Ііі. Зовнішнє середовище організації.
Ситуаційний підхід потребує врахування і факторів зовнішнього середовища. Слід мати на увазі, що ресурси зовнішнього середовища небезмежні. Крім того, на них претендують інші організації, які знаходяться у тому ж середовищі. Існує потенційна небезпека, що організація не зможе отримати потрібні ресурси із зовнішнього середовища. Тому для формування й реалізації ефективної стратегії діяльності керівництво організації повинно мати поглиблене уявлення про зовнішнє середовище.
Американський дослідник Джералл Белл визначає наступні елементи зовнішнього середовища:
споживачі,
постачальники,
конкуренти,
державні заклади,
фінансові організації,
джерела трудових ресурсів тощо.
Зовнішні фактори поділяються на фактори прямої та непрямої дії.
Фактори прямої дії безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності. Важливим у цих контактах є те, що організація може здійснювати суттєвий вплив на характер і зміст цих взаємодій, запобігти виникненню загроз і створити певні можливості:
споживачі
конкуренти
постачальники
законодавчі акти
органи державної влади
система економічних відносин у державі
партії, громадські організації
профспілки
Фактори непрямої дії впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємини:
стан економіки (вивчення дозволяє зрозуміти як формуються і розподіляються ресурси. Поточний і прогнозований стан економіки рішуче впливає на діяльність суб’єктів господарювання і може мати драматичні наслідки. Серед параметрів економіки найважливішими є наступні: темпи інфляції або де інфляції, рівень зайнятості трудових ресурсів, процентні й податкові ставки, величина та динаміка внутрішнього валового продукту, продуктивність праці тощо)
науково-технічний процес, стан техніки та технології (впливають на мобільність організації та відповідності її діяльності потребам часу)
соціально-культурні обставини (засвідчують вплив, який здійснюють на діяльність організації наступні соціальні події та явища: ставлення людей до роботи й якості життя, існуючі у суспільстві традиції та звичаї, цінності та менталітет суспільства, рівень освіти, мобільність людей до змін у житті і т.п. Соціальні фактори суттєво впливають на внутрішнє середовище організації, передусім на трудові ресурси)
політичні обставини (повинні враховуватися, щоб керівництво організації мало чітке уявлення про політичні наміри органів державної влади, конкретні засоби і методи для здійснення цієї політики. Це важливо знати, щоб орієнтуватися які програми в області політики та економіки має намір впровадити уряд)
міжнародні події
Для організацій, що діють за межами внутрішнього ринку (на міжнародному рівневі), особливого значення набуває група факторів міжнародного оточення. Особливість їхньої дії полягає у тому, що вони включають у себе всі розглянуті фактори зовнішнього середовища, які відображають умови конкретної країни, де власне функціонує організація. При цьому слід враховувати те, що для проникнення на міжнародні ринки існують такі шляхи:
експорт – тобто виготовлення продукції у своїй державі, а продаж – за кордоном
імпорт – ввезення товарів з-за кордону
ліцензування – продаж права (ліцензії) на виробництво своєї продукції іноземній фірмі чи державі
спільне підприємництво – створення кількома організаціями різних держав (чи державами) спільних підприємств
формування багатонаціональних корпорацій – створення філіалів, представництв тощо у багатьох країнах світу
Основні характеристики зовнішнього середовища, які слід враховувати менеджеру:
взаємозалежність всіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може призвести до зміни інших)
складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр їхніх значень)
рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації)
невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації про зовнішнє середовище та якість цієї інформації)
багатогранність зовнішнього середовища (відображення різних подій та аспектів)