- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Лейкоцитози, лейкопенії і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Лейкози і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Порушення системи гемостазу і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Матеріали для самоконтролю
- •Література
Іі. Конкретні цілі
Знати види порушень об’єму крові.
Знати визначення анемій і їх класифікацію.
Знати етіологію і патогенез гострої та хронічної анемії.
Вміти оцінити кількісні зміни еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, дегенеративні зміни еритроцитів при постгеморагічних анеміях.
ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Гістологія |
Структура і функції еритроцита |
нормальна фізіологія |
Кількість в нормі еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника; об’єм циркулюючої крові, гематокрит. Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, підрахунок кольорового показника. |
Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Гематокрит |
співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44) |
Нормоволемія |
характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Гіперволемія |
характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Гіповолемія |
характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Крововтрата |
патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію. |
Еритрон |
сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку |
Еритроцит |
безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×1012/л, у чоловіків 4,0–5,5×1012/л |
Кольоровий показник |
показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л |
Еритроцитоз |
Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×1012/л |
Анемія |
Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами |
2. Теоретичні питання до заняття:
Гіпо- і гіперволемія, види, причини і механізми розвитку.
Крововтрата: етіологія, патогенез.
Патологічні зміни і пристосувально-компенсаторні реакції в патогенезі крововтрати.
Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу, шок).
Принципи терапії крововтрати.
Поняття про гемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.
Еритроцитози: визначення поняття, види, етіологія, патогенез.
Анемія: визначення поняття, принципи класифікації.
Регенеративні, дегенеративні форми еритроцитів та клітини патологічної регенерації.
Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії.
Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів).
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.
Завдання |
Вказівки до завдання |
Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101. |
За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха. |
Після струшування змішувача на протязі 2 хв. випустити декілька крапель суміші і заповнити камеру Горяєва. |
Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор. |
Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підрахувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі. |
Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі. |
Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.
Завдання |
Вказівки до завдання |
В градуйовану пробірку гемометра Салі налити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти. |
|
Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і через 5 хв. дистильованою водою довести до кольору стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л. |
Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою. |
Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.
Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.
Завдання |
Вказівки до завдання |
Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити. |
Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки.
Користуватись кольоровими олівцями |