- •Ім. Д.Галицького
- •1. Хід заняття
- •2. Навчальні питання Вступ
- •2.1. Діагностика та лікування на догоспітальному етапі механічних пошкоджень черепа, хребта, грудної клітки, органів черевної порожнини, тазу і тазових органів, кінцівок
- •2.1.2. Загальні принципи діагностики і невідкладної допомоги хворим при травмах
- •2.1.3. Черепно-мозкова травма
- •2.1.5. Механічні пошкодження живота, тазу і тазових органів, кінцівок
- •2.1.5.1. Пошкодження живота
- •2.1.5.2. Пошкодження таза і тазових органів Пошкодження тазу.
- •2.5.1.3. Механічні ушкодження кінцівок
- •Невідкладні заходи та принципи інтенсивної терапії травмованих хворих
- •Догоспітальний етап (рекомендації Всесвітньої асоціації невідкладної медицини та медицини катастроф ( waedm ))
- •Медична допомога потерпілому на місці події
- •Долікарська медична допомога ( фельдшер )
- •Перша лікарська медична допомога
- •Першочергові завдання догоспітального етапу
- •Протокол реанімаційних заходів потерпілим з політравмою на догоспітальному етапі
- •3. Дії бригади швидкої медичної допомоги на місці пригоди.
- •Невідкладна медична допомога.
- •Складові надання екстреної медичної допомоги травмованим на догоспітальному етапі.
- •IV. (с′) - Спостереження за шийним відділом хребта.
- •Іммобілізація.
- •Висновки.
2.1.5.2. Пошкодження таза і тазових органів Пошкодження тазу.
У групі ушкоджень таза можна виділити:
- переломи тазу без порушення безперервності тазового кільця (у тому числі - крайові) ;
- переломи тазу з порушенням безперервності тазового кільця;
- переломи вертлужної западини.
Найбільшу небезпеку становлять переломи з порушенням цілості тазового кільця, а саме:
- Переломи переднього півкільця (часто супроводжуються ушкодженнями уретри або сечового міхура);
- Переломи з одночасним порушенням безперервності і переднього, і заднього півкільця, коли больовий синдром, що викликається нестабільністю та зміщенням кісткових уламків, а також масивна (до 2 літрів) кровотеча з губчастої кістки викликають, як правило, важкий шок.
При важких травмах скарги на болі, локальна болючість при пальпації допомагають визначити можливе місце ушкодження. Болі посилюються при спробі рухів ногами. Постраждалий лежить, як правило, у фіксованій позі, злегка зігнувши ноги в тазостегнових і колінних суглобах. Слід відзначити також симптом «прилиплої п'ятки» (хворий не може відірвати від опори пряму ногу, але підняту кінцівку утримує самостійно) , симптом здавлюючого і розводящого навантаження (посилення болю при бічному і передньо-задньому здавленні тазу в ділянці крил клубових кісток).
При розривах симфізу іноді вдається пропальпувати розходження лонних кісток. Для перелому вертлюгової западини характерно посилення болю при осьовому навантаженні на стегно і постукуванню по великому ветелу.
Як правило клініка перелому тазу з розривом тазового кільця супроводжується. травматичним або геморагічним шоком.
При переломах тазу внутрішньотазова гематома може досягати 2 -2,5 літрів.
Основою лікувальних заходів при переломах кісток тазу на догоспітальному етапі є протишокові заходи (адекватні знеболювання і іммобілізація, компенсація крововтрати). Надалі при переломах тазу зі зміщенням відламків, розривах симфізу, переломах кульшової западини показано лікування в спеціалізованому травматологічному стаціонарі.
Транспортування хворого при переломі кісток тазу.
На сьогоднішній день існує сучасний принцип іммобілізації та транспортування потерпілих з переломом кісток тазу, який полягає у приведенні кінцівок одна до одної з подальшою їх фіксацією. Таким чином ліквідовується дефекти в кістках тазу (приведення зламаних ділянок одна до одної).
2.5.1.3. Механічні ушкодження кінцівок
Вивихи
Пошкодження суглобів, при яких зміщаються кістки в порожнині суглоба з виходом однієї з них через розрив капсули в навколишні тканини, називають вивихом. Вивих може бути повним, коли суглобові поверхні кісток не стикаються одна з одною, і не повним (підвивих), коли між суглобовими поверхнями зберігається частковий дотик.Клінічні ознаки. Під час вивиху виникає гострий біль, різка деформація суглоба, відсутність активних і неможливість пасивних рухів у суглобі, фіксація кінцівки в неприродному положенні, яке неможливо змінити.Пошкоджену кінцівку фіксують у тому положенні, яке вона прийняла після травми. Не потрібно робити спроби самостійно вправити вивих, це може призвести до подальшого пошкодження суглоба. Верхню кінцівку підвішують на косинці, або перев'язі із бинта, нижню іммобілізують за допомогою шин. До пошкодженого суглоба прикладають холод. Хворого потрібно якнайшвидше доставити до лікаря Вивихи потерпілим вправляють лише в умовах стаціонару, під загальним знечуленням, незалежно від кваліфікації лікаря, що надає допомогу.
При транспортуванні трапляються випадки самостійного вправлення вивиху, однак таких хворих в обов’язковому порядку транспортують до лікувального закладу для спостереження на подальшого лікування