Методичні поради.

Заняття № 1

Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:

• дохристиянський період розвитку слов`янської державності на українських землях ; роль племінного союзу полян і м.Києва у державницьких процесах;

• роль і діяльність Кия, Щека, Хорива, Аскольда і Дира. Аскольдове хрещення Русі;

• аналіз теорій виникнення Русі: норманської, антинорманської, хозарської;

• захоплення Києва Олегом ( 882 р. ), утвердження держави. Діяльність цього князя і його наступників Ігоря, Ольги і Святослава по розбудові Київської Русі.

У другому питанні слід розкрити:

• князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;

• хрещення Русі та його значення, інші реформи князя Володимира;

• розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;

• державний устрій України-Русі Х-ХІ ст. влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно- територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.

• розквіт культури і освіти, церква при Ярославі Мудрому;

При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:

• посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого їх причина;

• сеньойорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;

• спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.);

• Володимир Мономах та Мстислав : спроба консолідації України-Русі;

• посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст.,

• причини розпаду Україним-Русі та його наслідки;

• Історичне значення Київської Держави в долі українського народу.

Заняття № 2.

Характеризуючи перше питання звертаємо увагу на

• Децентричні тенденції в імперії Київська Русь-Україна та відокремлення порубіжних територій

• характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;

• характеристика політичного та соціально розвитку волинських земель

• діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини. Утворення Галицько-Волинської держави 1199 р.

Друге питання висвітлюємо за планом:

• зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення його території і піднесення його авторитету;

• Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;

• загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;

• відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;

• погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;

• заходи Данила Галицького по створенню антимонгольської коаліції та їх невдача;

• діяльність спадкоємців династії Романовичів на принці ХШ – поч. Х1V ст.

Третє питання аналізуємо

• боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;

• захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;

• перехід Волині з 1382 р. під васалітет Польщі;

• історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського держави.