- •Ім. Д.Галицького
- •1. Хід заняття
- •2. Навчальні питання Вступ
- •2.1. Діагностика та лікування на догоспітальному етапі механічних пошкоджень черепа, хребта, грудної клітки, органів черевної порожнини, тазу і тазових органів, кінцівок
- •2.1.2. Загальні принципи діагностики і невідкладної допомоги хворим при травмах
- •2.1.3. Черепно-мозкова травма
- •2.1.5. Механічні пошкодження живота, тазу і тазових органів, кінцівок
- •2.1.5.1. Пошкодження живота
- •2.1.5.2. Пошкодження таза і тазових органів Пошкодження тазу.
- •2.5.1.3. Механічні ушкодження кінцівок
- •Невідкладні заходи та принципи інтенсивної терапії травмованих хворих
- •Догоспітальний етап (рекомендації Всесвітньої асоціації невідкладної медицини та медицини катастроф ( waedm ))
- •Медична допомога потерпілому на місці події
- •Долікарська медична допомога ( фельдшер )
- •Перша лікарська медична допомога
- •Першочергові завдання догоспітального етапу
- •Протокол реанімаційних заходів потерпілим з політравмою на догоспітальному етапі
- •3. Дії бригади швидкої медичної допомоги на місці пригоди.
- •Невідкладна медична допомога.
- •Складові надання екстреної медичної допомоги травмованим на догоспітальному етапі.
- •IV. (с′) - Спостереження за шийним відділом хребта.
- •Іммобілізація.
- •Висновки.
Висновки.
Основним пріоритетом надання невідкладної медичної допомоги при політравмі на догоспітальному етапі є зменшення дисбалансу "потреба-наявність". Стандартною процедурою надання медичної допомоги постраждалим з тяжкою травмою на цьому етапі має бути:
1. Загальне лікування за принципами АВСС′ із спостереженням за шийним відділом хребта та накладанням шийного коміру.
2. Якщо мають місце гіпотензія або тахікардія - струминне введення ізотонічного 0,9% розчину NaCl або розчину Рінгеру, реосорбілакту, сорбілакту та прийняття рішення про застосування протишоковою костюму.
3. Проведення знеболювання та іммобілізації з використанням транспортувальних дошок та еластичних транспортних шин типу "SAM SPLINT”
4. Визначення лікувального закладу, який своїми можливостями відповідає потребам постраждалого.
5. Транспортування до лікарні, з дотримуванням правила, що ні які обставини не повинні затримувати транспортування травмованого.
6. Повідомлення найближчого спеціалізованого лікувального закладу, про час, коли буде доставлено тяжко травмованого пацієнта.
На догоспітальному етапі адекватне знеболювання постраждалого та лікування гіпоксії шляхом застосування кисню під тиском >60 мм рт.ст. можуть бути найголовнішими заходами надання медичної допомоги. Інгаляцію кисню можливо зменшити, якщо спостерігають зменшення серцевого викиду внаслідок шоку, анемії та гіпоксії. Кисневий запит може збільшувати біль, паніку та неспокій тому інгаляцію кисню слід також проводити у випадку відсутності ознак гіпоксії.
Якщо стан потерпілого тяжкий, час перебування на місці пригоди не повинен перевищувати 10 хв. після чого хворий має бути доставлений до найближчого лікувального закладу де можна проводити реанімаційні заходи, інтенсивну терапію та хірургічне лікування.
Накладання джгута (стандартного)
1. Якщо є можливість - накладіть на рану кінцівки стерильну серветку та притисніть рану для зменшення кровотечі.
2. Місце накладання джгута огорніть тканиною.
3
Мал. 1
4. Першим циркулярним туром джгута здійсніть максимальний тиск до зупинки кровотечі (мал.2).
5. Проведіть фіксацію джгута (мал.3).
6. Запишіть час накладання джгута (мал.4).
7
Мал. 2