду занять із зменшеним навантаженням, лікар визначає медичні групи для занять фізичною культурою в навчальних закладах та в групах здоров’я.

Рекомендації щодо лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів

дають при наявності якихось порушень в здоров’ї. В цих випадках у висновках повинні бути дані чіткі конкретні рекомендації по їх усуненню - вид і характер лікування /амбулаторне, стаціонарне, санаторно-курортне, з відривом від занять, з обмеженням навантаження чи у звичайному тренувальному режимі/ терміни проведення лікування, його тривалість, дозування процедур, медикаментозних призначень та Інше. Важливо вказати міри профілактики, направлені на підвищення специфічної та неспецифічної стійкості організму, попередження захворювань, травм, перенапруження. При необхідності дають рекомендації щодо побутового режиму, режиму тренувань та відпочинку, вітамінізації, гігієнічних процедур, використання фізичних факторів, використання відновних засобів після інтенсивних тренувань та змагань.

На основі цих рекомендацій лікар разом з тренером складає план лікувальнопрофілактичної роботи І реабілітації, який е обов’язковою складовою загального

плану підготовки фізкультурника чи спортсмена.
При повторних обстеженнях у залежності від динаміки коректуються
рекомендовані заходи.
Рекомендації щодо повторної явки. Необхідно вказати терміни наступного
медичного	огляду .В	навчальних закладах медичний огляд фізкультурників
проводиться не рідше 1		разу на рік. Членів спортивних секцій та осіб, віднесених до

підготовчої групи необхідно оглядати не рідше 2 разів на рік. Особи віднесені до спеціальної групи необхідно оглядати не рідше 1 разу в квартал /це питання вирішується Індивідуально/. Окремим особам лікар може призначити додатковий огляд навіть через декілька днів, щоб детальніше розібратися в стані здоров’я, уточнити діагноз та Інше.

Направлення до спеціаліста - необхідна міра для більш детального обстеження , особливо спортсменів вищих розрядів коли потрібна консультація фахівця чи більш поглиблене обстеження /офтальмолог, оториноларинголог, акушер-гінеколог та інше./ В цій же графі відмічається направлення в лабораторію, рентгенкабінет , на електрофізіологічні методи дослідження та Інше.

З результатами лікарського обстеження повинен бути ознайомлений фізкультурник чи спортсмен, та його тренер чи викладач.

Лекція 7 ТЕМА. Вплив фізичних навантажень на організм спортсмена,

методи його вивчення та оцінки. Лікарсько-педагогічні спостереження підчас занять фізичною культурою і спортом

ЗАВДАННЯ. Познайомити студентів з методами проведення лікарськопедагогічних спостережень під час занять фізичною культурою і спортом та методами оцінки отриманих результатів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ТА ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ: Знання і розуміння впливу фізичних навантажень на організм людини та вміння його вивчити та оцінити дасть можливість реабілітологу підбирати адекватне контингенту реабілітованих осіб навантаження і оцінювати його вплив на організм.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН – 2 години

П л а н

1 . Лікарсько-педагогічні спостереження – визначення поняття, їх зміст.

2.	План проведення лікарсько-педагогічних спостережень.
3.	Види обстежень і методика проведення	лікарсько-педагогічних
спостережень під час занять фізичною культурою і спортом.
4.	Фізіологічна крива навантаження, вимоги до неї.
5.Зовнішні ознаки втоми, їх ознаки та ступінь проявів.
6.	Висновки за результатами лікарсько-педагогічних спостережень.

ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІД ЧАС	ЗАНЯТЬ
ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА СПОРТОМ
Зміст і завдання лікарсько-педагогічних спостережень

Лікарсько-педагогічними спостереженнями (ЛПС) називають обстеження, які проводить лікар разом з викладачем і тренером під час науково-тренувальних занять і змагань з метою оцінки впливу фізичних навантажень на організм тих, що тренуються. Найбільш важливим завданням ЛПС є отримання даних для індивідуалізації та покращення планування учбово-тренувального процесу, а також для вибору та оцінки ефективності використання різних відновних засобів.

Завдання ЛПС:

1.Оцінка організації та методики проведення прийнятим гігієнічним та фізіологічним нормам.

2.Вивчення адекватності фізичного навантаження віку, статі, стану здоров'я, рівню загальної фізичної підготовленості та тренованості.

3.Оцінка впливу занять, тренувань, змагань на організм обстежуваних.