- •1.Казеозний некроз селезінки при лімфомі Ходжкіна.
- •2.Казеозний некроз нирки при туберкульозі
- •3.Кортикальні некрози нирок.
- •4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
- •5. Інфаркт селезінки
- •6. Інфаркт міокарду
- •4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
- •5. Інфаркт селезінки
- •6. Інфаркт міокарду
- •7. Інфаркт легень
- •8.Гангрена стопи
- •9.Киста головного мозку
- •12. Жировий гепатоз
- •13.Атеросклероз аорти
- •14.Ліпоматоз серця
- •15.Ліпоматоз нирки
- •16.Гіаліноз капсули селезінки.
- •17.Амілоїдоз нирки.
- •18.Амілоїдоз селезінки.
- •19. Селезінка при малярії:
- •20. Бура атрофія серця
- •21. Коралоподібний камінь нирки
- •22 .Селезінка при малярії
- •23.Бура атрофія серця
- •24.Коралоподібний камінь нирки
- •25."Мускатна"печінка
- •26.Субепікардіальні петехії
- •27.Гематома головного мозку
- •28. Кулястий тромб лівого передсердя
- •29. Тромб аневризми серця
- •30. Субкапсулярна гематома печінки
- •31.Обтуруючуй тромб біфуркації аорти:
- •32.Пристінковий тромб в аорті
- •33.Тромбоемболія легеневої артерії
4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
Коагуляційний (сухий) некроз, а саме суха гангрена. Мертва тканина під впливом повітря висихає, ущільнюється, зморщується, стає схожою на тканину мумій. Суха гангрена розвивається в тканинах бідних вологою.,які стикаються із зовнішнім середовищем.На межі із здоровими такнинами виникає демаркаційне запалення. Зміна кольору зумовлена перетворенням гемоглобінових пігментів у присутності сірководню в сульфід заліза.Причинами може бути атеросклероз, тромбоз артерій кінцівки(атеросклеротична гангрена), при цукровому діабеті, при обмороженні або опіку.Лікування полягає в хірургічному вирізанні мертвої тканини, орієнтиром служить демаркаційна лінія.
5. Інфаркт селезінки
Коагуляційний ішемічний некроз. Інфаркт має клиноподібну форму, є субтоталиним(охоплює певну ділянку). За кольором інфаркт селезінки є білим(ішемічним). Виникає в результаті повного припинення припливу артеріальної крові до органа, Завдяки непорушеному венозному відпливу з ішемізованої тканини і внаслідок спазму дистальної ділянки артерій після після припинення кровотоку спостерігається блідість цих інфарктів.Інфаркт – необоротнє пошкодження тканини, яке хар. некрозом як паренхіматозних клітин, так і сполучної тканини
6. Інфаркт міокарду
Білий з геморагічним вінчиком неправильної форми інфаркт міокарда.Найчастіше виникає в лівому шлуночку або міжшлуночковій перегородці.Трансмулярний інфаркт – охоплює всю товщу міокарду..Зустрічається на фоні атеросклерозу і гіпертонічної хвороби з приєднанням спазму або тромбозу артерій, являючись гострою формою ішемічної хвороби серця.Ділянка біло-жовтого кольору обмежена зоною крововиливу.Сприятливий вихід інфаркту це утворення рубця,його петрифікація.Несприятливий вихід – гнійне розплавлення
7. Інфаркт легень
1,2.В легенях в більшості випадків утв. Геморагічний інфаркт , він має форму конуса, основа якого знаходиться під плеврою. На плеврі в області інфаркту з*являються накладання фібрину (реактивний плеврит0. Біля верхівки конуса , яка направлена до кореня легені, нерідко зявляється тромб або ембол в гілці легеневої артерії. Омертвіла тканина щільна , зерниста, темно-червоного кольору.
3.4. геморагічний інфаркт легенів частіше виникає в результаті тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії, найчастішим джерелом якої є тромби, що утв в глибоких венах нижніх кінцівок, які виникають при венозному застою крові внаслідок лівошлуночкової серцевої недостатності. Закупорка головних гілок легеневого стовбуру призводить до переповнення циркулюючої крові у зв’язку з пульмокоронарним рефлексом.
5,6. Навкруги інфаркту нерідко розвивається запалення легеневої тканини (пер інфарктна пневмонія). Масивний геморагічний інфаркт легенів може бути причиною над печінкової жовтяниці. Виключна рідкість- білий інфаркт в легенях: він може розвиватися у випадку склерозу і облітерації бронхіальних артерій.
8.Гангрена стопи
Це некроз тканин, що стикаються із зовнішніми середовищем , при цьому вони стають сіро-бурими або чорними, що пов’язано з перетворенням пігментів крові в сульфід заліза. Розрізняють суху і вологу гангрену.
При сухій гангрені мертва тканина під впливом повітря висихає, зморщується, стає схожою на тканину мумії . Тому суху гангрену називають муміфікацією. Суха гангрена розвивається в тканинах , бідних вологою. Такі є суха гангрена кінцівки при атеросклерозі та тромбозі її артерії (атеросклеротична гангрена) , при обмороженні або опіку , пальців при хворобі Рейно або вібраційній хворобі, шкіри – при інфекційних хворобах ( висипний тиф), що супроводжується глибоким порушенням трофіки та ін..