4. Розведення, що використовуються в гомеопатії.

Розведення рідких речовин (розчинів, есенцій, тинктур) проводять у приміщенні, захищеному від безпосереднього впливу сонячного світла. Застосовувані для цього склянки повинні мати обсяг на 1/2-1/3 більше обсягу речовини, що розчиняється.

Назва ліків і розведення, для якого призначена склянка, вказують як на пробці, так і на склянці, а саме: при сотенних розведеннях перед цифрою розведення ставлять букву «С», при десяткових - «Д».

Розведення великих кількостей роблять нижченаведеним способом, при цьому працюють з ваговими співвідношеннями. При розведенні малих кількостей - працюють із краплями.

Для десяткової шкали:

Склянки з найменуванням і позначенням розведень від Д1 до Д30, починаючи з Д2, наповняються кожна етиловим спиртом відповідної концентрації (зазначеної у власних статтях). Перше десяткове розведення виготовляється з есенції за правилами, зазначеними у відповідному розділі Гомеопатичної фармакопеї. Кожне розведення виготовляють за допомогою 10 сильних струшувань зверху вниз, після чого одна частина щойно виготовленого розведення переноситься в наступну склянку і т. п.

Для сотенної шкали:

Склянки з найменуванням ліків із 31 до 330 ставлять на стіл у ряд і в кожну, починаючи з другої, за допомогою мензурки додають 99 частин етилового спирту відповідної концентрації (зазначеної у власних статтях).

З есенції чи настойки розчину за правилами відповідного розділу Гомеопатичної фармакопеї виготовляють перше сотенне розведення; одну частину поміщають у склянку, позначену цифрою 2, закупорюють і змішують шляхом десятикратного сильного струшування зверху вниз. З другого розведення вносять одну частину в склянку з позначкою 3; 10 разів струшують і таким чином продовжують розведення у всіх склянках, причому щораз одну частину попереднього розведення поміщають у наступну склянку, яку струшують 10 разів. Більш високі розведення виготовляють у такий же спосіб.

Сотенні розведення позначаються в рецептах або арабською цифрою без додаткового знака - 1, 2, 3, або СІ (СН 1), С2 (СН 2) і т. п., а десяткові XI або Д1.

Таким чином, у гомеопатії використовуються два способи позначення ступеня розведення лікарських засобів:

- десяткова (децимальна) шкала позначається буквою «Д» або римською цифрою X; у ній вихідне розведення складає 1:10, а кожне наступне відповідно вище від попереднього в 10 разів;

— сотенна (центисимальна) шкала позначається буквою «С» (СН) або зовсім без букви - тільки арабською цифрою номер розведення, у ній кожне розведення вище від попереднього в 100 разів.

Розведення і багаторазове струшування лікарських засобів, що виготовляються, у гомеопатії мають важливе значення для одержання клінічної активності (потенції) ліків.

Гомеопатичні лікарські форми застосовуються як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування, причому номенклатура їх досить обмежена. Так, наприклад, для внутрішнього застосування призначаються: порошки (Triturationes); цукрові пілюлі-крупинки (Pilulae), краплі (Gutta), розчини (Solutiones et Dilutiones), таблетки (Tabulettae), для зовнішнього застосування - олії (Olea), лініменти чи оподельдоки (Linimenta), мазі (Unguenta) і спиртові розчини або спирти (Solutiones Spirituosae seu Spiritus).

Сучасні гомеопати застосовують інсулін та інші органопрепарати, однак у керівництво «Гомеопатичні лікарські засоби» вони не включені. Крім того, у гомеопатії не використовуються аерозолі. У керівництво не включено багато ефективних лікарських засобів і форми - новогаленові препарати, ін'єкційні розчини, очні лікарські форми, антибіотики і т. п. Можливість виготовлення таблеток і супозиторіїв передбачена в загальній частині керівництва, однак у власних статтях їх немає.