Додаток б (довідковий)
Таблиця Б.1 – Типологічна класифікація ландшафтів
|
Таксони |
Головні ознаки |
Приклади | ||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
Відділ |
Тип контакту і взаємодія геосфер у структурі ландшафтної оболонки |
Відділи:наземних ландшафтів, водних ландшафтів | ||
|
Система |
Поясно-зональні відмінності водно-теплового балансу |
Системи: арктичних, субарктичних,бореальних, суббореальних семіаридних ландшафтів та ін | ||
|
Підсистеми |
Секторні кліматичні відмінності, континентальність клімату |
Підсистеми суббореальних семіаридиих ландшафтів;помірно-континентальних; континентальних, різко континентальних ландшафтів | ||
|
Клас |
Однакові морфоструктурні ознаки або один тип природної зональності - горизонтальної чи вертикальної |
Класи: рівнинних ландшафтів; гірських ландшафтів. | ||
|
Підклас |
Ярусна диференціація ПТК на рівнинах і в горах |
Підкласи рівнинних ландшафтів:1) низовинний,2)височинний.Підкласи гірських ландшафтів: 1) передгірні, 2)низькогірні, 3)середньогірні, 4)міжгірно-улоговинні (котловин) та ін. | ||
|
Продовження таблиці Б.1 | ||||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
Група |
Тип водного геохімічного режиму, який визначається співвідношенням атмосферного, ґрунтового і натічного зволоження; ступенем дренованості |
Групи рівнинних ландшафтів: елювіальних, напівгідроморфних і гігроморфних ландшафтів(у класифікації ландшафтів України таксономічна одиниця «група» відсутня) | ||
|
Тип |
Ґрунтово-біокліматичні ознаки на рівні типів ґрунтів і класів рослинних формацій (зональні для елювіальної групи ландшафтів). Певне співвідношення тепла і вологи. |
Типи рівнинних ландшафтів: тундровий, тайговий, мішано-лісовий, лісостеповий, степовий та ін. (як тип виділяють також болотні і лучні ландшафти; ці типи також мають відбиток зональних умов) | ||
|
Підтип |
Ґрунтово-біокліматичні переходи в межах зони (на рівні підтипів ґрунтів і підкласів рослинних формацій) |
Підтипи ландшафтів лісостепових рівнин: лучно-лісовий (північний лісостеп), лісо-лучно-степовий (середній лісостеп),лучно-лісостеповий (південний лісостеп).Підтипи гірсько-лісового типу ландшафтів: 1) лучно-лісові (передгір’я Карпат);2)лісостепові посушливі(Крим);3) широколистяно-лісові; 4) мішано-лісові та ін.
| ||
|
Продовження таблиці Б.1 | ||||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
Рід |
Генетичні типи рельєфу |
Давньоалювіальні (терасові): моренно-зандрові ландшафти та ін. | ||
|
Підрід |
Генетичні типи рельєфу й літологія поверхневих гірських порід |
Підроди лісостепових давньо-алювіальних ландшафтів: піщані, галечникові, суглинисті тощо | ||
|
Вид |
Подібність переважаючих у ландшафті місцевостей і урочищ (типи морфологічної структури) |
Види лісостепових рівнинних ландшафтів: 1) алювіальна суглиниста і глиниста рівнина, з чорноземами опідзоленими, під різнотравно-злаковою рослинністю; 2) денудаційно-акумулятивне плато з покривом лесоподібних порід, широколистяним лісом на сірих опідзолених ґрунтах | ||
Таблиця Б.2 – Співвідношення регіональних (індивідуальні) і типологічних одиниць ландшафтного поділу території
|
Таксономічні одиниці районування |
Головні критерії поділу |
Відповідний ранг типологічної одиниці |
|
Ландшафтна (або фізико-географічна) країна |
Належність до великих тектонічних структур (геоструктур 2-го порядку) і морфоструктур. Певна система типів ландшафтів |
Клас ландшафту |
|
Ландшафтна зона |
Співвідношення тепла і вологи |
Тип ландшафту |
|
Ландшафтна підзона |
Зміна співвідношення тепла і вологи у межах зони |
Підтип ландшафту |
|
Ландшафтна провінція |
Ступінь континентальності клімату у зв’язку з віддаленістю від океанів |
|
|
Ландшафтна область |
Відмінність геологічної і геоморфологічної будови |
Роди ландшафту |
|
Ландшафтний район |
Місцеві відмінності в рельєфі, поверхневих відкладах (генезис, літологічний склад), ґрунтах. Характер просторової горизонтальної ландшафтної структури |
Види ландшафту |
Таблиця Б.3 –Фізико-географічне районування України
|
Країна |
Зона |
Під- зона |
Про- вінція |
Область |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а |
Мішаних лісів |
|
Поліська |
Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся |
|
Л і с о с т е п у |
|
Західноукраїнська лісостепова |
Волинська височинна, Мале Полісся, Ростоцько-Опільська горбогірна, Західно- та Середньоподільська височинна, Прут-Дніс- тровська височинна | |
|
Дністровсько-Дніпровська лісостепова |
Північнодніпровська, Київська підвищена, Приднісровськосхідноподільська, Середньобузька, Центральнопридніпровська, Південноподільська височина, Південнопридніпровська височинна | |||
|
Лівобережно-Дніпровська |
Північно- та Південнодніпровська, Північно- та Східнополтавська | |||
|
Середньоросійська |
Сумська схилово-височинна, Харківська схилово-височинна | |||
|
Продовження таблиці Б.3 | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а |
С т е п у |
П і в н і ч н о с т е п о в а |
Дністровсько-Дніпровська північностепова |
Південномолдавська, Південноподільська, Південнопридніпровська |
|
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська |
Орельсько-Самарська низовинна, Кінсько-Клинська низовинна, Приазовська височинна, Приазовська низовинна | |||
|
Донецька
|
Західнодонецька схилово-височинна, Донецька височинна | |||
|
Донецько-Донська |
Старобільська схилово-височинна | |||
|
Середньостепова |
Причорноморська середньостепова |
Задністровсько-Причорноморська низовинна, Дністровсько-Бузька низовинна, Бузько-Дніпровська низовинна, Дніпровсько- Молчанська низовинна, Західно-Приазовська схилово-височинна | ||
|
Південностепова |
Причорноморсько-Приазов- |
Нижньобузько-Дніпровська низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова
| ||
|
Продовження таблиці Б.3 | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а |
С т е п у |
Південностепова |
ська сухостепова |
низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова низовинна, Присивасько-Приазовська низовинна |
|
Кримська степова |
Присивасько-Кримська низовинна, Тарханкутська низовинна, Центральнокримська височинна, Керченська горбисто-пасмова | |||
|
Карпатська гірська |
|
|
Українські Карпати |
Передкарпатська височинна, Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, Полонино-Чорногорська, Рахівсько-Чивчинська, Вулканічно-Карпатська, Закарпатська низовинна лісолучна |
|
Кримська гірська |
|
|
Кримські гори |
Кримська передгірна лісостепова, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримська південнобережна субсередземноморська |
Таблиця Б.4 – Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік
|
Регіони |
Са |
Mg |
Na+K |
HCO3 |
SO4 |
Cl |
Усього |
|
Полісся |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2,7 |
6,1 |
1,2 |
13,1 |
|
Лісостеп |
1,1 |
0,8 |
1,2 |
2,9 |
6,1 |
1,1 |
13,2 |
|
Степ |
0,9 |
0,6 |
0,9 |
1,6 |
4,3 |
1,2 |
9,5 |
|
При- карпаття |
1,5 |
1,5 |
1,8 |
2,9 |
9,7 |
1,6 |
19,0 |
|
Карпати |
2,4 |
2,2 |
2,8 |
4,7 |
15,0 |
2,8 |
29,9 |
|
Закарпаття |
1,7 |
1,6 |
1,9 |
8,3 |
10,6 |
1,9 |
21,1 |
|
Гірський Крим |
1,5 |
1,1 |
1,3 |
4,1 |
4,2 |
1,6 |
13,8 |
|
Україна в цілому |
0,9 |
0,8 |
1,1 |
2,4 |
5,6 |
1,3 |
12,1 |
Таблиця Б.5 – Ландшафтно-геохімічні бар’єри та накопичення елементів (в чисельнику – дуже токсичні, у знаменнику – менш токсичні), (за М. А. Глазовською, 1988; О. І. Перельманом, 1989)
|
Тип бар’єра |
Елементи, що накопичуються на бар’єрі |
|
1 |
2 |
|
Кислий в окиснювальному середовищі |
Pb, As, Se / Mn, Mo, Nі, V |
|
Кислий у відновлювальному середовищі |
As, Se, Pb, Cd, Hg/Mo, V, Ni, Cn, Zn, Co |
|
Лужний в окиснювальному середовищі |
Pb, Cd, Hg, Sr/Mn, Mg, Zn, Cu, Mo
|
|
Лужний у відновлювальному середовищі |
Pb, Sr, As / Zn, Cu, Ni, Co |
|
Продовження таблиці Б.5 | |
|
1 |
2 |
|
Глейовий |
Se, As / U, V, Ni, Cu |
|
Сорбційний |
As, Cs, Sr / P, S, Mo, V, Cu |
|
Механічний |
Cd, Sr, Pb, Cs, Hg/Cu, Ni, Zn |
|
Випаровувальний |
Se, As, Cs/Na, Cl, Zn, Mg |
Таблиця Б. 6 – Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за Т. І.Євдокимовою, Т. Л. Бистрицькою, 1976)
|
Геосистеми |
N |
P |
K |
Ca |
Mg |
S |
|
Тундрові та лісотундрові |
21,7 |
2,8 |
8,4 |
8,6 |
3,0 |
1,4 |
|
Тайгові |
87,3 |
8,0 |
22,6 |
38,0 |
6,0 |
6,0 |
|
Лісостепові, природний степ |
130 |
14,0 |
93,0 |
108,0 |
21,6 |
11,2 |
|
Лісостепові, рілля |
117 |
16,1 |
104,0 |
51,7 |
18,4 |
9,2 |
|
Степові, природний степ |
208 |
– |
27,0 |
127,0 |
36,0 |
15,0 |
|
Степові, рілля |
80 |
14,0 |
30,0 |
30,0 |
6,0 |
4,0 |
Таблиця Б.7 – Середня продуктивність геосистем (за Р. Уїттекером, 1980)
|
Тип геосистем |
Чиста первинна продукція, т/км2 за рік |
Біомаса, т/км2
|
Маса підстилки, т/км2 |
Споживання тваринами, т/км2 за рік |
Продукція тварин, т/км2 за рік |
Біомаса тварин, т/км2
|
|
Тундрові |
140 |
600 |
1000 |
33 |
0,38 |
0,44 |
|
Бореально-лісові |
800 |
20000 |
4000 |
380 |
3,20 |
4,75 |
|
Широколисто-лісові |
1200 |
30000 |
2000 |
420 |
6,0 |
15,70 |
|
Степові |
600 |
1600 |
400 |
540 |
8,9 |
6,70 |
|
Пустельні та напівпус- Тельні |
90 |
700 |
20 |
48 |
0,40 |
0,45 |
|
Тропічних дощових лісів |
2200 |
45000 |
200 |
2600 |
15,0 |
20,0 |
|
Болотяні |
2000 |
15000 |
2500 |
320 |
16,0 |
10,0 |
|
Агрогеосистеми |
550 |
1000 |
100 |
90 |
0,65 |
0,40 |
|
Усі конти- ненти |
773 |
2300 |
750 |
7810 |
6,10 |
6,75 |
Таблиця Б.8 – Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за Ф. М. Лісецьким, 1990)
|
Ґрунти |
Ступінь змитості ґрунту | ||
|
слабкий |
середній |
сильний | |
|
Дерново-підзолисті |
0,3 |
– |
– |
|
Чорноземи типові |
0,5 |
1,4 |
2,6 |
|
Чорноземи звичайні |
0,4 |
1,2 |
2,0 |
|
Чорноземи південні, темнокаштанові |
0,4 |
0,8 |
1,8 |
|
Світлокаштанові, чорноземи карбонатні |
0,2 |
0,6 |
0,8 |
Таблиця Б.9 – Вплив сільського господарства на ландшафт Південно-Східної Європи
|
Час |
Вплив |
Наслідки впливу |
|
1 |
2 |
3 |
|
5000-4000 до Р.Х. |
Перші викорчовування в Греції |
Ерозії,
засипання річок в Південній Греції.
Ерозія ґрунту.П |
|
Близько 4000 |
Початок використання плуга в землеробстві | |
|
До 750 |
Тривале винищування лісу | |
|
Від 750 |
Грецька колонізація (Далмація) | |
|
З 229 |
Римська колонізація (узбережжя Істрії/Далмації) | |
|
Початок н.е. |
Інтенсивне освоєння земель у районах впливу римлян |
Майже без зашкодження, регульоване |
|
Продовженння табл. Б.9 | ||
|
1 |
2 |
3 |
|
350 після Р.Х. |
Руйнування селянського господарства |
господарювання, приплив населення. Ерозія ґрунту через змивання, повені та засипання |
|
Переселення народів |
Відкриття оброблюваних площ (Північна Греція) | |
|
580 |
Поширення слов’ян, заселення височин (Далмація) |
Випасання, використання листя для корму, викорчовування кореневищ, сильна деградація, ерозія. Фаза регенерації |
|
До 1200 |
Селянське землекористування у серед- ньовіччі | |
|
З 1200 |
Вирубування лісу для кораблебудування |
Руйнування більші, ніж раніше. Деградація, що прогресує |
|
XVI ст. |
Зростання тваринництва | |
|
XV-XIX ст. |
Велике винищення лісу (грецькі визвольні війни, 1822-1830) | |
|
1756 |
Закон Грімані (заборона випасання овець на лісових площах) майже не виконується (Далмація) |
Інтенсивне випасання та пошкодження рослинності, що прогресує. Зменшення густоти поселень. Ерозія схилів: скелясті та кам’янисті ландшафти |
|
До XX ст. |
Широке знищення лісів | |
|
XX ст. |
Регіональні програми лісонасадження |
Насадження |
Таблиця Б. 10 – Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту (за Мільковим, 1973, 1990, зі змінами)
|
Класи |
Підкласи |
Типи |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Сільськогосподарські |
1.1.Польові |
|
|
1.2.Лучно–пасовищні | ||
|
1.3.Садові | ||
|
2. Лісогосподарські |
2.1. Умовно натуральні |
Типи вирізняються згідно з підходами лісової типології |
|
2.2. Похідні | ||
|
2.3.Лісокуль- турні | ||
|
3. Селітебні |
3.1.Міські |
Малоповерхові |
|
Багатоповерхові | ||
|
Промислово–селітебні | ||
|
Водно–рекреаційні | ||
|
Садово–паркові | ||
|
3.2.Сільські |
| |
|
4. Водні |
4.1.Водосхови-ща |
|
|
4.2.Ставки |
| |
|
4.3.Канали |
| |
|
5. Промислові (гірничопромислові) |
|
Кар’єрно–відвальні |
|
Просадочно–териконові | ||
|
Торфово-болотні пустища | ||
|
Продовження таблиці Б.10 | ||
|
1 |
2 |
3 |
|
6. Лінійно-дорожні |
|
Автомобільних доріг |
|
Залізниць | ||
|
Аеродромів | ||
|
Нафто-, газопроводів | ||
|
Ліній електропередач | ||
|
7. Рекреаційні |
Ландшафти і ландшафтно-техногенні комплекси навколо санаторіїв, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристичні бази, кемпінги, великі міські і приміські парки з атракціонами, лісопарки, гідропарки, ландшафтно-архітектурні музеї та ін. | |
|
8.Белігеративні |
|
Сторожові кургани, оборонні вали, вирви і траншеї |
|
9.Тафальні |
|
Кургани, цвинтарі |
|
10.Сакральні |
|
Геосистеми, виконуючі духовну функцію, пов’язану з релігійними запитами людства, що є також об’єктами паломництва |