67. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Я нариваю цілі пучки цвіту яблуні (М.Коцюбинський). Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (С.Скляренко).
2. Посієш вчасно – будеш мати хліба рясно (Нар. тв.). А мати хоче научати, так соловейко не дає (Т.Шевченко).
3. Топилося майже в усіх хатах, і бузкова тінь димів слалася снігами (Григорій Тютюнник). Стіл заслано, у печі топиться (Ганна Барвінок).
68. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М.Коцюбинський). І за соломину хопиться, хто топиться (Нар. тв.).
2. В саду стежки були висипані морським грубим піском (Леся Українка). Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний).
3. Пам’ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (В.Сосюра). Вони тихо доспівали пісню (В.Сосюра).
69. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). Марширування – клята річ, але ще гірше – житія в казармі (З.Тулуб).
2. Де ж твої горді речі? Пам’ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка). В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (В.Собко).
3. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Нар. тв.). Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка).
70. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Еней був парубок моторний (І.Котляревський). То йшов моторний човен (М.Трублаїні).
2. Я люблю наш край веселий (І.Муратов). Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка (Нечуй-Левицький).
3. Здається мені, що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Ю.Яновський). Недаром кажуть: для босого й два кроки – верста (І.Муратов).
71. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Догоряють поліна в печі. Попеліє червоная грань (І.Франко). Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари (М.Коцюбинський).
2. Я пасток на тебе не наставляла (Леся Українка). Старий батько іде рядом, наставляє сина (Т.Шевченко).
3. Ой дай мені, дівчино, губки Викресати вогню до люльки (Нар. Тв.). Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з нагніваним личком кричала за ним (І.Франко).
72. У котрій парі речень виділені слова є омонімами в початковій формі?
1. Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Ю.Шовкопляс). Років десять тому тут була пустеля, де блукали тури та вепри (З.Тулуб).
2. Мушу замовляти собі какао або молоко. І за це окрема плата (М.Коцюбинський). У світі дуже ціниться шоколадне дерево, відоме ще під назвою какао, з насіння якого виготовляють шоколад.
3. Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде (Л.Глібов). То байка, що Іван був дев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята (М.Коцюбинський).
73. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „дуже мало”?
1. Настав вечір, а в хаті було сміття трохи не по кісточки (І.Нечуй-Левицький).
2. Я пишу: „копійки”, хоч їх у нас було як кіт наплакав (за А.Дімаровим).
3. Трішечки, трішечки розстроєний рояль, але дуже гарний – м’який співучий тон (М.Рильський).
74. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „бити, карати кого-небудь”?
1. Турна розбишаки! Вам дасть Еней міцної [міцної] кабаки (І.Котляревський).
2. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І.Котляревський).
3. Бідний із шкіри пнеться, а багатому черево дметься (Нар. тв.).
75. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „посваритися”?
1. До Гайденка вже щось не став Раденко їздити: мабуть, глек розбили (Б.Грінченко).
2. Він так обурився, що полаявся та мало не побився з сусідом (М.Коцюбинський).
3. Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили. Така нам лучилась пеня (І.Котляревський).
76. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „не жити”?
1. Турна розбишаки, Вам більше рясту не топтать! (І.Котляревський).
2. – Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (С.Васильченко).
3. Петра з нудьги не носять ноги (П.Гулак-Артемовський).
77. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „що-небудь невпорядковане”?
1. Збираються чабани, по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибрати з відти різну нечисть, мул, залізяччя... (О.Гончар).
2. Словом – горох з капустою, нічого не розбереш, що та діється (М.Коцюбинський).
3. Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Григір Тютюнник).
78. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „бити”?
1. Микола однією рукою вхопив пана за ногу, другою почав давати стусани в груди (І.Нечуй-Левицький).
2. Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив (В.Сосюра).
3. Онуки понатягували на руки здоровенні і чорні, як горшки, рукавиці і духопелять один одного в пику! (Є.Кравченко).
79. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „кричати”?
1. Німець сказав щось прикажчикові, той з усіх ніг помчався у двір (Панас Мирний).
2. Не буде вона у суботу бігати з ними [дружками] по вулиці та горло драти (Г.Квітка-Основ’яненко).
3. Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере – і чорт не розбере! (Н. тв.).
80. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням „швидко тікати”?
1. Мотря вхопила півня за ногу, витягла з борщу та й дала драла з хати (І.Нечуй-Левицький).
2. Схопився Клим і дременув із хати (Л.Глібов).
3. Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, [Еней] П’ятами з Трої накивав (І.Котляревський).
81. У котрому реченні є фразеологізм?
1. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат [солдат] намальований і що увесь базар з нього глузує (Г.Квітка-Основ’яненко).
2. Я роззявив рота й хотів дихнуть, а вода пішла в рот (І.Нечуй-Левицький).
3. – Вже я мовчу – все одно... а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю.Збанацький).
82. У котрому рядку є фразеологізм?
1. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П.Куліш).
2. Хотіла б я уплисти за водою. Немов Офелія, уквітчана, безумна (Леся Українка).
83. У котрому рядку є фразеологізм?
1. А сам Наум таку колись пригоду на очі власні бачив (М.Рильський).
2. Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що вона за цяця (Панас Мирний).
3. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв (І.Котляревський).
84. У котрому рядку є неологізми?
1. Бізнес, репортер, графіті, акварель, борг.
2. Астролог, євроремонт, режисер, мультфільм, кава.
3. Аксесуари, рислінг, трилер, сайт, фантастика.
85. У котрому рядку є неологізми?
1. Агент, комедія, трилер, Інтернет, слава.
2. Акцент, колекція, храм, питання, резонанс.
3. Капучино, принтер, сфера, амулет, офіцер.
86. У котрому рядку є застарілі слова?
1. Спорт, вірш, канал, зірка, опівночі, телевізор.
2. Зорі, дігтяр, жупан, княгиня. Фільм, магазин.
3. Субота, співати, квасоля, гість, процес, всі.
87. У котрому рядку є застарілі слова?
1. Кріпак, знак, мистецтво, бояриня, трава, людина/
2. Вперше, сцена, думка, життя, комфорт, цегла.
3. Покоління, студент, грузин, фотографія, гроші, шеф.
88. У котрому рядку всі слова є загальновживаними?
1.Казка, закон, імплементація, каштан, нерви, посмішка.
2. Вітер, сестра, зошит, зуб, радість, завжди.
3. Менеджер, гіпербола, рушник, весна, кава, лист.
89. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?
1. Абонент, балерина, витязь, голос, диктант.
2. Веранда, голка, Київ, зореплавець.
3. Ніжить, вершник, голова, дружина, земля.
90. У котрому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?
1. Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати.
2. Суспільство, громада, товариство, світ, компанія.
3. Терміновий, спішний, нагальний, невідкладний, уважний.
91. У котрому рядку правильно дібрано антоніми до слова велетень.
1. Гігант, силач.
2. Високий, міцний.
3. Ліліпут, карлик.
92. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?
1. Гостре слово – гострий зір; тихий голос – тихе життя.
2. Летіти літаком – летіти думкою; битий тугою – бита цегла.
3. Гостра коса – дівоча коса; електричний розряд – спортивний розряд.
93. У котрому рядку прислів’я містить антоніми?
1. Серце чесної людини на дзеркало схоже.
2. Книжки не прочитав – розуму не додалося.
3. Згода дім будує, а незгода руйнує.
94. У котрому рядку прислів’я містить антоніми?
1. Від користі серце кам’яніє.
2. Ученому світ, а невченому – тьма.
3. Язик до Києва доведе.
95. У котрому рядку всі слова іншомовного походження?
1. Тінь, ліс, бюлетень, графік, матч, сандвіч.
2. Ваніль, віртуоз, ідеал, океан, стереоскоп, смокінг.
3. Фабрика, фігура, фрукт, сифон, футбол, холод.
96. Котре з поданих слів є професійним (професіоналізмом)?
1. Брат. 2. Береза. 3. Двір. 4. Морзянка.
97. Котре з поданих слів є літературним відповідником до діалектного бараболя.
1. Зозуля. 2. Картопля. 3. Гуля. 4. Драбина.
98. Слова або вислови, , властиві мові якоїсь певної місцевості й невживані в літературній мові, називаються...
1. Діалектними. 2. Професійними. 3. Архаїчними. 4. Новоутвореними.
99. Мова, що має усталені норми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні, називається...
1. Літературною. 2. Народною. 3. Загальною. 4. Діалектною.
100. Котре з поданих слів є іншомовним в українській мові?
1. Абсолютний. 2. Цілковитий.
101. У котрому словосполученні є епітет?
1. Чорна робота. 2. Чорна душа. 3. Чорне волосся. 4. Чорний колір.
Розділ 3.
МОРФОЛОГІЯ
3.1. Загальні питання
102. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: „Що таке морфологія?”
Варіанти відповіді. Це розділ науки про частини мови. 2. Це розділ науки про морфеми, принципи правильного їх уживання в реченні. 3. Це розділ мовознавства, граматичне вчення про слово, що вивчає його будову, граматичні (морфологічні) форми слова, способи вираження граматичних значень; вчення про частини мови. 4. Це вчення про словостворення.
103. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.
Незмінювані слова. За значенням та морфологічними ознаками поділяються на якісно-означальні та обставинні. Якісно-означальні можуть утворювати форми ступенів порівняння. Варіанти відповіді:
прислівник; 2) займенник; 3) іменник; 4) прийменник.
104. У котрому рядку всі слова є змінними?
1. Камінь, метро, морозиво, телевізор, теремок.
2. Пальто, кожух, шуба, шапка, чоботи, черевики.
3. Згарячу, нашвидку, впроголодь, заввишки, завдовжки.
105. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?
Піхотному полкові коні зараз підвернулись якраз під руку.
Варіанти відповіді: 1. Іменник, 2. Займенник, 3. Дієслово. 4. Прислівник. 5. Прийменник.
106. До якої частини мови належить виділене в реченні слово? У лісах довкола села паслися корови, воли.
Варіанти відповіді: 1. Іменник. 2. Займенник. 3. Дієслово. 4. Прислівник. 5. Прийменник.
107. Визначте, до якої частини мови належать подані слова.
Радісно, весело, міцно, щиро, вдень, додому, сьогодні, спросоння, навмисне, напоказ. Варіанти відповіді: 1. Іменник. 2. Займенник. 3. Дієслово. 4. Прислівник. 5. Прийменник.
108. У котрому рядку всі слова – самостійні частини мови?
1. Батько, у, чи, аби, але.
2. Працювати, нива, друзі, всесвітній, гарно.
3. Аби, отже, змагатися, він, отак.
3.2. Іменник
109. Виберіть правильний варіант для продовження речення: „Україна, Дніпро, Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко належать до...
1. ...загальних назв”. 2. ...власних назв”. 3. ...назв істот”. 4. ...назв неістот”.
110. У котрому рядку всі слова – іменники?
1. Рух, бігати, читати, завдання, радість.
2. Звертання, синява, сміливість, радість, читання.
3. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.
111. У котрому рядку всі слова – іменники?
1. Бентежитися, свистун, бентежність, бентежний, бентежно, пустодзвін, бентежити.
2. Лепетун, торохтій, щебетун, цокотун, базікало, патякало, пустомеля.
3. Велетень, велет, гігант, колос, титан, велетенський, титанічний.
4. Трійка, третій, три, потроїти, верхівка, маківка, баня.
112. Скільки іменників чоловічого роду в даному тексті?
О краю рідний, степе несходимий! Надійде час – і темрява густа. Що ти її у спадщину дістав Укупі з мріями найкращими своїми. Розійдеться... (Є.Плужник).
113. Скільки іменників середнього роду в поданому тексті?
З серцем, повним смутку-горя. Утомився я ходить І прийшов на берег моря. Щоб журбу свою втопить (О.Олесь).
114. У котрому рядку не всі іменники належать до одного роду?
1. Біль, ціль, тупіт, кріль, кужіль.
2. Промінь, степ, Дніпро, абажур, син.
3. Узбережжя, обличчя, зілля, життя, знання.
115. У котрому рядку всі іменники належать до одного роду?
1. Аромат, боєць, верф, горобець, слоненя.
2. Білченя, немовля, листя, драже, дівча.
3. Адреса, тінь, любов, тюль, толь.
116. До якого граматичного роду належать іменники шимпанзе, зебу, колібрі, понії. 1. Спільного. 2. Чоловічого, 3. Жіночого, 4. Середнього.
117. У котрому рядку всі іменники належать або можуть належати до чоловічого роду?
1. Бідолаха, покруч, гуаш, фальш, купіль.
2. Староста, нерівня, невдаха, нікчема, ніч.
3. Чорнобиль, шашіль, нежить, тюль, толь.
118. Котрі з поданих іменників належать до жіночого роду?
1. Вересень, 2. Арена. 3. Міссісіпі. 4. Село. 5. Щука. 6. Кольє. 7. Путь. 8. ЧАЕС. 9. Степ. 10. Меню. 11. Депо. 12. Дівча. 13. Ребро. 14. Токіо. 15. Ворота.
119. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?
1. Межа, мережа, хаща, задача, дівча.
2. Юнь, лань, жаль, звичай, відстань.
3. Вежа, пожежа, поезія, злива, спрага.
120. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?
1. Україна, Київ, Англія, донька, кора.
2. Країна, вітрюга, Настуня, Дніпро, Панама.
3. Наталка, матуся, Сахара, дівчина, путь.
121. Котрі з поданих іменників належать до середнього роду?
1. Черкаси, 2. Інтерв’ю. 3. Перспектива. 4. Дитя. 5. Двір, 6. Школа, 7. Книга. 8. Стаття. 9. Маестро. 10. Турне. 11. Голуб. 12. Суддя. 13. Колос. 14. Кенгуру. 15. Староста.
122. У котрому рядку всі іменники належать до середнього роду?
1. Життя, ледащо, поле, дівча, зілля.
2. Рілля, президія, сирота, читання, видавництво.
3. Листя, вогнище, дріб, біль, насип.
123. У котрому рядку всі іменники належать до так званого спільного роду?
1. Сирота, сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа.
2. Круча, груша, неволя, земля, дума.
3. Вершина, весна, школа, ластівка, ялинка.
124. У котрому рядку всі іменники не можуть мати із виявом значення роду?
1. Степи, лінії, витрати, ложки, квіти.
2. Карпати, танці, заздрощі, оглядини. Традиції.
3. Дріжджі, канікули, граблі, штани, сани.
125. У котрому рядку всі іменники можуть мати форму й однини, і множини?
1. Збори, Альпи, золото, ялівець, щедрість, баговиння.
2. Штани, ножиці, обценьки, граблі, вила, Карпати, Ромни.
3. Колесо, вікна, вухо, стежка, вогонь, традиції, звичаї.
4. Материзна, залізо, вугілля, яровина, молодь, любов.
126. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?
1. Олівець. 2. Село. 3. Троянда. 4. Берег. 5. Грип. 6. Удар. 7. Бджільництво. 8. Друкарня. 9. Живопис. 10. Ребро. 11. Волокно. 12. Коклюш. 13. Ворота.
127. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?
1. Ниви. 2. Книги. 3. Столи. 4. Школи. 5. Ножиці. 6. Чернівці. 7. Женці. 8. Штани. 9. Урожаї. 10. Учні., 11. Учителі. 12. Сани. 13. Студенти. 14. Роги.
128. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?
1. Дарданелли, Чернівці, Карпати, Гімалаї, Альпи.
2. Міста, шпроти, консерви, подорожі, макарони.
3. Шаровари, джинси, аліменти, радощі, любощі.
129. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?
1. Любов, бур’ян, доля, зілля, суддя.
2. Квас, криза, лекція, дівча, цвіль.
3. Глина, країна, доброта, арфа, артерія.
130. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?
1. Промінь, аптека, багаж, Ужгород, Байкал.
2. Баржа, бар’єр, бараболя, табель, варення.
3. Далечінь, мужність, папороть, мідь, печаль.
131. У котрому рядку всі іменники належать до першої відміни?
1. Честь, сталь, обрій, хліб, лист.
2. Хустка, Ілля, суддя, вишня, мова.
3. Надія, конвалія, акація, актриса, в’яз.
132. У котрому рядку всі іменники належать до другої відміни?
1. Аґрус, майдан, занепад, слово, віче.
2. Табло, кубло, альманах, жасмин, клуб.
3. Куліш, ківі, завуч, ніч, поміч.
133. У котрому рядку всі іменники належать до третьої відміни?
1. Дукат, дюйм, жах, Сибір, підосичник.
2. Подорож, лопасть, лінь, молодь, захланність.
3. Державність, користь, сув’язь, обрій, застій.
134. Котрі з поданих іменників не залежать до жодної з відмін?
1. Какаду. 2. Море. 3. Карпати. 4. Сибір. 5. Саке. 6. Коцюбинський. 7. Микола. 8. Батько. 9. Шахи. 10. Турист. 1. Місто. 12. Байкал. 13. Ретуш.
135. У котрому рядку всі іменники належать до четвертої відміни?
1. Зайченя, перепеленя, дитинча, вовченя, щеня.
2. Знання, вогнище, життя, чуття, орля.
3. Порося, голуб’я, тім’я, навчання.
136. У котрому рядку всі іменники є невідмінюваними?
1. Ескімо, ескімос, етруск, ефіоп, жалюзі, завдання.
2. Жабо, желе, Нансі (місто), манто, Ріо-де-Жанейро (місто), Ріу-Нєгру (ріка).
3. Ріо-Муні (територія), Ріо-Саледо (ріка), пальто, денді, Мішель, Джейн.
137. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?
1. Тих бацилів та бактерій вона боялась гірше, ніж нудьги від науки.
2. Люблю в думках подорожувати по морям і океанам.
3. Табун коней у степу по балках і байраках мчав назустріч вітру.
138. З’ясуйте, у якому відмінку вжито виділений іменник: Прилітай же, мій соколе, мій голубе сизий! (Нар. тв.).
Варіанти відповіді: 1) у називному; 2) у родовому; 3) у давальному; 4) у знахідному; 5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.
139. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?
1. Квадрата, вазона, авансу, верблюда, меду.
2. Велосипеда, аванса, сніга, велогонщика, конусу.
3. Верстата, вектору, автора, автомобілю, дощу.
140. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?
1. Вальса, городу, сніга, вербувальника, калиму.
2. Архіву, радіуса, раціона, аврала, светра.
3. Ребуса, верстата, Байкалу, магнію, майдану.
141. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?
1. Простору, вербняку, вимпела, брата. Загону.
2. Вакууму, Ельбрусу, багажа, вигляда, доща.
3.Байкаря, авіазавода, авторитету, якоря, класа.
142. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?
1. Початок семестру припадає на десяте люте, а останній день навчання – перше червня.
2. У бібліотеці відбулася зустріч із відомим письменником-повістяром.
3. Василеві Юрійовичу виповнилося шістдесят літ.
143. У якому відмінку вжито виділений у реченні іменник?
Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках (Нар. тв.). Варіанти відповіді: 1) у називному;; 2) у родовому; 3) ту давальному; 4) у знахідному; 5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.
144. Скільки іменників у тексті?
Вгорі чисте, по-весняному лунке небог; крикне ворон – і бринить його крик довго-довго, і не в силах загасити його степова безвість. Полетить угору, гойдається у сліпучих потоках сонця, в ніжній синяві крила миє, даленіє чорною цяткою, доки й зовсім щезне. (Гр.Тютюнник).
3.3. Прикметник
145. У котрому рядку всі слова є прикметниками?
1. Чотирьохкамерний, трьохсотий, горішній, гордий.
2. Горілчаний, гористий, гривастий, чий, якийсь.
3. Материн, батьківський, патріотичний, однокімнатний.
4. Охайний, будь-який, громадський, губатий, гумористичний.
5. Кожний, даремний, доменний, десятковий, джерельний.
146. У котрому рядку всі прикметники вжиті в прямому значенні?
1. Залізна брама, залізні грати, залізна пластинка, кришталева чаша.
2. Залізна дисципліна, залізна воля, золоті руки, сталеві нерви.
3. Лебединий пух, вовче лігво, заячий хвіст.
147. У котрому рядку всі слова – якісні прикметники?
1. Людяний, терміновий, нагальний, залізничний, злісний.
2. Глибокий, давній, щирий, темний, серйозний.
3. Глухуватий, гостинний, приязливий, місячний, парадний.
4. Державний, лункий, громоподібний, густий, віддалений.
5. Умілий, здібний, дідівський, давній, сучасний.
148. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прикметником? 1. Добре слово. 2. Добре сказано.
149. У котрому рядку не всі прикметники належать до одного розряду за значенням?
1. Ковалів, Сергіїв, лікарів. Невістчин, школярів.
2. Металевий, мамин, гарячий, весняний, сонячний.
3. Вузький, морфологічний, міцний, тихий, гіркий, фонетичний.
150. У котрому рядку всі слова – відносні прикметники?
1. Фізичний, книжковий, музейний, ілюстративний, докладний.
2. Колективний, самостійний, спортивний, гарний, скляний.
3. Внутрішній, двоколірний, спритний, геологічний, морський.
4. Обласний, медичний, корабельний, робітничий, заочний.
5. систематичний, гречаний, молочний, окремий, сухий.
151. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.
1. Моторніший, більш зеленіший, гарнюсінький, найсильніший, ближчий.
2. Найтихіший, більш елегантний, красивіший, тонший, найбільш зібраний.
3. Тонюсінький, жовтаві ший, пре злющий, худіший, найвірніший.
152. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.
1. Найвірніший, більш доречний, найгуманніший, дружніший, більш відповідальний.
2. Прездоровий, самий вдалий, найцікавіший, глухіший, поважніший.
3. Більш стрункіший, вищий, солодший, найтемніший, справжнісінький.
153. У котрому рядку від жодного з якісних прикметників не можна утворити ступеня порівняння?
1. Буланий, величезний, широченний, білявий, багатющий.
2. Злий, великий, довгий, старий, малий.
3. Швидкий, дешевий, тихий, короткий, глибокий.
154. У якому відмінку вжито виділений прикметник?
У чистому полі, на широкому роздолі, ледве помітним шляхом їхала на добрих конях ватага козаків.
Варіанти відповіді: 1) у називному; 2) у дородовому; 3) у давальному; 4) у знахідному; 5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.
155. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?
1. Продається піаніно коричневого кольору.
2. На зворотньому шляху нам траплялися все кращі карпатські краєвиди.
3. Шахтарям довелося працювати в надзвичайно складних природних умовах.
156. До якого розряду за значенням належить виділений прикметник? Маруся Кайдашиха була улесливо-манірна, чванлива й нещира.
Варіанти відповіді: 1) якісний; 2) відносний; 3) присвійний.
157. Скільки прикметників у поданому тексті?
У зелених кронах сосен червоним золотом виграють проти сонця рівні стовбури. Вгорі небо. Синє, бездонне, умите сонцем і збуджене весною.
3.4. Числівник
158. У котрому з поданих речень усі виділені слова – числівники?
1. Коли нещастя в одному вікні, то щастя в іншому.
2. Де два вовки, там сварка.
3. Де двох несуть – третій за ними іде, а четвертий сліди замітає.
159. У котрому рядку всі слова – числівники?
1. П’ятсот вісімдесят вісім, дев’яносто, двадцятка.
2. Сімсот, мільйон, трильйон, мільйонер, два
3. Шість тисяч, тридцятеро, одна шоста, дванадцять.
4. Начетверо, мало, чотирьохтисячний, більйон.
5. Подесятерити, два кілограми, тисяча сто, тринадцять.
160. Виберіть із поданого переліку найбільш повну і правильну відповідь на питання: „Які числівники називаються порядковими?”
1. Це слова, що відповідають та питання котрий?
2. Це повнозначна частина мови.
3. Це слова, які на письмі записуються арабськими чи римськими знаками (цифрами).
4. Це слова, які означають порядок предметів при лічбі відповідають на питання котрий.
161. У котрому рядку до складу прислів’їв або фразеологізмів входять числівники?
1. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі; один дурень зіпсує, що й десять розумних не направлять; палиця на два кінці.
2. Канути в Лету; піти на компроміс; поли вріж та втікай.
3. Попастися на гачок; прийти на шапкобрання, малювати рожевими фарбами.
162. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми числівника?
1. Уже п’ять листів відправили члени гуртка, а відповіді не було.
2. Сидить Марушка сімох кожушках.
3. Разом із чотирьом своїми вихованцями тренер охоче відповідав на запитання журналістів.
163. Як змінюються порядкові числівники?
Варіанти відповіді: 1) за родами та числами; 2) за родами та відмінками; 3) за родами , числами та відмінками; 4) тільки за відмінками.
164. Яким членом речення виступає виділений числівник?
На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори (Л.Костенко).
Варіанти відповіді: 1) підметом; 2) присудком; 3) додатком; 4) обставиною; 5) означенням.
3.5. Займенник
165. У котрому рядку всі слова є займенниками?
1. Десь, хтось, всякий, котрий, ми.
2. Деякий, чий, кожний, ніякий, що, стільки, скільки.
3. Весь, кудись, я, хто, казна-що.
4. Хто-небудь, хтозна-де, він, цей, той.
166. У котрому рядку всі слова є займенниками?
1. Своєї, ніякий, таким, цих, ніхто.
2. Того, цього, тих, стількома, цих, якось.
3. Ту, цією, усякого, мене, усе, добре.
167. Скільки займенників у поданому реченні?
Щасливий той, хто ще не вміє грати, Він сам собі Що пен і Берліоз (Л.Костенко).
168. До якого розряду за значенням належать займенники той, цей, такий, стільки.
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечені; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
169. У котрому рядку всі займенники є означальними?
1. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.
2. Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.
3. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.
170. До якого розряду за значенням належать займенники хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий?
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечні; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
171. У котрому рядку всі займенники є вказівними?
1. Я, ти, він, вона, воно; ми, ви, вони.
2. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.
3. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший, жодний.
4. Той, цей, такий, стільки.
5. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.
172. До якого розряду за значенням належать займенники дехто, дещо, щось, абиякий, абихто, хтозна-що, казна-хто, що-небудь, хто-небудь?
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечні; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
173. До якого розряду за значенням належать займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечні; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
174. До якого розряду за значенням належить займенник себе?
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечні; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
175. До якого розряду за значенням належать займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони?
Варіанти відповіді: 1) особові; 2) зворотний; 3) питальні; 4) відносні; 5) неозначені; 6) заперечні; 7) вказівні; 8) присвійні; 9) означальні.
176. У котрому рядку всі займенники належать до одного розряду?
1. Мене, мій, хтось, чийсь, котрийсь, ніскільки.
2. Дехто, хто-небудь, абищо, будь-хто, казна-хто, якийсь.
3. Всякий, кожний, сам, жодний, собі, твій.
3.6. Дієслово
177. До якої форми дієслова належать подані нижче слова? Утворюючи, читаючи, виносячи, вмиваючись.
Варіанти відповіді: 1. До неозначеної форми. 2. До дієприкметника. 3. До дієприслівника.
178. До якої форми дієслова належать подані нижче слова? Крокуючий, схвильований, усміхнений, розбитий.
Варіанти відповіді: 1. До неозначеної форми. 2. До дієприкметника. 3. До дієприслівника.
179. У котрому рядку всі дієслова подано у неозначеній формі?
1. Оточуючи, оторопівши, перебрівши, підохочуючи, позаклеювавши.
2. Позасихати, заметушитися, присвятити, розбовкати, розважати.
3. Розварений, позеленілий, розпорошений, осілий.
4. Розважимо, сахається, сідаємо, спускають, трухлявіє.
180. У котрому рядку представлені лише особові форми дієслова?
1. Читатимуть, поглянуть, спішу, думай, зупинитися, ходив би.
2. Ідете, бачила, сядь, темніє, зроблю, берегли б.
3. Спішать, читай, ходять, сплю, писатимете, дивляться.
181. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?
Лукаш починає грати. Як міниться музика, так міниться зима навколо: береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються у заквітлім гаю, тьмяний зимовий змінюється в ясну, місячну весняну ніч (Леся Українка).
182. До якого дієслівного виду належать подані нижче слова? Розповісти, виконати, скинути, спалити, схопити.
Варіанти відповіді: 1. Доконаний вид. 2. Недоконаний вид.
183. У котрому рядку всі дієслова майбутнього часу мають просту форму?
1. Будемо громадити, будете завдячувати, будуть задовольнятися.
2. Випросити, вихопимо, виберемо, дозбираємо, докосимо.
3. Верховодитимеш, вибачатимемося, домірковуватиме.
4. Закличемо, посадимо, залучатимемо, будемо обмірковувати.
184. Котрі з виділених дієслів у поданому реченні є неперехідними?
От і все. Поховали (1) хорошу людину, повернули (2) навіки у лоно землі. Та невже ж помістились (3) в тісну домовину всі турботи його, всі надії, жалі? (В.Симоненко).
185. У котрому рядку всі дієслова належать до простої форми майбутнього часу?
1. Заземлили, закликали, залишили, дотрималися, дочимчикували.
2. Заграбастати, заджерготіти, зіпхнути, зліквідувати, зладнати.
3. Досягнемо, забіжу, заблукаєте, забрукують, зачекаємо.
4. Редагуватимемо, з’ясовуватимете, ласуватимуть, лікуватимешся.
186. У котрому рядку всі дієслова мають форму майбутнього часу?
1. Возвеличу, ідуть, переписуймо, їси, зігне.
2. Перекине, вийде, засіємо, ходитиме, зігне.
3. Куриться, мали, стелитиму, гуде, ллє.
187. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів. Чимало міщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла (Панас Мирний).
Варіанти відповіді: 1. Форми теперішнього часу. 2. рості форми майбутнього часу. 3. Форми минулого часу. 4. Неозначені форми дієслів. 5. Складені форми майбутнього часу.
188. У котрому рядку всі дієслова можуть бути перехідними?
1. Зеленіти, молодіти, старіти, вмерти, загинути, читати.
2. Поставити, посадити, знайти, прочитати, відкрити, здерти.
3. Виграти, ловити, спати, летіти, вчити, стояти.
189. Які дієслова є дієсловами умовного способу?
Варіанти відповіді: 1. Слова, що означають дію, яка вже відбулася (відбувалася), відбувається чи відбудеться (відбуватиметься), і мають форми трьох часів. 2. Слова, що означають дію бажану або можливу за певних умов. 3. Слова, що означають дію, яка має форму наказу, заклику, побажання, прохання, поради, спонукання до дії тощо. 4. Слова, що означають дію, яка виражає прохання.
190. Визначте форми наказового способу дієслів.
Пам’ятайте (1), що вдячність – така риса характеру, яка є (2) результатом виховання. Тому, якщо ви хочете (3), щоб ваші діти були (4) вдячними, вчить(5) їх цьому (Д.Карнегі).
191. Визначте, що собою становить виділена в реченні форма дієслова.
Ніколи не намагайтеся помститися ворогам, тому що цим принесете більш шкоди собі, ніж їм (Д.Корнегі).
Варіанти відповіді: 1. Форма теперішнього часу. 2. Форма минулого часу. 3. Форма умовного способу. 4. Форма майбутнього часу. 5. Форма дійсного способу. 6. Форма наказового способу.
192. Визначте, у значенні якого способу вживаються форми інфінітива, виділені в тексті.
Надумалось ягня все стадо насмішити: у вовчу шкуру одяглось і ну скакать, аукать і стращати (Л.Глібов).
Варіанти відповіді: 1. Умовний спосіб у значенні наказового. 2. Неозначена форма у значенні дійсного способу. 3. Неозначена форма у значенні наказового способу. 4. Дійсний спосіб у значенні наказового. 5. Наказовий спосіб у значенні дійсного.
193. У котрому рядку всі дієслова мають у 3-ій особі множини закінчення -ать (-ять)?
1. Боронити, вчити, глядіти, сміятися, терпіти.
2. Воювати, спопелити, ревіти, дати, рушати.
3. Водити, вчити, веліти, спати, доїти.
194. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?
1. Масажувати, мастити, мерехтіти, модернізувати, міцніти.
2. Нагадувати, нагрібати, ніжитися, об’єднувати.
3. Держати, дзвонити, гонити, лежати, стояти.
4. Обморожувати, оздоровляти, опанувати, спати, підтягувати.
195. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?
1. Застелити, хотіти, іти, зламати, утекти.
2. Носити, теревенити, косити, вірити, садити.
3. Сидіти, роздати, принести, повірити, йти.
196. У котрому рядку всі дієслова належать до першої дієвідміни?
1. Гнати, стерти, багатіти, боротися, випити.
2. Роїтись, гнати, жити, дивитися, носити.
3. Біліти, запросити, возити, з’їсти, доповісти.
197. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?
1. Бігти, клеїти, кричати, непокоїти, молотити.
2. Шелестіти, дозволити, правити, виховувати, подати.
3. Причепити, здійснювати, бажати, будувати, грати.
198. У котрому рядку всі дієслова такі, що зазнають фонетичних змін у кінці основи в усіх особах?
1. Могти, кликати, перемогти, закликати, підписати.
2. Трощити, морочити, свистіти, скочити, наректи.
3. Тикати, вертіти, їздити, висіти, мазати.
199. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?
1. Стежачи, кочуючи, звіряючи, оточуючи, збираючи, зриваючи.
2. Обмеживши, оторопіти, оглянувши, прискоривши, поринувши.
3. Застерігаючи, полишаючи, вмившись, відмовившись, заплатити.
4. Мріючи, пишучи, лежачи, невгаваючи, спустившись, керуючий.
5. Чаруючи, забігаючи, обіймаючи, вишукуючи, відповідально.
200. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?
1. Змужнілий, розпарений, відгороджений, потерпілий.
2. Сором’язливий, загоєний, пекучий, переповнений.
3. Навчаючи, гуркочучи, гребуючи, очолюючи.
4. Засмагати, колошкати, вартувати, зглянутися.
5. Морозиво, обморозивши, обморожений, морозити.
201. У котрому рядку всі слова є дієприкметниками активного стану?
1. Вимощений, діймаючий, оспіваний, зав’ялий, загорілий.
2. Зломлений, освітлений, випущений, вимочений, нагороджений.
3. Почервонілий, стихаючий, завмираючий, вражаючий.
4. Заморочений, уповільнений, затриманий, насуплений.
202. До якого розряду за значенням належать подані нижче дієприкметники?
Вишитий, рубаний, критий, нагрітий, варений.
Варіанти відповіді: 1. Пасивний. 2. Активний.
203. У котрому з поданих речень є дієприслівник?
1. Капітан, скинувши втому, підвівся збадьорений.
2. На скаженілій швидкості мотоцикл перескакує солончаки.
3. Він тільки радіє, як люди смакують його водою.
204. У котрому рядку всі дієприслівники належать до одного виду?
1. Працюючи, нехтуючи, співаючи, тамуючи, радіючи.
2. Звабивши, стелячи, допливши, лежачи, знаючи.
3. Вирісши, живучи, сидячи, граючись, читаючи.
205. У котрому рядку всі дієприслівники мають значення доконаного виду?
1. Перемігши, привізши, вставши, начитавшись, змалювавши.
2. Тремтячи, відрекомендувавшись, пізнаючи, хитаючись, випивши.
3. Досліджуючи, намагаючись, мандруючи, даруючи, прочитавши.
206. Встановіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.
Мій перший вірш написаний в окопі.
На тій сипкій од вибухів стіні,
Коли згубило зорі в гороскопі.
Моє дитинство, вбите на війні (Л.Костенко).
Варіанти відповіді: 1. Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2. Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду.
207. Встановіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.
Того вечора Євгеній довго ходив по своєму покою, безтямний, мов одурілий від того, що бачив і чув (І.Франко).
Варіанти відповіді: 1. Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2. Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3. Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.
208. Встановіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.
Вітерцем бистрокрилим схвильовані.
Посміхаються квіти мені... (М.Бажан).
Варіанти відповіді: 1. Діє прикметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2. Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2. Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3. Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4. Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.
3.7. Прислівник
209. До якої частини мови належать подані слова?
Радісно, легко, міцно, щиро, вдень, додому, сьогодні, навмисне, спросоння, напоказ.
Варіанти відповіді: 1) прикметники; 2) прислівники.
210. У котрому реченні виділене слово має значення прислівника?
1. Додолу верби гне високі, горами хвилі підійма (Т.Шевченко).
2. За горами гори, хмарою повиті... (Т.Шевченко).
211. У котрому рядку всі слова є прислівниками?
1. Ввечері, ввіч, вволю, відразу, безвісти, безперестанку.
2. Чий-небудь, з-за кордону, усередині, без жалю, без кінця.
3.Казна-що, безперестанку, ввечері, нарешті, підряд.
4. Деякий, нарівні, опівночі, раз у раз, пліч-о-пліч.
212. Визначте ступінь порівняння виділеного прислівника.
Далі положиш – ближче знайдеш.
Варіанти відповіді.
1. Проста форма найвищого ступеня порівняння.
2. Проста форма вищою ступеня порівняння.
213. У котрому рядку всі слова є прислівниками причини?
1. Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.
2. Зозла, спросоння, здуру, сп’яну, знічев’я.
3. Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.
4. Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.
214. У котрому рядку всі слова є прислівниками часу?
1. До вподоби, до пари, анітелень, потроху, колись.
2. Віч-на-віч, раз у раз, пліч-о-пліч, як слід, через силу.
3. Нарешті, підряд, нарівні, по-господарськи, навпроти.
4. Щоночі, пізно, звечора, торік, завтра, ніколи.
215. У котрому рядку всі слова є прислівниками способу дії?
1. Назустріч, убік, завглибшки, засвітла, збоку.
2. Навпереваги, охляп, навідліг, впереміш, навкарачки.
3. Позаторік, стрімголов, щосили, мимохідь.
4. Навзнак, уплав, наспіх, збоку, врешті, вдень.
3.8. Службові частини мови і вигук
216. У котрому реченні виділені слова є прийменниками?
1. Перед тобою світ великий та розкішний.
2. Обабіч вузенької доріжки чорніла рілля.
3. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Т.Шевченко).
217. До якого різновиду за своїм уживанням належать подані сполучники?
Не тільки..., а й (але й); як..., так і; хоч..., але; не стільки..., скільки; коли (якщо)... то.
Варіанти відповіді: 1. Парні. 2. Повторювані. 3. Одиничні.
218. У котрому з поданих речень виділені слова є сполучниками?
1. Людина живе і бореться, щоб бути щасливою.
2. Бути людиною, що б з тобою не трапилось.
219. У котрому реченні виділене слово є прийменником?
1. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові рясні дерева.
2. Навколо стояла така тиша, яка тільки може бути в полі під час жнив.
220. У котрому рядку всі слова належать до часток?
1. Бувайте! Леле! До побачення!, Геть! Цить!
2. Під, до, лоза, біля, з-поза, за винятком.
3. Гін, ось, гаки, же, он.
4. Наче, у зв’язку з, щоб, як.
221. У котрому рядку всі слова належать до сполучників?
1. З-за, незважаючи на те що, поруч.
2. І, та, але, якщо, що, хоч, щоб.
3. Же, власне, атож, майже, ледве не.
4. Добридень, киш, прощавайте.
222. У котрому рядку всі слова є прийменниками?
1. До, від, на, край, коло, при, під.
2.З, за, з-за, в, з-під, вздовж, вслід.
3. Хіба, під, не, ні, еге ж, хай.
223. У котрому рядку всі слова є частками?
1. Під, поки, хіба, тільки, навряд.
2. Ні, навіть, хіба, тільки, невже.
3. Аж, би, тому що, або, коло.
224. У котрому рядку всі сполучники є сурядними?
1. Бо, зате, щоб, так що, хіба.
2. Чи... чи, або, та, проте, але.
3. Дарма що, однак, якщо, що, бо ж.
225. У котрому рядку всі сполучники є підрядними?
1. Або, ні... ні, бо, хоча, щоби.
2. Але, однак, зате, та, звідки.
3. Якщо, щоб, частка, наче, неначе, бо.
226. У котрому рядку всі слова належать до прийменників?
1. Протягом, завдяки, поперед, поміж, в, для.
2. Незалежно від, начебто, причому, лише.
3. З-за, мов, нехай, якщо, ледве.
4. Щасливо, добрий вечір, бувайте здорові.
227. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Як же тут гарно. Як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо! (Леся Українка)..
Варіанти відповіді: 1. Підсилювально-видільною. 2. Приєднувальною. 3. Стверджувальною. 4. Вказівною.
228. У котрому рядку всі частки є стверджувальними?
1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча би, виключно, се.
2. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
3. Так, еге, еге ж, авжеж, атож, аякже.
4. Ледве, ось, он, тільки, майже, все.
229. У котрому рядку всі частки є питальними?
1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
2. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би, включно все.
3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.
4. Чи, хіба, невже, чи ж, чи не, хіба ж.
230. У котрому рядку всі частки є вказівними?
1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
2. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би, включно, все.
3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.
4. Ось, он, от, ото, це, оце, осьде.
231. У котрому рядку всі модальні частки належать до заперечних?
1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.
2. Не, ні, ані.
3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.
4. Мов, не, еге, немов, ні, атож., аж, вже.
232. У котрому рядку всі частки є підсилювальними?
1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би.
2. Хай, нехай, би, б, не, годі, бодай.
3. І, та, таки, аж, навіть, ж,, же, бо.
4. І, хай, й, тільки, навіть, нехай, хоча, все.
233. До якої групи належать виділений у поданому реченні вигук?
„Е-ей, стій!” – донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний).
Варіанти відповіді: 1. Виражає волевиявлення. 2. Емоційний, 3. Звуконаслідувальний.
234. Визначте розряд наведених сполучників за характером смислових зв’язків (між однорідними членами речення чи частинами складносурядного речення): та (в значенні але), а, але, проте, зате, однак.
Варіанти відповіді: 1. Протиставлені. 2. Розділові. 3. Єднальні.
235. До якої групи за значенням належать сполучники бо, тому що, через те що.
Варіанти відповіді: 1.Підрядні наслідку. 2. Підрядні причини. №. Підрядні мети. 4. Сурядні розділові.
236. Вкажіть розряд за значенням сполучників якби, якщо, коли б, тільки б, аби.
Варіанти відповіді: 1. Підрядні часові. 2. Сурядні протиставні. 3. Підрядні умови. 4. Підрядні.
237. Котрий рядок містить лише непохідні прийменники?
1. Біля, з по, під, поза, понад, поміж.
2. В, при, коло, за , попід, вздовж, край.
3. На, над, під, у, крім, серед, до, при.
4. Кінець, край, навколо, близько.
238. У котрому рядку всі прийменники з походженням первинні?
1. Внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом.
2. Близько, всупереч, вздовж, вслід, замість. Крім, мимо, навскіс.
3. В, на, до, від (од), у (в), при, під, зі (із), над, через, за.
4. Край, в, на, близько, крім, від, у, поверх, при, коло, перед.
239. У котрому рядку всі молодильні частки належать до порівняльних?
1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.
2. Не, ні, ані, так.
3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.
4. Мов. Не, еге, немов, ні, атож, аж, вже.
240. До якої групи за значенням належать сполучники як, мов, ніби, наче, неначе, нібито, немовбито, неначебто?
Варіанти відповіді: 1. Підрядні причини. 2. Підрядні умови. 3. Підрядні порівняльні. 4. Підрядні мети.
241. У котрому рядку всі частки заперечні?
1. Чи, хіба, невже, наче, що, за, якраз, саме.
2. Мов, немов, наче, начебто, он, от, ото.
3. Не, мов, хіба, наче, ось, осьде.
4. Не, ні ані..
242. У котрому рядку всі частки є модальними?
1. Чи, хіба, мовляв, навряд, ледве, майже.
2. Таки, бодай, лише, майже, нехай, проти, від.
3. Хіба, аж, тільки, не, б, казна-що.
243. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?
Ой лишенько... Допоможіть мені! (І.Кочерга).
Варіанти відповіді: 1. Частка. 2. Звуконаслідування.
Спонукальний вигук. 4. Емоційний вигук.
244. До якої групи за значенням належить виділений у реченні вигук? „Х-ха!” – хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись (Панас Мирний).
Варіанти відповіді: 1. Застигла форма привітання.
2. Звуконаслідування. 3. Спонукальний вигук. 4. Емоційний вигук.
245. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Хіба це риба? От колись була риба... (О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1. Вказівною. 2. Стверджувальною. 3. Уточнювальною. 4. Підсилювальною. 5. Питальною.
246. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Немов з віночка відорвався сухий листочок рути.
Немов мені день пригадався з тобою перебутий (Б.Лепкий).
Розділ 4.
СИНТАКСИС
247. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.
1. Перепливати річку. 2. Ясний місяць. 3. Зайти поговорити.
4. Говорити про справу.
248. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.
1. Вибираючи дорогу. 2. Білі хмарки. 3. Їзда верхи.
4. Приємний на вигляд.
249. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.
1. Гуцульська вишивка. 2. Полювання на зайців. 3. Біг з перешкодами. 4. Берегти землю.
250. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.
1. Вишитий рушник. 2. Чарівне дитя. 3. Голосно розмовляти.
4.Досягти мети.
251. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.
1. Піти в бібліотеку. 2. Літня спека. 3. Давно замовк. 4. Сміливий хлопець.
252. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.
1. Піти в бібліотеку. 2. Літня спека. 3. Давно замовк. 4. Сміливий хлопець.
253. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.
1. Світився наскрізь. 2. Борці за волю. 3. П’ятирічний хлопчик.
4. Вечірні зорі.
254. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.
1. Світився наскрізь. 2. Борці за волю. 3. П’ятирічний хлопчик.
4. Вечірні зорі.
255. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.
1. Вірити людям. 2. Весняні пахощі 3. Дуже слизько. 4. Наше господарство.
256. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.
1. Вірити людям. 2. Весняні пахощі 3. Дуже слизько. 4. Наше господарство.
257. Визначте іменникове словосполучення.
1. Вірити другові. 2. Орден батька. 3. Білосніжні крила.
4. Їхати автомобілем.
258. Визначте прикметникове словосполучення.
1. Далеко за лісом. 2. Любити друга. 3. Серпанкове літо.
4. Дорожчий за золото.
259. Визначте прикметникове словосполучення.
1. Бажання вчитися. 2. Щирий серцем. 3. Вишневий садок.
4. Милуватися природою.
260. Визначте прислівникове словосполучення.
1. Відпочинок на природі. 2. Дякувати за увагу. 3. Набагато швидше.
4. Два рази на тиждень.
261. Визначте займенникове словосполучення.
1. Гущавина лісу. 2. Дехто з учнів. 3. Щаслива мить.
4. Заняття з математики.
262. Визначте числівникове словосполучення.
1. Годувати птахів. 2. Двоє друзів. 3. Рідна земля. 4. Твір письменника.
263. Котрі з поданих речень є односкладними?
1. Вже пройдено третю частину шляху (О.Гончар).
2. Низьку Маланку зовсім затерли (М.Коцюбинський).
3. Неспокій, тривога проривалися з його серця (І.Цюпа).
264. Котрі з поданих речень є односкладними?
1. Гомін заповнив перепон (С.Олійник).
2. О, люди, люди, свою душу не замикайте на замки (П.Тичина).
3. Нема рятунку ворогам (Леся Українка).
265. Визначте тип односкладного речення.
У роті Тимка зустріли приязно (Г.Тютюнник).
Варіанти відповіді: 1. Означено-особове. 2. Узагальнено-особове.
3. Безособове. 4. Називне. 5. Неозначено-особове.
266. Визначте тип односкладного речення.
Пораненого кладуть на покосі під яблунею в холодку (О.Гончар).
Варіанти відповіді: 1. Означено-особове. 2. Узагальнено-особове.
3. Безособове. 4. Називне. 5. Неозначено-особове.
267. Визначте безособове речення.
1. За правду, браття, єднаймось, щиро.
2. Надворі вже смеркало.
3. Село. Гай. Дуби, липи, тополі...
4. Темно-зелений барвінок простелився на материній могилі...
268. Визначте означено-особове речення.
1. Вказуйте на помилки лише віч-на-віч.
2. Валі порадили йти на роботу (Ю.Збанацький).
3. Листоношу було кинуто на пісок (Ю.Яновський).
4. Навчай інших – сам навчишся (Нар. тв.).
269. Визначте означено-особове речення.
1. Дорогих гостей ласкаво запрошують до столів (А.Шиян).
2. Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).
3. Насипало снігу в лісі багато, такого снігу та білого (О.Копиленко).
4. В сіні вогню не сховаєш (Нар. тв.).
270. Визначте неозначено-особове речення.
1. Не хвались, як ідеш у поле, а хвались, як їдеш з поля (Нар. тв.).
2. Принесли світло і поставили на невеличкому столику (Панас Мирний).
3. Треба за скривджених заступитися і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).
4. Людям же рішать належить про похід майбутніх літ (П.Тичина).
271. Визначте узагальнено-особове речення.
1. Згадую хлопців сорок першого року, поіменно, по батькові згадую (М.Сингаївський).
2. Страмиш рвонуло, рвучко стиснуло землю і покотило гучні луни за небокрай (Л. Горлач).
3. По правді роби – доброго кінця сподівайся (Нар. тв.).
4. Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям. Буду сонцем у серце дивитись і випалювать глину творцям (М.Сингаївський).
272. Визначте узагальнено-особове речення.
1. Тим часом розвиднялося, світало (М.Рильський).
2. Не давши слова – держись, а давши – кріпись (Нар. тв.).
3. В довгу, чемну нічку невидну не стулю ні на хвильку очей... (Леся Українка).
4. Треба за скривджених заступитись і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).
273. Визначте називне речення.
1. Та й Михасеві не з медом жилося (В.Винниченко).
2. Ходімте в сад (М.Вінграновський).
3. Вечір. Пристань (В.Винниченко).
4. Серце битись перестане (Г.Чупринка).
274. Визначте односкладне речення.
1. Вітер віє з-за Лисинки, гне тополю в полі (Т.Шевченко).
2.Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив (Є.Гуцало).
3. Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (Олесь Гончар).
4. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? (І.Франко).
275. Котре з поданих речень є простим односкладним?
1. Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка).
2. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т.Шевченко).
3. Вже бачу: хмарою крутиться шляхів нестямних курява (О.Гончар).
276. Визначте речення з однорідними членами, в якому є єднальний сполучник.
1. Не тільки будівельники, а й селяни з усіх довколишніх сіл ще вночі зібрались на берег (Я.Баш).
2. Я стою серед подвір’я і по-своєму перебираю дідові слова (М.Стельмах).
3. Відвічний ліс шумів над ним тужливо або стогнав, вітрами битий (І.Франко).
4. Жив дядько Микола хоч бідно, зате весело (М.Старицький).
277. У якій синтаксичній ролі виступає виділений іменник у поданому реченні?
Ложкою моря не вичерпаєш (Нар тв.).
1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною.
278. Визначте речення з однорідними присудками.
1. І знову над Петроградом пливе темна, загадкова й тривожна ніч (І.Цюпа).
2. Помчали у степ прудконогі олені та смугасті зебри (О.Гончар).
3. Надворі багрець вечірньої зорі палав, мигтів, палахкотів (М.Бажан).
4. На призьбі стояв сивий старий дід (Панас Мирний).
279. Визначте речення з однорідними підметами.
1. І ми двічі умерти змогли б за чорний вугіль, за чорний хліб (М.Бажан).
2. Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад (М.Рильський).
3. Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т.Шевченко).
4. Я бачив квітучі долини, скелясті альпійські хребти, морські бірюзові глибини, далекі заморські порти (Л.Дмитренко).
280. Визначте речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.
1. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.).
2. Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день (О.Копиленко).
3. На давніх партизанських тропах лишилась спогадом війна (Л.Дмитерко).
4. Весь день на дротах коливається дощик. Затихне і знову журитись почне (П.Филипович).
281. Визначте непоширене двоскладне речення.
1. В моїм серці ніколи не замовкне весняний грім (В.Сосюра).
2. Вмирав актор (Л. Костенко).
3. За столом я знову бачу схилене обличчя мами (М.Стельмах).
4. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі (М.Коцюбинський).
282. Визначте речення з іменним складеним присудком.
1. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О.Донченко).
2. В рідній школі наші діти вмітимуть усе робити (П.Тичина).
3. Мені в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їне (Д.Павличко).
4. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (І.Нечуй-Левицький).
283. Визначте речення, в якому є і підмет, і присудок.
1. Тихо в садку, тихо в місті (Леся Українка).
2. Можна вибирати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко).
3. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю (Нечуй-Левицький).
4. Пахне в’ялою травою, квітами (О.Довженко).
284. Визначте речення зі складним підметом.
1. В душі незнана сходила зоря (П.Филипович).
2. Та сім’я яворів невесела уклонилась кінноті до ніг (А.Малишко).
3. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх житлах (М.Коцюбинський).
4. Співати – не ціпом махати (Нар. тв.).
285. Визначте речення з відокремленим додатком.
1. Тимко сидів ображений і розумів, що, крім, матері і Гаврила, всі його ненавидять (Г.Тютюнник).
2. Максим, минувши густі зарості ожини, переплетені хмелем, опинився на поляні (А.Шиян).
3. Земля за морем, у синім тумані, потопала стара земля (М.Коцюбинський).
4. Височенна ялинка, прикрашена іграшками й ліхтариками, стояла серед площі Перемог (В.Собко).