Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ukr_metodichki патфіз / Методичка укр (Системна патологiя) част 1.doc
Скачиваний:
105
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
5.64 Mб
Скачать

VI. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання

Вказівки до завдання

Назвати причини і механізм розвитку лейкозів.

При виконанні завдання необхідно звернути увагу на теорії виникнення лейкозів і вказати факти, які підтверджують ці теорії.

Навести класифікацію лейкозів.

Вказати принципи, на яких базується класифікація лейкозів.

Назвати основні проя­ви пухлинної прогресії при лейкозах.

Вказати не менше трьох її проявів.

Дати характеристику гострих і хронічних лейкозів.

Вказати на особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних лейкозах.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий В., 38 р., протягом останнього року став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: Ер. – 4,1×1012/л, Hb – 119 г/л, КП – 0,87. Ретикулоцити – 0,7%. Лейкоцити – 57×109/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 9%, лімфобласти – 7%, лімфоцити – 81%, М – 3%. Тромбоцити – 160×109/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма?

Задача 2. Хворий В., 26 р., поступив до терапевтичного відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Об’єктивно: бліда шкіра, збільшені, але не болючі і не спаяні між собою лімфатичні вузли (шийні, підщелепні, акселярні, пахові), збільшені селезінка і печінка, правосторонній ексудативний плеврит. Аналіз крові: Ер. – 2,8×1012/л, Hb – 90 г/л. Лейкоцити – 100×109/л. Лейкограма: Б – 0%, Е – 1%, С – 9%, лімфобласти – 1%, пролімфоцити – 5%, лімфоцити – 80%, моноцити – 4%. Тромбоцити – 160×109/л. ШОЕ – 25 мм/год. У мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів, багато тіней Боткіна-Гумпрехта. Пояснити механізм змін кількості еритроцитів у хворого.

Задача 3. Хворий Т., 54 р., звернувся до лікаря з приводу болів у лівому підребер’ї. Близько трьох місяців тому став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Дані симптоми пояснював перевтомою на роботі. Аналіз крові: Ер. – 3,5×1012/л, Hb – 110 г/л, КП – 0,94. Лейкоцити – 23×109/л. Лейкоформула: Б – 4%, Е – 6%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С – 12%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити – 160×109/л. У мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 0,4%. Дайте характеристику виявленої патології:

  • за пошкодженим кровотворним паростком;

  • за ступенем зрілості клітин ушкодженого ростка;

  • за кількістю лейкоцитів у периферійній крові.

Задача 4. Хвора А., 42 р., поступила в клініку зі скаргами на загальну слабість, підвищення температури тіла, біль у кістках і суглобах. Аналіз крові при поступленні: Ер. – 2,8×1012/л, Hb – 84 г/л, КП – 0,9. Ретикулоцити – 0,4%.Лейкоцити – 82×109/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, мієлобласти – 68%, С – 20%; Л – 10%, М – 2%. Тромбоцити – 142×109/л. В мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Вкажіть класи клітин гемопоезу, які могли б бути можливими джерелами пухлинного клону в даному випадку?

Задача 5. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×109/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×109/л. Лейкоформула: Б – 9%, Е – 8%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 4%, Ю – 1%, П – 11%, С – 43%, Л – 15%, М – 4%. Тромбоцити – 210×109/л. Який механізм розвитку даних змін?

Задача 6. Хвора М., 17 р., звернулась до лікаря з приводу множинних плямистих крововиливів на шкірі. Раніше відмічала поодинокі крововиливи, але не звертала на них особливої уваги, пояснюючи їх дрібними травмами. При дослідженні крові виявлено: Ер. – 3,6×1012/л, Hb – 100 г/л, КП – 0,83. Лейкоцити – 6,5×109/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 1%, С – 18 %, лімфобласти – 67%, лімфоцити – 12%, М – 2%. Тромбоцити – 60×109/л. В мазку: нормохромія, помірний анізоцитоз і пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 1,2%. Який патогенез крововиливів у хворої?

Задача 7. Хвора К., 24 р., поступила в клініку у важкому стані: наростаюча слабість, загальмованість, підвищення температури тіла до 39°С. Двостороння пневмонія, дрібноточкові висипання на шкірі. Печінка, селезінка помірно збільшені. Аналіз крові: Ер. – 1,2×1012/л, Hb – 40 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 2,4×109/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 21%, Л – 16%, М – 6%, бластні клітини – 57%. Тромбоцити – 89×109/л. В мазку: бластні клітини великого розміру, неправильної форми з великим ядром. За основними цитохімічними ознаками бластні клітини належать до клітин моноцитарного ряду.

Яка патологія системи крові виявлена у хворої?

Задача 8. Хворий В., 15 р., скаржиться на періодичні приступи болів у ділянці гомілок і м'яких тканин передпліччя. Об’єктивних змін з боку шкіри та конфігурації кінцівок нема. Аналіз крові: еритроцити – 2,3×1012/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,8. Лейкоцити – 137×109/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0,5%, П – 0,5%, С – 12%, Л – 18%, М – 6%, бластні клітини – 63%. Тромбоцити – 140×109/л. В мазку: бластні клітини великих розмірів, неправильної форми з різко вакуолізованою цитоплазмою, що містить грубу зернистість. За основними цитохімічними озна­ками бластні клітини належать до клітин мієлоїдного ряду. Про яку патологію системи крові свідчить даний аналіз крові?

Задача 9. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×109/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×109/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 3%, Ю – 0%, П – 4%, С – 43%, Л – 15%, монобласти – 2%, промоноцити – 3%, М – 14%. Тромбоцити – 210×109/л. В мазку: атипові моноцити з фрагментацією ядра. Вкажіть, для якої патології системи крові характерна вказані зміни.

Задача 10. Хворий А., 22 р., поступив в клініку зі скаргами на слабість, підвищення температури тіла, пітливість, болі в горлі при ковтанні. Аналіз крові: Ер. – 3,0×1012/л, Нb – 70 г/л. Ретикулоцити – 0,2%. Лейкоцити – 45×109/л. Лейкоцитарна формула: Б – 1%, Е – 2%, бластні клітини – 79%, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, П – 0%, С – 13%, Л – 4%, М – 1%. Тромбоцити – 100×109/л. ШОЕ – 34 мм/год. У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія. З чим пов’язана зміна реактивності організму при даному захворюванні.

Задача 11. У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: Ер. – 3,6×1012/л, Hb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 25×109/л. Лейкоформула: Б – 8%, Е – 8%, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 2%, мієлоцити – 3%, Ю – 1%, П – 12%, С – 44%, Л – 16%, М – 3%. Тромбоцити – 220×109/л. Поясніть патогенез симптомів захворювання