- •Міністерство освіти та науки україни
- •Форма державного правління України
- •Монархія
- •Парламентська монархія
- •Республіка
- •Нетипові форми правління
- •"Республіканська монархія"
- •"Монархічна республіка"
- •Суперпрезидентскі республіки Латинської Америки
- •5. Державно - політичний режим України
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Форма державного правління України
Форма державного правління — це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них. Форма державного правління вказує на те, як організована верховна влада в державі, в який спосіб формуються її центральні органи та яким чином вони підпорядковуються один одному (як будуються стосунки "парламент — уряд", "парламент — глава держави" і т.д.).
Політична наука розрізняє дві основні форми державного правління: республіку та монархію. Республіка (від лат. "res" — справа і "publicus" — суспільний, всенародний) — форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що періодично обираються населенням на певний визначений строк. Існують президентські, парламентські та президентсько-парламентські (змішані) республіки.
Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і розподіл компетенції між ними.
Форма державного правління показує:
як створюються вищі органи державної влади та яка їх будова;
як будуються взаємовідносини між вищими та іншими державними органами;
як будуються взаємовідносини між верховною державною владою і населенням країни;
якою мірою організація вищих органів держави дає змогу забезпечити права і свободи громадян.
Форма державного правління мас такі ознаки:
- характеризує порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і термін повноважень;
- визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органами держави;
- характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію, у тому числі з іншими центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, іншими громадськими організаціями.
Різновидами держав за формою правління, тобто порядком організації верховної державної влади та ступенем участі населення в її формуванні, є монархія та республіка.
Форма державного правління дає можливість усвідомити:
як створюються вищі органи держави і яка їхня будова;
як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами;
як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни;
якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і свободи громадянина.
По зазначених ознаках форми державного правління поділяються на:
- монархічні ( одноособові , спадкоємні )
- республіканські ( колегіальні , виборні )
У світі існують понад 200 держав. Вони можуть бути згруповані в залежності від рівня економічного, політичного розвитку, від ідеологічної та релігійної спрямованості, і від того, якими засобами здійснюється міжнародна політика.
Під формою правління ми розуміємо спосіб формування інститутів вищої державної влади, визначає їх повноваження, структуру, принципи взаємин між собою і ступінь участі населення в їх створенні. Форма правління історично складається в процесі боротьби і взаємодії соціальних і політичних сил відповідногосуспільства. Форма правління має основоположне значення конституційно-правового регулювання організації та функціонування держави. Це не просто абстрактно-теоретична категорія науки, як суверенітет чи народовладдя, а те, з допомогою чого ми зможемо розібратися в тій чи іншій системі органів державної влади, заставлені конституцією відповідної держави.
У сучасному правознавстві виділяють такі форми правління: монархія (влада одного), республіка (влада закону; за Ж.-Ж. Руссо).
Паралельно у сучасній науці виділяють альтернативне поняття поліархії. Поліархію характеризують як протилежну монархії форму правління. Уведення терміну „поліархія“ сприяло б усуненню дисбалансу між поняттями „монархії“ та республіки». По-перше, використання терміна «поліархія» замість «республіка» усунуло розбіжності у мовному походженні (поліархія грецького походження — мова державознавства; республіка — латинського — мова правознавства). По-друге, усувається дисбаланс між первинним змістом понять: монархія — влада походить від одного суб'єкта, поліархія — від багатьох.
Таким чином, форма правління розкриває спосіб організації верховної державної влади, порядок утворення її органів, їх взаємодії між собою і з населенням, ступінь участі населення в їх формуванні. [14 С. 178 – 185]