Розділ II технологія дослідження творчих здібностей

2.1 Діагностика рівня розвитку творчих здібностей в учнів початкових класів у навчально-виховній діяльності

Для визначення рівня розвитку творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку ми провели дослідження, яке виконувалося на базі Житомирської ЗОШ №33. Всього дослідженням було охоплено 20 учнів навчального закладу. Вони були поділені на дві групи: експериментальну та контрольну (по 10 учнів у кожній).

Експеримент складався з трьох етапів:

I етап – констатуючий.

На цьому етапі була проведена діагностика рівня розвитку творчих здібностей молодшого шкільного віку в експериментальній і в контрольній групах.

II етап – формуючий.

На цьому етапі проводилися заняття на розвиток творчих здібностей молодших школярів. З контрольною групою на формуючому етапі експерименту проводилися заняття, передбачені навчальним планом. Діти, що складали цю групу, не включилися до формуючого експерименту.

III етап – контрольний.

На цьому етапі була здійснена повторна діагностика рівня сформованості творчих здібностей в учнів початкових класів в експериментальній та контрольній групах, проведено аналіз отриманих результатів.

Для проведення експерименту розроблено необхідний дослідний апарат: критерії, показники, рівні сформованості творчих здібностей молодших школярів, комплекс відповідних методик (анкетування, інтерв’ю, психодіагностичні методики).

Отже, спочатку обґрунтуємо вибір зазначеного діагностичного апарату, а далі охарактеризуємо стан актуалізації творчих здібностей в учнів початкових класів, виявлені на основі використання цього апарату.

Рівні сформованості творчих здібностей особистості виявляється через певні ознаки – показники ступеня прояву творчих здібностей у спілкуванні, діяльності, поведінці тощо. Діагностуючи ці ознаки, ми будемо звертати увагу на основні попередньо визначені критерії та показники творчих здібностей:

-когнітивно-пізнавальні ( наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність);

-емоційно-вольові ( прояв позитивних емоцій у процесі діяльності і стійкість інтересу до вирішення творчих завдань);

-мотиваційно-ціннісні (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність);

-діяльнісно-творчі ( ініціативність у творчості, прояв рівнів творчої діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини).

На основі виділених критеріїв, а також для аналітичної обробки результатів дослідження та отримання кількісних показників було виділено три рівні розвитку творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку: низький, середній, високий.

Низький рівень – не проявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачають до них інтерес при труднощах і виявляють негативні емоції (прикрість, роздратування); потребують поетапного пояснення умов виконання завдання, показу способу використання тієї чи іншої готової моделі, допомоги дорослого.

Середній рівень – більший ступінь самостійності у вирішенні завдання і пошуку способу його виконання. Зазнаючи труднощів у виконанні завдання, діти не втрачають емоційного ставлення до них, а звертаються за допомогою до вихователя, задають запитання для уточнення умов його виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв’язання задачі, але спільно з дорослим.

Високий рівень – прояв ініціативності, самостійність, інтерес та бажання вирішувати творчі завдання. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляють завзятість та наполегливість у досягненні результату, який приносить задоволення, радість і гордість за досягнення.

Однією з основних процедур виявлення творчих здібностей та обдарованих дітей у школі є опитування класного керівника. Розроблена проста й об’єктивна процедура експертного опитування вчителя щодо рівня творчих здібностей його вихованців. У результаті даного опитування за даними вчителя було виявлено, що 3 дітей мають низький рівень розвитку творчих здібностей, 3- високий, 14- середній.

Для діагностики ми будемо використовувати тест Гілфорда. У нашому дослідженні ми опираємося на наступні фактори, встановлені в дослідженнях Гілфорда:

1. Швидкість (продуктивність) – цей фактор характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальним числом відповідей.

2. Гнучкість – фактор характеризує гнучкість творчого мислення, здатність до швидкого перемикання і визначається числом відповідей.

3. Оригінальність – фактор характеризує оригінальність, своєрідність творчого мислення, незвичайність підходу до вирішення проблеми й визначається числом відповідей.

4. Точність – фактор, характеризує стрункість, логічність творчого мислення, вибір адекватного рішення, що відповідає поставленій меті.

Відзначимо кілька моментів, пов’язаних із процедурою проведення тестів. Тести можна проводити як індивідуально так і в групі. Для того щоб уникнути занепокоєння учнів і створити сприятливу психологічну атмосферу, роботу з тестами проведемо як заняття. Часто ці заняття проводяться у ігровій формі.

У інструкції, яка дається у довільній формі, ми просимо досліджуваних (учнів) запропонувати якнайбільше різноманітних відповідей на наші питання, виявити свій гумор і уяву, постаратися придумати такі відповіді, які не зможе придумати ніхто іншої. Час проведення процедури – приблизно 40 хвилин. З дітьми від 5 до 8 років процедура проводиться в індивідуальній формі. З віковою групою від 9 до 15 років робота з тестами проводиться у груповій формі (можливі проведення й в індивідуальній). Слід зазначити, що субтест 1 (слова або вираження) має дві модифікації, одна модифікація слова – призначена для дітей від 5 до 8 років, друга – вираження – призначена для дітей від 9 до 15 років.

У результаті діагностики ми виявили на низькому (репродуктивно-наслідувальному) рівні розвитку пізнавальних інтересів перебувало 38% дітей. Діти цієї групи не виявляли ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачали до них інтерес при труднощах і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування); потребували поетапного пояснення умов виконання завдання, допомоги дорослого. На середньому (пошуково-виконавчому) рівні пізнавальних інтересів виявилося 58% дітей. Ця група характеризувалася більшим ступенем самостійності у рішенні завдань і пошуку способу їх виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачали емоційного ставлення до нього, а зверталися за допомогою до вчителя, ставили запитання для уточнення умов виконання та отримавши підказку, виконували завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв’язання задачі, але спільно з дорослим. Найменша кількість дітей 4% перебували на високому (пошуково-продуктивному) рівні пізнавальних інтересів. Дана підгрупа відрізнялася проявом ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікалися, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносило їм задоволення, радість і гордість за досягнення. Показники рівня сформованості творчих здібностей на констатуючому етапі експерименту подані у таблиці 2.2. У відсотковому відношенні результати діагностики за групами представлені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2

Показники рівня сформованості творчих здібностей в учнів початкових класів

Група	Рівні
	Когнітивно-пізнавальний (наявність пізнавальних питань, емоційна замученість дитини у діяльність)				Мотиваційно-ціннісний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність)				Емоційно-вольовий (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності, тривалість і стійкість інтересу до вирішення творчих завдань)				Діяльнісно-творчий (ініціативність у пізнанні, прояв рівнів творчої діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини)
	Н	С	В	Н		С	В	Н		С	В	Н		С	В
Експериментальна група	5	14	1	4		15	1	4		14	2	3		16	1
Контрольна група	1	16	3	-		13	7	1		14	5	2		15	3

Таблиця 2.3

Відсоткове відношення показників рівня сформованості творчих здібностей

Критерії та показники	Рівні
Когнітивно-пізнавальний (наявність пізнавальних питань, емоційна замученість дитини у діяльність)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	30%	65%	5%
ЕГ	25%	65%	10%
Мотиваційно-ціннісний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	49%	31%	20%
ЕГ	44%	33%	23%
Емоційно-вольовий (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності, тривалість і стійкість інтересу до вирішення творчих завдань)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	65%	33%	2%
ЕГ	69%	31%	-
Діяльнісно-творчий (ініціативність у пізнанні, прояв рівнів творчої діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	32%	58%	10%
ЕГ	25%	53%	22%

У результаті проведеної роботи на констатуючому етапі експерименту було встановлено, 30% всіх досліджуваних мають низький рівень сформованості пізнавальний інтересів, виходячи з чотирьох критеріїв, визначених на початку експерименту. Ці діти не виявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачають до них інтерес при труднощах і виявляють негативні емоції (прикрість, роздратування), не задають пізнавальних питань; потребують поетапного пояснення умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі, допомоги дорослого. 57% досліджуваних показали середній рівень. Ці діти, відчуваючи труднощі у вирішенні завдання, не втрачають емоційного ставлення, задають запитання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності про бажання шукати шляхи вирішення завдання, але спільно з дорослим. Лише 13% дітей мають високий рівень сформованості пізнавальних інтересів. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляють завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносить їм задоволення, радість і гордість за досягнення.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що більшість досліджуваних мають низький та середній рівні пізнавальних інтересів, що говорить про необхідність їх розвитку.