286. Визначте речення з відокремленим означенням.

1. То освітлюючи гранатами шлях перед собою, то потай обходячи задніми дворами прилеглі до готелю будинки, штурмові групи пробиралися до самого ранку в глиб кварталу (О.Гончар).

2. Щоб виграти війну, окрім хоробрості, потрібне ще вміння воювати (О.Корнійчук).

3. Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте в ідилію з селянами (І.Франко).

287. Визначте речення з неузгодженим означенням.

1. Багряний лист в гаях кружля, шумлять отави молодо (Д.Луценко).

2. Надворі весна вповні (Панас Мирний).

3. З рум’яного сходу линуло світло (М.Коцюбинський).

4. Всі мовчки думають свої дівочі думи (О.Довженко).

288. Визначте з обставиною умови.

1. Величаво мріє над рікою Тарасова гора (О.Довженко).

2. Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Панас Мирний).

3. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т.Шевченко).

4. При вологій весні озимина буде доброю (Б.Компанієць).

289. Визначте речення з відокремленою обставиною.

1. Шуліка, розпластавши крила, висів непорушне у синім небі (Г.Тютюнник).

2. Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Василько по дорозі на зустріч холодному вітрові (М.Коцюбинський).

3. Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю (М.Старицький).

4. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О.Донченко).

290. Яким членом речення виступають виділені прислівники?

Попереду за річкою танули ліси, що тяглися звідси і вгору понад Ворсклою, і вниз до Дніпра (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Обставиною. 5. Означенням.

291. Визначте речення з прикладкою.

1. Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв (М.Рильський).

2. Гетьман мав на собі ясно-сірий жупан з дорогими ґудзиками (М.Грушевський).

3.У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).

4. Жили у гущині глибокого байрака страшенний Лев, всесвітній Лис, бурлака Вовк і наш Сірко-собака (Л.Глібов).

292. Визначте речення, в котрому звертання стоїть у середині.

1. Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневим? (І.Кочерга).

2. О мій народе Прометея ти маєш душу молоду (В.Сосюра).

3. Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує (Леся Українка).

4. О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв (І.Кочерга).

293. Визначте речення, в котрому є дієприкметниковий зворот.

1. Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега (О.Гончар).

2. Жовта сонячна фарба сідала на листя дерев (Ю.Яновський).

3. Черних і Брянський лежали в садку на вигорілій траві (О.Гончар).

4. Зігріті крутими стежками, напоєні гірським повітрям., послушники були веселі (М.Коцюбинський).

294. Визначте просте речення.

1. А солов’ї ридають серед саду, а цвіт юрить (А.Малишко).

2. Дівчина кожної хвилини згадувала той день, коли вони вдвох возили панські дрова. (С.Десняк).

3. До самого ранку горів у нас вогонь на курені над Десною (О.Довженко).

295. Визначте складне речення.

1. Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В.Сосюра).

2. Він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину (В.Земляк).

3. Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт (М.Стельмах).

4. Піднявшись на вогняному стовпі, ракета мчить у височінь, розчиняючись у сонячному проміні (М.Ребро).

296. Визначте складнопідрядне речення.

1. І ллється дзвін коси серед густих отав, і коник на гачку спадає в тихий став (М.Рильський).

2. І сонця було там так багато, що йому бракувало місця (О.Довженко).

3. У човні було тіснувато, але хлопці розмістились непогано (М.Трублаїні).

4. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М.Рильський).

297. Визначте складнопідрядне речення.

1. Жінки і дівчата прали на річці білизну, а по вулицях бігали, сперечаючись між собою, жваві хлоп’ята і запускали паперові змії (А.Шиян).

2. Злива не вщухала. Була мокра вся шинель, але Щорс не поїхав одразу в готель, а поїхав Хрещатиком до Дніпра (С.Скляренко).

3. То Кармелюк тихенько співав про себе, то знов голосно на усе поле розносилась його пісня (Марко Вовчок).

4. Тарас Шевченко для українського народу є тим самим, ким Пушкін і Некрасов – для російського, Адам Міцкевич – для польського, Ілля Чавчавадзе і Акакій Церетелі – для грузинського народу (А.Малишко).