Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
10
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
71.68 Кб
Скачать

Бінарні опозиції

Аналіз суспільства на основі протиставлення двох діаметрально протилежних, але водночас і взаємопов'язаних властивостей вперше використав у сучасній науці К.Леві-Строс (у даосизмі ця ідея з'явилась на 2,5 тисячоліті раніше). Таке протиставлення одержало назву бінарна опозиція. Більш грунтовно що ідею розробили французькі етнологи М.Гранс та Р. Ерц. В основі даного підходу лежить уявлення, що психологія людських спільнот визначаються не окремими складовими частинами, а способами їх самоорганізації, саморегуляції і взаємодії іншими соціальними утвореннями. У свою чергу, дані властивості соціальних систем значною мірою впливають н стиль поведінки людей (чи окремих груп), які до них входять.

I. Бінарна опозиція "екставерсія-інтраверсія"

Ексравертоване суспільство орієнтується на відносини з зовнішнім світом, а тому більш відкрите зовнішнім впливам, швидко асимілює в собі різні елементи світової культури, економіки, політики тощо. Притаманне також прагнення до зовнішнього самовираження і певна поверхневість (Росія,США, Захід в цілому).

Інтровертні соціуми більш закриті, зорієнтовані на внутрішні тенденції, традиції, потреби, інтереси та цілі. Переважає схильність до саморозвитку, а не до запозичень Китай, Індія, Схід в цілому, Україна).

II. Б.о. "раціональність-ірраціональність"

У раціональних соціумах, переважають усвідомлені підходи у житті, що проявляється у детальному, точному, послідовному і завершеному сприйнятті будь-яких явищ, процесів, проблем, ідей тощо. Такі спільноти вирізняються смисловою стабільністю і передбачуваністю (Захід, Китай, Україна).

Для ірраціональних соціумів характерна неусвідомлена імпульсивність, зумовлена не стільки зовнішніми обставинами скільки підсвідомими установками. Ці суспільства не переобтяжують себе планами, а орієнтуються більше на щасливий випадок (Росія, Індія, Арабський світ).

Ш. Б.о. "прагматичність-емоційність"

Прагматичним соціумам, при вирішенні життєвих проблем, притаманне прагнення з,ясувати «логічно-нелогічно", "правильно-неправильно", "розумно-нерозумно", "вигідно-невигідио" тощо, і орієнтуються не на розмови, а на конкретні справи (германські народи, Китай, Японія).

В емоційних соціумах намагаються перш за все з’ясувати, це: "добре чи погано", "гуманно-негуманно", "правда-брехня", "чесно-нечесно" тощо(романські і слов'янські народи, Індія).

ІV. Б.о. "cенсорність-інтуїтивність" :

Для сенсорних суспільств характерне матеріалістичне світосприйняття, любов до конкретики, до живої природи, характерний культ сили (у політиці - «сильної руки») , панує чуттєва культура (їжа, еротика, естетика); суспільство орієнтується на практичні цілі (Китай, Японія, народи чорної Африки).

Інтуїтивні суспільства переважно зорієнтовані, на духовну, релігійну діяльність, вони живуть в світі ідей, образів, абстракцій, значною мірою дистанцїюючись від великої кількості дрібних повсякденних справ (Індія, Тібет, араби, євреї).

V. Б.о. "жіноче-чоловіче"

Жіночим соціумам притаманні пасивність, переваження орієнтації на збереження, або споживання, а не на творення; виражена потреба у зовнішній похвалі, приязні, симпатії, любові, потреба у союзниках (слов'янські народи, Індія).

Чоловічі соціуми вирізняються цілеспрямованістю, чіткістю у діях, певною аскетичністю і самодостатністю (германські народи, араби, євреї, кавказькі народи, Японія).

VІ. Б.о. "екстернальність-інтернальність"

Екстернальні соціуми у своїх невдачах і кризах звинувачують когось іншого, завжди перебуваючи у пошуку ворогів. Бажання звільнитись від власної відповідальності породжує низьку толерантність, зокрема, у міжнаціональних взаєминах, підозрілість.

Інтернальні соціуми, за складних обставин, шукають об'єктивні причини їх появи, їх історичну зумовленість, не мають звички перекладати свої провини на когось. Тут панує високий самоконтроль, послідовність, відповідальність.

Людина живучи у певному суспільстві засвоює багато його рис, тому кожній країні властивий свій ''тип" людини, який найяскравіше проявляє свої якості у чужій спільноті. Завдяки цьому «загальному типу» людина у своєму соціумі не помічає те, що вражає сторонніх.

Соседние файлы в папке Лекції з соціології