9Самопрезентація як засіб впливу

В якості засобу впливу багатьма сучасними авторами визначається

самопрезентація. Це різні поведінкові тактики, спрямовані на те, щоб вплинути на

сприйняття оточуючими дійової особи.

Самопрезентація спрямована на збудження в об'єкті впливу певних емоцій з

розрахунком на те, що ці емоції викличуть бажану реакцію. Вона може носити не

тільки тактичний, але і стратегічний характер, тобто може бути розрахована не на

ефект тієї ж миті, а на ефект в майбутньому. Це відбувається коли людина

спочатку наполегливо працює над своїм іміджем з розрахунку, що в подальшому

це допоможе їй впливати на оточуючих. Стратегічна самопрезентація — форма

вкладень в майбутнє. Особа, що створює собі репутацію надійної, компетентної і

привабливої людини, розширює можливості свого впливу на інших людей. Через

це люди і витрачають значну кількість часу, зусиль і грошей для досягнення

соціальних ідентичностей (або підстав влади). Проте якщо одні для досягнення

компетенції можуть щосили вчитися протягом багатьох років, інші фокусуються

на досягненні привабливості.

Люди, що мають високі показники за шкалою тенденції до самомоніторингу

(прагнення бути таким, яким хочуть бачити інші люди), діють як соціальні 106

хамелеони, пристосовуючи свою поведінку до зовнішніх ситуацій (Майєрс, 1997).

Люди з низьким показником самомоніторингу менше піклуються про те, що про

них думають інші. Вони більше керуються внутрішніми відчуттями і частіше

діють і говорять так, як відчувають насправді. Вони також демонструють більше

стабільності і постійність в соціальній поведінці в таких питаннях, як альтруїзм,

чесність і самовладання.