Тестові завдання з української мови
Розділ 1.
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ ГРАФІКА
1. Що вивчає фонетика?
Варіанти відповіді:
1. Будову слова.
2. Звукові особливості різних висловлювань та закінчення слів.
3. Умови й способи творення звуків мови, їх акустичні, а також анатомофізіологічні властивості, різні звукові зміни.
4. Принципи позначення звуків буквами на письмі.
2. Що таке мовний звук?
Варіанти відповіді:
1. Це найменша мовна одиниця, що використовується для розрізнення слів та граматичних форм.
2. Це будь-яка буква алфавіту, крім м’якого знака (ь).
1. Це кожен знак у фонетичній транскрипції.
4. Це найменша частина слова, тобто склад слова.
3. Із поданого переліку відберіть найповнішу і найбільш правильну відповідь на питання: „Що вивчає орфоепія?”
Варіанти відповіді: 1. Це розділ науки про мову, в якому вивчається поняття про текст та чергування звуків у словах. 2. Це розділ науки про мову, який визначає принципи творення звуків та позначення їх на письмі. 3. Це розділ мовознавчої науки, який встановлює систему норм правильної літературної вимови окремих звуків, слів та граматичних форм. 4. Це розділ науки про мову, в якому вивчається система звуків та способи їх передачі на письмі.
4. Що таке склад?
Варіанти відповіді: 1. Це частина слова, що складається з декількох букв і вимовляється одним поштовхом повітря. 2. Це частина слова, що складається з голосного звука або сполучення голосного з одним чи кількома приголосними і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. 3. Це декілька букв, серед яких є одна голосна, які переносяться в наступний рядок на письмі. 4. Це декілька букв, серед яких є дві або більше приголосних, що залишаються або переносяться в наступний рядок.
5. Який склад називається відкритим?
Варіанти відповіді: 1. Це склад, який повинен починатися та закінчуватися на голосний. 2. Це склад, який закінчується голосним звуком. 3. Це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
6. Що таке наголос?
Варіанти відповіді: 1. Це склад, що вимовляється голосно або тихо, залежно від бажання мовця. 2. Це рисочка над буквою. 3. Це посилення голосу на одній із букв при читанні. 4. Це виділення якогось складу в слові за допомогою існуючих артикуляційних засобів.
7. Для чого використовують фонетичну транскрипцію?
Варіанти відповіді: 1.Для того, щоб знати, скільки звуків у слові. 2. Для того, щоб знати, скільки звуків та букв у лові. 3. Для точної передачі звуків мови (вимови) на письмі. 4. Для того, щоб точно перекласти текст з іноземної мови.
8. Які звуки називаються голосними?
Варіанти відповіді: 1. Ті, які вимовляються голосно та пишуться в кінці відкритих складів. 2. Ті, що стоять під наголосом або без нього. 3. Ті, які при утворенні не зважають видиху вальному повітрю вільно виходити з ротово-носової порожнини. 4. Ті, при утворення яких органи мовлення створюють перешкоди струменеві видиху вального повітря.
9. Які звуки називаються приголосними?
Варіанти відповіді: 1. Ті, при утворенні яких органи мовлення не створюють перешкод струменеві видихуваного повітря. 2. Ті, які ніколи не наголошуються. 3. Ті, при утворенні яких видихуване повітря вільно виходить з ротової порожнини. 4. Ті, при утворенні яких струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони, що їх створюють органи мовлення.
10. Визначте рядок, у котрому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних звуків.
1. Легко, вогко, кігті, нігті.
2. Сутужно, порізно, ганебно.
3. Підпорядкувати, підказати, підкинути.
11. У коренях котрих слів можливе чергування [е] з [и]?
1. Терти. 2. Сім. 3. Річ., 4. Керувати. 5. Перевтомитися.
12. У котрому рядку у всіх словах звуки [е], [и] вимовляються чітко?
1. Тиск, тесля, протест, стеля, автомашина.
2. Противага, завершення, селезень, навмисне.
3. Вмикач, велоспорт, величний, старезний.
4. Кекс, кедр, герой, колеса, здихати, притока.
13. Котрі з поданих твердих звуків мають парні м’які?
1. [ф]. 2. [б]. 3. [н]. 4. [г]. 5. [х]. 6. [д]. 7. [т]. 8. [л].
14. Котрі з поданих приголосних мають парні глухі?
[г]. 2. [б]. 3. [м]. 4. [г]. 5. [х]. 6. [д]. 7. [т]. 8. [з].
15. Котрі з поданих твердих звуків мають парні м’які?
1. [ж]. 2. [б]. 3. [м]. 4. [г]. 5. [х]. 6. [д]. 7. [т]. 8. [з].
16. У котрому рядку в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків?
1. Козак, будяк, ганьба, ходьба, пустка.
2. Рюкзак, молотьба, грієшся, просьба.
3. Віття, віссю, кілля, гілля, моська.
4. Панахида, паніка, паморозь, сусід, серце.
17. У коренях котрих слів можливе чергування [е] з [и]?
1. Держати. 2. Завмерти. 3. Витерти. 4. Розплети. 5. Простити. 6. Здерти.
18. Визначте, як творяться виділені звуки у словах: [рак, мак, гак]. Варіанти відповіді: 1. Голосом.. 2. Голосом і шумом. 3. Тільки шумом.
19. У коренях котрих слів можливе чергування [а] з [о]?
1. Керувати. 2. Допомогти. 3. Топити. 4. Моргнути. 5. Котити.
20. Котрі в поданому переліку приголосні звуки можуть утворювати пари за ознакою „твердість – м’якість”?
1. [г]. 2. [к]. 3. [з]. 4. [ж]. 5. [н']. 6. [ф]. 7. [д]. 8. [з'].
21. У котрому рядку в кожному слові є м’який подовжений звук?
1. Знаряддя, чуття, галуззя, колосся, насіння, волосся.
2. Тінню, сіллю, маззю, кров’ю, ніччю, подорожжю.
3. Знань, багать, щастя, жовчю, Поволжя, радістю.
22. У котрому рядку в усіх словах наявне чергування г/ж, к/ч, х/ш при словотворенні?
1. Могти – можеш – можемо; пік – печеш – печемо; луг – луже; гнати – жену; бігати – біжу; пекти – печу.
2. Друг – дружина – дружній; вік – вічний; далекий – далечінь; пух – пушинка; міх – мішечок.
23. Котра з відповідей є правильною на питання: «Наслідки якого фонетичного явища відбивають подані пари слів (словоформ): тиждень – тижня – тижневий; виїздити – виїзний; честь – чесний; користь – корисний; вість – вісник – безвісний; щастя – щасливий?»
Варіанти відповіді: 1. Чергування приголосних у коренях слів. 2. Випадання приголосних при словозміні. 3. Усі подані зіставлення слів відбивають спрощення приголосних у сполученнях -ждн-, -зд-н, -стн-, -стл-.
24. У поданих словах поставте наголос.
1. Подруга. 2. Ковзанка. 3. Кошовий. Кумачевий. 5. Мереживо. 6.Метеорит.
25. Котре з поданих слів ілюструє спрощення в групі приголосних?
1. Гармонійний. 2. Горизонтальний. 3. Кількісний. 4. Дипломатичний.
26. У котрому рядку всі слова мають закриті склади?
1. Каприз, завзятість, завулок, гуморист, дарунок.
2. Десерт, дзбан, дзявк, дзиґар, діамант.
3. Ковзан, картон, карбід, каркас, карниз.
4. Драма, солома, лава, дорога, морока.
5. Кактус, каламар, карась, кароокий, карлик.
27. Котрі слова правильно поділені на правописні склади?
1. Я-ма. 2. Симст-рія. 3. На-ро-до-знав-ство. 4. Олі-я. 5. При-три-ма-ти. 6. Сусп-ільс-тво. 7. Лю-ди-н-а. 8. Ход-жу. 9. Під-зем-ний. 10. Пі-джив-ля-ти. 11. Кра-єз-нав-ство. 12. По-дзень-ка-ти.
28.Котрі слова правильно поділені на правописні склади?
1. Оліві-я. 2. 0-лі-в-ець. 3. К-віт-ка. 4. Роззбагат-і-ти. 5. Ан-тракт. 6. Ро-збір-ати. 7. Брод-жу. 8. Ку-ля. 9. Над-зем-ний. 10. Сид-жу. 11. Ар-мія.
29. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?
1. Пляма, куля, бар’єр, люстра, пояснення.
2. Юрмитися, вищати, плюскіт, знання.
3. Ясен, стояти, щупак, млоїтися, поєднати.
4. Яма, протиставляти, стояти, креслення.
30 У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?
1. Жіночий, задвірок, замовити, козак, кожум’яка.
2. Міраж, напівсирота, картографія, голоднеча, вогнище.
3. Буря, астробіологія, воїн, м’ясорубка, краянин.
4. Кардіологія, лояльність, лотерея, поїти, щока.
31. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?
1. Учорашній, велотрек, поліметал, карбід, каплиця.
2. Сумщина, яскравий, панщина, параноїк, боєздатний.
3. Боєголовка, тупиця, туалет, трюфель, щабель.
4. Вакансія, кам’яніти, морквяний, дощечка, поїздка.
32. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?
1. Учительство, манікюр, підлиза, риборозведення.
2. Мантія, недовір’я, ртбоїдний, топорище, ярмарок.
3. Яскраво-жовтий, солом’яний, пам’ятка, панацея, ґанок.
4. Пантеїзм, пояснення, пояс, пощерблений, тополя.
33. У котрому з поданих нижче рядків усі слова правильно поділені на склади для переносу з рядка в рядок?
1. Ход/жу, під/жак, над/звичайний, бі/лос/ніж/ний, від/жа/ти, зем/лет/рус.
2. До/ро/га, стеж/ка, гіл/ка, по/льо/вий, яг/ня.
3. Ку/ку/ку/дза. О.Т./Гончар, 1000 кв./м, ЧА/ЕС, ЛАЗ-105, вий/шов.
34. Котрі в поданому переліку приголосні звуки можуть утворювати пари за ознакою „дзвінкість – глухість”?
1. [б]. 2. [д]. 3. [й]. 4. [л]. 5. [м]. 6. [р]. 7. [н]. 8. [т].
35. У котрому рядку кожне слово має звуків більше, ніж букв?
1. Ясно, заїду, ящірка, яма, ярмо, країна.
2. Вийшла, ґанок, небо, квітка, подзенькують, дзюркоче.
3. Громада, лічба, кіготь, далекий, студент, турист.
36. У котрому рядку кожне слово має букв більше, ніж звуків?
1. Зоря, кришталь, люстра, небо, пташка, гілка.
2. Народжується, джерело, джміль, джаз, дзиґа, дзявкати, дзьоб.
3. Ящірка, джерґотіти, фати, вікно, підземний, воджу.
37. У котрому з поданих нижче рядків усі букви я, ю, є передають два звуки?
1. М’якосердя, в’юн, пляж, плющ, дюна, в’їзд.
2. Яр, Ємець, ієрархія, Юрій, Юхим, юрба.
3. Працює, шию, мають, п’ють, синє, п’ять.
38. У котрому рядку в кожному із слів звуків і букв порівну?
1. Яр, жар, сад, ряд, вождь, жолудь.
2. Радіо, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія жолудь.
3. Свято, пюре, цятка, пейзаж, цвіркун, латка.
39. Коли букви я, ю, є позначають один звук і м’якість попереднього приголосного?
Варіанти відповіді: 1. Коли вони знаходяться безпосередньо після букв на позначення приголосних. 2. Коли вони стоять на початку слова. 3. Коли вони розташовані після букв на позначення голосних.
40. У котрому рядку в усіх словах треба писати літеру ґ ?
1. ...рунт, ...азда, ...анок, ...ава
2. ...едзь, иря, ...ілка, ...роно, ...олка.
3. Ма...ніт, ...уля, ...атунок, ...адюка, ...еркулес
41. У котрому рядку в усіх словах треба писати літеру ґ ?
1. ...лобус, ...піт, ...ілка, ...рати, а...рус.
2. ...елґотіти,..., ...рунт, ...рсчність, ...огель-мо...ель.
3. ...ринджоли, ...онтар, ...радус, ...імн, ...аблі.
42. У котрому рядку в усіх словах літери я, ю, є позначають два звуки?
1. Яблуко, дія, студія, м’ясо, альянс.
2. Любов, кошеня, п’ють, волосся, сім’я.
3. Навчання, обновляти, їхати, в’юн, дитятко.
4. Їсти, Марія, дятел, сяйво, філармонія.
5. Ягня, кар’єра, моряк, листування, рілля.
44. У котрому рядку не допущено помилки при розташуванні слів за алфавітним порядком?
1. Влада, добро, око, кінь, циркуль.
2. Цирк, щедрість, чемпіон, юність, ясність.
3. Апетит, ґава, гречка, солома, мелодія.
4. Сир, тигр, увага, фарбувати, хімія.
5. Роман, знання, норма, фанера, ясність.
45. У котрому рядку не допущено помилки при розташуванні слів за алфавітним порядком?
1. Абрикоса, бабуся, ситець, яблуко, юність.
2. Ніжність, рояль, оточення,стригтися, фах.
3. Кава, суспільство, література, космос, вітер.
4. Навчання, острів, північ, римування, тиша.
5. Азбука, життя, сумнів, знання, університет.
46. У котрому рядку в усіх словах усі приголосні дзвінкі?
1. Дерево, день, людина, олень.
2. Людина, радість, кошеня, рояль, багатство.
3. Узлісся, глобус, словник, плющ, віник.
47. У котрому рядку в усіх словах усі приголосні дзвінкі?
1. Лад, мороз, розум, димар, доля.
2. Черв’як, гірко, рідко, дарма, барабан.
48. У словах котрого рядка всі склади закриті?
1. Мильний, город, адреса, кілометр, новий.
2. Горбок, гордість, мовник, гарбуз, півник.
49. У словах котрого рядка всі склади закриті?
1. Місто, пошта, навколо, метал, похід.
2. Дружний, аґрус, шахтар, ведмідь, вівчар, серпень.
3. Пригода, мистецтво, сувенір, метушня, механізм.
50. У котрому рядку всі слова мають однакову кількість складів?
1. Яма, розум, промінь, модний, робот.
2. Столяр, абажур, швидкість, метал, чоботи.
3. Літак, абрикос, кілометр, загадка, перо.
51. У котрому рядку в усіх словах букви дз позначають один звук?
1. Надзвуковий, дзеркало, дзюрчати, передзвонити, підзивати.
2. Каладзе, підземелля, подзеленчати, дзеркальце, відзвітуватися.
3. Дзьоб, дзендзюристий, дзиґлик, передзвін, ґудзик.
52.У котрому реченні однакова кількість звуків і букв?
1. Свого щастя і колесом не об’їдеш. (Нар. творч.).
2. Більше роби та менше говори. (Нар. творч.).
3. Що рибка смик – то серце тьох!.. (П.Гулак-Артемовський).
Розділ 2.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
53. У котрому реченні є діалектизм?
1. Лине пісня понад плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм.
2. Ти постаєш в ясній обнові, яке пісня, линеш, рідне слово (Д.Білоус).
3. Ялини старі, високі. Не одне покоління школярів обшмульгувало штаньми кору на них (Ю.Мушкетник).
54. У котрому реченні є діалектизм?
1. – Та не бійтеся. Я – людина, а не якась обмара (С.Васильченко).
2. Рояль хрипить, безсило клацає жовтими іклами клавіатури (П.Колесник).
3. Рот її [тваринної подоби] тягнувся аж до великих вух, із нього витикались кабанячі ікла (С.Скляренко).
55. У котрому реченні є діалектизм?
1. На всіх кінцях Гори вже іржуть коні, реве худоба, співають когути (С.Скляренко).
2. Наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П.Куліш).
3. Ще треті півні не співали. Ніхто ніде не гомонів (Т.Шевченко).
56. У котрому реченні є діалектизм?
1. Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (М.Кропивницький).
2. Під деревом стояла дивної краси висока молода красуня (І.Нечуй-Левицький).
3. Закохався Грицько в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Панас Мирний).
57. У котрому реченні є діалектизм?
1. Нарешті коні рушили, каруца покотилася берегом Прута (М.Коцюбинський).
2. Все це [ярмарок] ворушиться, лускає насіння і крутиться на каруселі (Остап Вишня).
3. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані з гарусу (І.Нечуй-Левицький).
58. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Мучити, катувати, бити, терзати, страждати.
2. Каша, маса, суміш, місиво, гарнір.
3. Добрий, приємний, привітний, лагідний, приязний.
59. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Жати, тиснути, здавлювати, муляти, давити.
2. Мішати, заважати, перешкоджати, забороняти, стримувати.
3. Кашкет, каска, бриль, хустка, китайка.
60. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Шлях, дорога, путівець, стежка, плай.
2. Радість, насолода, задоволення, втіха, смак.
3. Бігти, мчати, нестися, поспішати, падати.
61. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Безмежний, безкрайній, безконечний, неозорий, прозорий.
2. Безмірний, неосяжний, ненаглядний, безбережний, безкрайній.
3. Безкраїй, безмежний, безконечний, безкрайній, безмірний.
62. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Бити, гатити, товкти, гамселити, бухати.
2. Намисто, коралі, ряски, буси, сережки.
3. Колодязь, студня, криниця, джерело, канава.
63. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Балакун, говорун, торохтій, талалай, тарантас.
2. Базікало, балакало, патякало, пліткар, балагур.
3. Баляндрасниця, щебетуха, цокотуха, пліткарка, веселка.
64. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Лементувати, репетувати, горланити, горлати, зойкати.
2. Верещати, кричати, пищати, вищати, свистіти.
3. Зарозумілий, бундючний, гонористий, пихатий, заздрісний.
65. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?
1. Разом, спільно, сукупно, гуртом, наїздом.
2. Наклеп, обмова, наговір, розмова, обман.
3. Сердитий, гнівний, злий, лютий, грізний.
66. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (І.Нечуй-Левицький). Побрязкують [у торбі] розвідні ключі, гайки й усякий слюсарний інструмент (В.Кучер).
2. Наша мати так зжилась з образом твоїм після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе (М.Коцюбинський). До півночі молилась вона перед образами, прохала в Бога щастя-долі своїй першій дитині (І.Нечуй-Левицький).
3. Схід побратимів назначений був на неділю (І.Франко). Скоро схід забагровіє, засміється з далини ясне сонечко весни (Г.Бойко).