Практичне заняття № 4

Синтаксична складова МКПК. Граматична правильність мовлення перекладача.

Стилістичні можливості українського синтаксису (продовження)

Теоретична частина

Запитання для самоконтролю

1. Своєрідність використання односкладних речень у різних сферах мовлення. Стилістична роль пасивних конструкцій (опис дій без зазначення виконавців). Роль називного відмінка уявлення (називного теми) у художньому й публіцистичному текстах.

2. Стилістична роль звертань, однорідних членів речення у тексті.

3. Типи складних речень за характером синтаксичних стосунків між окремими предикативними центрами — безсполучникові речення.

4. Типи складних речень за характером синтаксичних стосунків між окремими предикативними центрами — складносурядні речення. Стилістичне використання складносурядних речень у тексті.

5. Типи складних речень за характером синтаксичних стосунків між окремими предикативними центрами — складнопідрядні речення. Стилістичне використання складнопідрядних речень у тексті.

Практична частина

1. Перевірка Д/З.

2. Які з пропонованих нижче речень відповідають таким варіантам стислого синтаксичного аналізу: а) за метою висловлення ─ розповідне, за інтонацією ─ неокличне, складається з 5 предикативних частин, багатокомпонентне складне речення з різними видами зв’язку: зі сполучниковим підрядним і сурядним зв’язками. Підрядні речення: з’ясувальне, обставинні мети і причини; сурядний єднальний зв’язок; б) за метою висловлення ─ розповідне, за інтонацією ─ неокличне, складається з предикативних 2 частин, пов’язаних між собою сполучниковим підрядним зв’язком. Складнопідрядне речення з підрядним допустовим; в) за метою висловлення ─ розповідне, за інтонацією ─ неокличне, складається з 2 предикативних частин, пов’язаних між собою сполучниковим підрядним зв’язком. Складнопідрядне речення з підрядним означальним; г) за метою висловлення ─ розповідне, за інтонацією ─ неокличне, складається з 3 предикативних частин, багатокомпонентне складне речення з різними видами зв’язку: зі сполучниковим підрядним і сурядним зв’язками. Підрядні речення: з’ясувальне, обставинне часу; сурядний єднальний зв’язок.

1). Я знаю, що слів моїх буде мало, Щоб вам повернути борг, Бо мова народу ─ не хліб чи сало, А пам’ять народу Від роду до роду, а слово ─ єдиний бог (М. Сом).

2). Українська мова сьогодні – це мова, що, ввібравши найцінніше з надбань минулих віків, перебуває в невпинному розвитку і – відповідно до потреб сучасної людини – весь час збагачується лексично, синонімічно, стилістично, удосконалюється структурно, виявляючи при цьому дедалі нові й нові потенціальні можливості (О. Гончар).

3). Хоча вміння птахів літати вивчають ще з часів Леонардо да Вінчі, досі секрет їхнього польоту до кінця не розгадано (В. Сабунаєв).

4). Бува, навчають хлопчаків зелених, Коли в життя виводять із осель, Що справжнє щастя — то синиця в жмені І що дурниця — в небі журавель (Б. Олійник).

Практичні заняття № 5-6

Синтаксична складова МКПК. Граматична правильність мовлення перекладача.

Стилістичні можливості українського синтаксису (продовження). Текст як мовна одиниця вищого порядку. Дискурс.

Теоретична частина

Запитання для самоконтролю

1. Стилістична роль складного синтаксичного цілого –– структурно-семантичної єдності вищого порядку.

2. Засоби передання чужого мовлення.

3. Період як особлива синтаксична фігура.

Практична частина

Стилістичний аналіз тексту - колективна робота (схема – конспект, с. 143-144, Климова К. Я., Романюк П. Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти. — Житомир : Вид-во ЖДУ, 2005. — 144с.). Індивідуально – за вибором 1 текст на занятті.

Якого кольору слова

Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, неначебто там висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів, що не в'януть, хоч би яка була спека, і не схиляють голівок у жалобі, хоч би яке сонце не пекло.

Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи дівоче плаття, чи просто чую саме слово «синій», — враз мені стає добре, я щасливий, і душа моя раз у раз сміється й грає так, як грають проти сонця збиті на ставку бризки води.

Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото немовби ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми, перепадають сині дощі.

А якого кольору слова?

Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору.

Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах. Жоден колір, либонь, не пов'язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотисто-ніжним від очей, вишневим од губ, яблуками - антонівками від рук, -— і за всім цим щемно постає слово «рідна», але, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки добре воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узяті.

А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають грушки в нашому садку, яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким, жовтогарячим полум'ям, потім починають потроху падати на землю. Й одного дня залишається де-не-де на гіллі жовте, недогоріле листя. Слово «осінь» жовте, наче сум.

За Є. Гуцалом ДОДАТКИ

СХЕМА ПОВНОГО СТИЛІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ (ХУДОЖНЬОГО, ПУБЛІЦИСТИЧНОГО, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО, НАУКОВОГО СТИЛІВ)

1. Визначте, до якого функціонального стилю сучасної української мови належить даний текст. Назвіть підстиль і жанр:

• Науковий (власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний, науково-публіцистичний, науково-діловий підстилі, стаття, доповідь, виступ, рецензія, звіт, бібліографія тощо за жанром).

• Публіцистичний (газетно-журнальний, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний підстилі, стаття в пресі, репортаж, інтерв’ю, дорожні замальовки, нарис, фейлетон, виступ на мітингу тощо за жанром).

• Художній (прозовий, поетичний за формою, ліричний, епічний, драматичний підстилі, гумореска, усмішка, балада, пісня, казка, легенда уривок з повісті, роману, новели, комедії, власне драми, трагедії тощо за жанром).

• Розмовний (розмовно-літературний, розмовно-побутовий підстилі, в межах якого стилю використовується і з якою метою – вказати).

• Офіційно-діловий (адміністративно-канцелярський, законодавчий, дипломатичний підстилі, назва документа).

• Окремо виділити епістолярний та конфесійний стилі (листи, церковні тексти).

2. Визначте комунікативну мету даного тексту (обмін інформацією, популяризація наукових знань, вплив на свідомість адресата, переконання його в правильності своєї думки, вираження автором власних емоцій, вплив на чуттєву сферу читача тощо).

3. Охарактеризуйте виражальні засоби мови тексту на всіх рівнях:

• Фонетичні засоби стилістики (свідоме обрання варіанта норми з метою милозвучності, порушення фонетичних норм у тексті, мета автора). Алітерація, асонанс, звуконаслідування.

• Лексичні засоби стилістики (використані автором метафори, омоніми, синоніми, антоніми, пароніми; знайдіть, якщо є в тексті, каламбур (гра слів), стилістичні фігури: посилювальний повтор, градація, ампліфікація, плеоназм, тавтологія, антитеза, оксиморон; назвіть у тексті терміни, мовні штампи, професійні слова, застарілу лексику, лексичні діалектизми, розмовно-просторічні слова (якщо є)).

• Фразеологічні засоби стилістики (знайдіть, якщо є, у даному тексті фразеологічні словосполучення або речення, фразеологізми-заперечення, порівняння, вигуки, окремо визначте прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції, вкажіть сталі вирази діловодства та наукові терміни і професіоналізми – стійкі словосполучення). Чи відбулася в тексті трансформація фразеологізмів?

• Стилістичні можливості словотвору (вкажіть способи деривації у тексті).

• Морфологічні засоби стилістики (вказати стилістичні функції окремих частин мови (граматичних категорій) у пропонованому для аналізу тексті, проаналізувати частотність вживання повнозначних і службових частин мови). Назвати, якщо є, асиндетон і полісиндетон.

• Стилістичні ресурси синтаксису: вказати типи речень за метою висловлювання й інтонацією, знайти, якщо є, односкладні й неповні речення, вказати, чим ускладнені прості речення. Визначте типи складних речень у тексті, якщо є, вкажіть ССК. Визначте засоби зв’язку між реченнями у тексті, якщо є, вкажіть пряму, непряму, невласне пряму й вільну пряму мову. Знайдіть, якщо є, діалог або полілог. Якщо у тексті є період, знайдіть у ньому засновок, паузу й висновок( у класичному періоді), або покажіть структуру оберненого, обрамленого й обірваного періодів. Знайдіть, якщо є у тексті, синтаксичні засоби художньої виразності (анафора, епіфора, анепіфора, епанафора, парцеляція, лейтмотив, риторичні відповіді й запитання, рефрен)