СпортМедицина / ЗМ2 МуСпМед / ТеорЗ.М.2МудСМ

4.Перевірка умов санітарно-гігієнічного утримання місць занять, обладнання, спортивного одягу та взуття обстежуваних.

5.Перевірка заходів по профілактиці травматизму, дотримання правил безпеки.

6.Допомога тренеру в правильному плануванні занять, аналіз плану проведення навчально-тренувальних занять

7.Періодичні співставлення результатів медичного обстеження з даними педагогічних спостережень.

Методи дослідження в процесі проведення лікарсько-педагогічних спостережень та оцінка їх результатів

Методи дослідження:

1.Опитування; візуальні спостереження за впливом занять.

2.Визначення щільності заняття.

3.Вивчення реакції на фізичне навантаження.

4.Дослідження санітарно-гігієнічних умов тренувань.

6. Вивчення заходів з профілактики травматизму.

Опитування -включає вияснення самопочуття обстежуваного, загальний стан обстежуваного на протязі заняття, після нього (бадьорість, кволість, задоволення від тренувань, бажання тренуватись, байдужість, скарги на втому, на біль та інш.).

Візуальне спостереження за впливом фізичних навантажень проводиться шляхом безпосереднього спостереження за досліджуваним на протязі заняття. Вивчається дисциплінованість, зацікавленість, емоційність, зовнішні прояви втоми (пітливість, забарвлення шкірних покривів, координація рухів, увага та інш., табл.

22).

Таблиця.22

Зовнішні ознаки втоми:

Ознаки втоми		Рівень втома
	Незначний	Значний	Різкий (високий)
		(середній )
Колір шкіри	Незначне	Значне	Різке почервоніння, блідість
	почервоніння	почервоніння	синюшність
Пітливість	Невисока	Висока	Дуже висока
Дихання	Почащене, рівне	Дуже	Різко почащене, поверхневе,
		почащене	диханн я ротом, задишка
Координація рухів	Бадьора хода	Неврівноваже	Різке похит ування тіла,
		на хода,	некоординовані рухи
		похитування
		тіла
Увага	Безпомилкове	Неточність	Загальмоване виконування
	викон ування	виконання	команд, викон ується тільки
	вказівок	вказівок	голосні команди
Самопочуття	Скарг нема	Скарги на	Скарги на втому, біль в
		втому, біль в	ногах, серцебиття, задишк у,
		ногах,	головний біль ,

серцебиття, головокрутіння задишк у

Визначення щільності заняття. Щільність зайняття -час, затрачений на виконання фізичних вправ на протязі всього заняття. Щільність заняття оцінюється як відношення часу, затраченого на виконання фізичних вправ до загальної тривалості всього заняття виражене у відсотках. Кваліфіковано проведене заняття має щільність 60-70%, для початківців - вона менша, для спортсменів вищих розрядів - вища.

Реакція на фізичне навантаження фізкультурників та спортсменів найчастіше оцінюється за зміною частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, частоти дихання, температури та маси тіла. При необхідності використовується електрофізіологічні та біохімічні методи дослідження.

Дослідження проводиться на протязі всього заняття, яке поділяється на три основні частини: підготовчу, основну, заключну. Тривалість кожної з них залежить від рівня фізичної підготовленості фізкультурників і спортсменів та періоду тренувального процесу. Основна частина у висококваліфікованих спортсменів складає 2/3 частини тривалості всього заняття, І/З часу порівну розподіляється між підготовчого та заключною частиною. У новачків час може розподілятися навпаки.- І/3 - основна, 2/3 - на дві інші частини, поступово, в процесі тренувань оснона частина збільшується.

Визначення частоти серцевих скорочень, дихання та артеріального тиску проводиться до-після заняття, після окремих його частин, після закінчення окремих вправ. Підрахунок частоти пульсу проводиться за 10 секунд, частоти дихання - за 15 секунд, потім перераховують їх за 1 хвилину. Дослідження не повинні порушувати природній хід тренувань.

Визначення частоти пульсу проводять на променевій чи сонній артерії або по верхівковому поштовху серця. Останній спосіб є найбільш зручний при використанні великих, інтенсивних навантажень. Результат

визначення пульсу позначається точкою у відповідному місці графіку. Внизу таблиці вказується на якій хвилині та після якого навантаження чи відпочинку визначався пульс (табл. 23).

250
200
										ЧСС 1
150										ЧСС 2
100										ЧСС 3
50										ЧСС 4
0
1	етап		етап		етап	етап	етап	етап	етап	етап етап
		2		3	4	5	6	7	8	9
Таблиця 23.				Фізіологічні криві трен увальних занять, які
відображують різні ст упені дії на організм і схему побудови заняття:
1-невеликий вплив; 2-значний вплив; 3 -дуже різкий початок заняття; 4 -
				відсутність необхідної заключної частини.

Після закінчення заняття для оіцінки отриманих даних необхідно з’єднати відмічені на графіку точки при його окремих дослідженнях. Отримана крива носить назву ФІЗІОЛОГІЧНОЇ КРИВОЇ УРОКУ. Вона відображає послідовнІсть використання навантажень, їх величину і дає можливість правльно оцінити розподіл та величину навантаження.

Вимоги до фізіологічної кривої навантаження:

а/ вона повинна мати випуклу форму, тобто поступово збільшуватися, досягати піка, потім знижуватися;

б/ пік навантаження повинен припадати на другу третину основної частини уроку;

в/ під кінець заняття навантаження повинне знижуватися, чим нижча кваліфікація обстежуваних, тим ближче пульс повинен наближатися до вихідного рівня;

г/ пік навантаження (максимальна частота серцевих скорочень) повинна відповідати віку, статі, стану здоров'я, рівню фізичної підготовленості, періоду тренувального процесу. Частота пульсу, 180-200 уд. за 1 хв вважається як сильна реакція, яка звичайно спостерігаеться при навантаженнях великої (максимальної чи субмаксимальної інтенсивності). Якщо така реакція спостерігається на навантаження меншої інтенсивності, то це свідчить про недостатню підготовленість обстежуваного або його втому. При збільшенні частоти пульсу до 140-170 уд. за 1 хв реакція оцінюється як середня, до 100-130 уд. за І хв - як слабка, для осіб середнього та похилого віку максимально допустима частота пульсу визначається за формулою: 180 мінус вік. Наприклад, якщо обстежуваному 50 років, то пікова ЧСС скорочень для осіб основної медичної групи буде 130.

д/ показники частоти пульсу, дихання та артеріального тиску на протязі заняття повинні змінюватися синхронно. Різнонаправлені зміни цих показників (симптом "ножиць") свідчить про неадекватність навантаження, реакцію на яке вивчали.

Швидке зниження частоти серцевих скорочень після окремих видів вправ являється важливим показником, який дає можливість оцінити функціональний стан обстежуваних, визначити величини інтервалу відпочинку між вправами. Значне почащення пульсу на виконане навантаження та збільшення періоду відновлення свідчить про неблагоприемний вплив фізичних навантажень на пристосування до фізичних навантажень. У добре тренованих спортсменів частота пульсу знижуеться від 170-190 уд. за І хв до 120 уд. за І хв на протязі 60-90 секунд.

Дослідження частоти дихання проводиться так, як і частоти серцевих скорочень: до заняття, після кожної частини уроку, після окремих його частин та після окремих вправ. Отримані показники також реєструються в таблиці. Синхронність зміни показників частоти серцевих скорочень та дихання свідчать про адекватність навантаження.

Дослідження артеріального тиску проводиться після підрахунку пульсу та дихання. Щоб по можливотсті менше втручатися в природній хід тренувань чи занять необхідно навчитися швидко накладати манжетку та вимірювати артеріальний тиск (АТ). На відповідному графіку вїдмічають дві точки: максимального та мінімального артеріального тиску. ЗмІни артеріального тиску як і зміни пульсу характеризують величину навантаження та її адекватність. Сильна реакція (підвищення максимального АТ до 180-200 мм рт.ст. і вище) спостерігається при виконанні вправ максимальної інтенсивності, якщо такі показники утримуються на протязі заняття, то це свідчить про надмірність навантаження. Збільшення максимального артеріального тиску до 140-170 мм рт.ст. свідчить про середнє чи вище середнього навантаження, до 130 мм рт.ст - відповідає навантаженню малої інтенсивності. Для людей середнього та похилого віку основної групи АТ не повинне збільшуватися більше, ніж на 40 мм рт.ст.

Важливе значення має вивчення мінімального (діастолічного) артеріального тиску, особливо, пульсового. Останнє характеризує величину систолічного об"єму серця. При адекватній реакції він повинен збільшуватися.

При інтенсивних неадекватних навантаженнях може проявлятись “ступінчастий” тип реакції, коли зміна АТ наступає пізніше, ніж частоти пульса. В деяких випадках може появлятися “феномен безкінцевого тону”. Якщо при цьому не проявляється ніяких інших неблагоприємних змін (зниження максимального тиску, сповільнення відновлення пульсу, дихання, АТ та інш.), то “безкінцевий тон” прийнято вважати фізіологічною реакцією. В інших випадках – це прояв неадекватності навантаження: стану втоми, перетренування, як результату порушення режиму тренувань, відпочинку та інш.

При адекватному навантаженні спостерігаються синхронні зміни частоти серцевих скорочень, дихання, АТ. Порушення пропорційності змін – перша ознака погіршення пристосування організму до навантажень.

У спортсменів вищіх розрядів під час ЛПС проводяться ще загальні для всіх видів (електрофізіологічні, біохімічні дослідження, визначення життєвої ємності легень та ін.) та спеціальні для певного виду спорту (координація рухів, сила м”язів, та ін.) дослідження.

Для практичної частини заняття нами підготовлений навчальний урок тривалістю 24 хвилини (відео 17, табл. 24)

Санітарно-гігієнічний контроль за місцями та умовами занять фізичною культурою і спортом повинен базуватися на знаннях діючих санітарно-гігієнічних правил та норм утримання та експлуатації місць занять, основ гігієни фізичних вправ.

Спостередження повинні охоплювати:

1.Санітарно-гігієнічну оцінку місць занять, стан інвентаря та знарядь, умов погоди та інш.

2.Оцінку стану одягу та взуття обстежуваних;

3.Вивчення відповідності норм площі, об”єму, освітлення приміщення та інш. (табл. 25);

Таблиця 25. Основні санітарні норми деяких спортивних споруд

і		і			і		Закритий			Каток
Спортивніі		Гіімнастичний зал			Віідкритий
споруди					басейн		басейн
Площа на	1		2		2			2		2
			4 м2		5 м2 (для		4 м2			10 м2
і					.
чоловііка					проточ..
					2
					Води) 8 м22
					(для
					.
					непроточ..
					Води)
Об”єм			2		---			2		---
			28 м2				28 м2
і	на
примііщення
.
1 чол..(кубатура)
і		+14 -+15 С			+13 -+26 С	+24 -+25 С				-1 --20 с
Тповіітря
Тводи			---		+18 -+26 С	+22 -+26 С				---
і		КЕО-5%		при	---	КЕО-5%		при		---
Освіітлення
природнє		.	і	і			.	і	і
		верхн.. Свіітліі 1-				верхн..		Свіітліі
		,		при			,	при
		1,,5%				“1-1,,5%
		боковому		і і				і	і
				свіітліі		боковому свіітліі
		/	:			/	:
		с//к – 1::6				с//к-1::6
Штучне		150 –200 люкс на			---	150-200		люкс		10-15 люкс
і		і	і			на			і	на
освіітлення		піідлозіі					поверхніі

						води		і
								поверхніі
								льоду
	і	3-разовий		і	---	3-х	разовий	---
Вентиляціія				обміін
		.		2		і	.
				22
		за 1 год..	90 м в			обміін за1 год..
		.		.
		1год.. (на1 чол..)
і		35 –65 %			---	40 – 70%		---
Вологіість
іі	2	в не		іі	---		---	---
Вміст	СО22		більше
і	і		;	,
повіітріі		1%(Флюге);;		0,,7%
		(Петенкоффер)

Рециркуляцііійн а зміііна води через 8 год...

Залишковий хлор::: мііін... 0,,,1- 0,,,2мг///л;;; макс...

0,,,3-0,,,5мг///л;;;

колііі-титр –100

4. Вивчення відповідності часу занять правильній організації режиму дня та тренувань.

Попередження спортивного травматизму та захворюваності. Міроприємства по профілактиці травматизму та захворюваності повинні здійснюватись в слідуючих формах:

1.Контроль за виконанням правил попердження спортивного травматизму;

2.Систематичний облік та аналіз всіх випадків спортивного травматизму та захворюваності в результаті занять фізичною культурою та спортом з доведенням інформації до тренерів та керівників відповідного закладу;(табл. 26)

3.Розроблення міроприємств по профілактиці спортивного травматизму та захворюваності.

Таблиця 26. Найчастіші причини виникнення травм у висококваліфікованих

спортсменів

(за А.І Журавльовою, Н.Д.Граєвською, 1993 р.) ини травм

ізаційні:

агоприємні санітарно-гігієнічні та метеорологічні умови

статнє матеріально-технічне забезпечення

дичні:

езбільшення об”єму та інтенсивності навантажень

езбільшення складності вправ

лені індивідуальними особливостями спортсмена: статня технічна підготовленість

шення правил

шення режиму

лабленість

ірне збудження

утність бажання

ірне бажання

ний настрій

ірно піднятий настрій

Висновки за результатами лікарсько-педагогічних спостережень.

Результати лікарсько-педагогічних спостережнень заносяться у відповідний протокол: Акт лікарсько-педагогічних спостережень:

АКТ (схема)

лікарсько-педагогічного спостереження

за заняттям

(вид занять: урок фізичного виховання, спортивне тренування, процедура лікувальної гімнастики)

Дата

1.Прізвище, кваліфікація тренера, викладача, інструктора

2.Загальні відомості про заняття (вид, який по рахунку урок з початку занять, який період тренувань)

3.Характеристика групи (кількість, вік, стать, ступінь підготовленості, діагноз)

4.Дата останнього проходження медогляду

5.Характеристика санітарно-гігієнічного стану місця та умов занять: площа,

		, кубатура				, освітлення
вентиляція				, опалення

санітарно-технічний стан інвентаря та обладнання спосіб та якість прибирання приміщення стан спортивного одягу та взуття

6.Наявність у викладача (тренера) плану-конспекту заняття

7.Характеристика організації та дисципліни на занятті

8.Лікарсько-педагогічна характеристика заняття:

	а) підготовча частина						, основна частина
					(тривалість)
	заключна частина					, загальна тривалість
	б) розрахунок щільності заняття
	в) спостереження викладача за диханням займаючихся
	г) міроприємства по вихованню правильної постави
	д) відповідність матеріалу заняття його меті та завданням, а також плану-
.	. конспекту

е) наявність в занятті вправ важких для людей, що займаються

є) наявність серед людей, що займаються осіб з ознаками вираженої

втоми

ж) індивідуалізація матеріалу

з)Фізіологічна крива фізичного навантаження.

и) відповідність навантаження навчальному матеріалу заняття статі, віку, стану здоров’я, підготовки обстежуваних

9. Оцінка міроприємств по страхуванню, допомозі та профілактиці спортивного травматизму

10.Характеристика емоційності заняття

11.Елементи виховної роботи на занятті (зовнішній вигляд, манери спілкування, педагогічний такт і т.д.)

12.Підсумки та пропозиції

Лікар:

(підпис)

За результатами обстеження лікар повинен дати висновки щодо дозування тренувальних навантажень, яке оцінюють як: фізіологічне, межове, паталогічне. Крім цього, лікар оцінює дотримання санітарно-гігієнічних нормативів, виконання міроприємств по профілактиці травматизму, дає рекомендації щодо організації тренувального процесу.

Лікарсько-педагогічні спостереження проводяться з метою оперативних, поточних та етапних досліджень.

Мета оперативних досліджень - вивчити зміни, які відбуваються в організмі під час виконання фізичних вправ та в найближчий відновний період.

Впоточних обстеженнях вивчаються зміни, які виникають в пізніх фазах відновлення (на другий день після змагань, через декілька днів).

Ветапних дослідженнях вивчаються зміни в організмі, які виникли на протязі тривалого періоду тренувань. Його завдання – оцінити зміни, які виникли

вфункціональному стані окремих систем організму, загальну фізичну працездатність. Етапні дослідження проводять кожні 2-3 місяці: в спокої, під час та після виконання фізичного навантаження ( з допомогою специфічних для спортсмена навантажень та стандартних тестів). В обстеженні приймають участь педагоги, лікарі, психологи.

Дослідження дають можливість тренеру правильно організувати навчально - педагогічний процес. Аналізуючи результати дослідження, лікар може допомогти тренеру розкрити функціональні можливості окремих спортсменів і допомогти тренеру підібрати найбільш правильні та швидкі шляхи та засоби для підвищення їх спортивно-технічних результатів , попередити виникнення передпаталогічних станів, захворювань та пошкоджень в результаті нераціональних тренувань.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ:

“ ЛІКАРСЬКО – ПЕДАГОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ “

До початку тренувального процесу