53. Придбання немат. Активів бу та його синтетичний облік.

Нематеріальні активи - це активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою під час виконання основних функцій більше ніж один рік. Нематеріальні активи поділяються на групи - однотипні за призначенням та використанням активи.

54. Особливості безоплатного надходження немат. активів та його синт облік. Оприбуткування нематеріальних активів:*що сплачені шляхом попередньої оплатиД121,122К364;*що сплачені після їх отриманняД121,122К675. *безоплатне отримання нематеріальних активів за операціями з внутрівідомчої передачі в межах ГРК:Д121,122К401,133. Синтетичний облік надходження нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальних ордерах 4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" (т. ф. 408(6), 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" (т. ф. 409(6), меморіальний ордер форми 274. Для організації обліку та забезпеченняконтролю за зберіганням нематеріальних активів кожному об'єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації або на складі, присвоюється інвентарний номер. Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати на:o дослідження; o підготовку і перепідготовку кадрів.

55. Інше надходження нематеріальних активів та його синт облік. Оприбуткування нематеріальних активів:*що сплачені шляхом попередньої оплатиД121,122К364;*що сплачені після їх отриманняД121,122К675. *безоплатне отримання нематеріальних активів за операціями з внутрівідомчої передачі в межах ГРК:Д121,122К401,133. Синтетичний облік надходження нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальних ордерах 4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" (т. ф. 408(6), 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" (т. ф. 409(6), меморіальний ордер форми 274. Для організації обліку та забезпеченняконтролю за зберіганням нематеріальних активів кожному об'єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації або на складі, присвоюється інвентарний номер. Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати на:o дослідження; o підготовку і перепідготовку кадрів.

67.Вибуття необоротних активів бюджетних установ здійснюється внаслідок їх списання з балансу у зв'язку із ліквідацією об'єкта, по в'язаною з його непридатністю для подальшого використання, продажем у встановленому порядку та безкоштовним переданням іншим установам і організаціям.

Забороняється передавати НА за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.

Безоплатне передавання НА за рішенням відповідних органів дозволяється в такому порядку:- з балансу установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету,- у межах одного централізованого органу виконавчої влади (головного розпорядника коштів);- з балансу установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів,- у межах одного місцевого бюджету. Облік операцій з переміщення НА ведеться меморіальному ордері № 9 накопичувальної відомості про вибуття та переміщення необоротних активів форми № 438 (бюджет).Записи у меморіальному ордері здійснюються відповідно до кожного документа із зазначенням матеріально відповідальної особи. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься в книгу «Журнал-головна». *Безоплатна передача необоротних активів дт-401, 131-133/кт-101-122; Реалізація будинків, споруд На суму коштів, що надійшли від реалізації і які слід перерахувати до бюджету, робиться другий запис:дт131,401,364, 675/кт103, 642

68 Списання необоротних активів здійснюється відповідно до Ти пової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Держ казн Укр, Мін економ Укр від 10.08.2001 р №142/181. При цьому списанню підлягають НА у зв'язку із їх ліквідацією внаслідок:- непридатності для подальшого використання;- нестач, виявлених під час інвентаризації; - фізичного та морального зносу;- пошкодження в результаті аварії або стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані); - будівлі і споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, зруйновані внаслідок атмосферного впливу й тривалого використання. Для визначення непридатності НА і встановлення неможливості або неефективності їх відновлення та для оформлення необхідної документації на їх списання, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, до складу якої входять:- керівник установи або його заступник (голова комісії); - гол бух або його заступник;- керівники групи обліку або інші працівники бухгалтерії, котрі ведуть облік матеріальних цінностей;- матеріально відповідальні особи за збереження НА;- ін посадові особи. Для участі в роботі комісії під час встановлення непридатності ін НА, що перебувають під наглядом дер інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або надає свій письмовий висновок, який додається до акта. Постійно діюча комісія виконує функції:- проводить огляд НА із використанням для цього необхідної технічної документації та даних бухгалтерського обліку;- встановлює можливість або неможливість відновлення и подальшого використання НА в установі та вносить пропозиції про їх продаж, передання або ліквідацію;- встановлює конкретні причини списання об'єкта;- встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття НАву з ладу;- встановлює можливість використання окремих матеріалів списаного об'єкта й оцінює їх; - здійснює контроль за вилученням із списаних об'єктів придатних матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здавання на відповідний склад; - визначає вартість списання НА, що будуть списані шляхом продажу. За результатами роботи комісії складають акти про списання «Акт про списання ОЗ»(бюдже), «Акт про списання автотранспортних засобів» (бюд), «Акт про списання з балансу БУ і організацій вилученої з бібліотеки літератури» (бюд). В актах на списання об’єктів детально висвітлюються причини вибуття, стан основних частин, деталей і елементів та обґрунтовується недоцільність або неможливість їх відновлення. Акти про списання необоротних активів, складені комісією, затверджує керівник установи. Облік операцій з вибуття і НА ведеться меморіальному ордері № 9 накопичувальної відомості про вибуття та переміщення необоротних активів форми № 438 (бюджет). Записи у меморіальному ордері здійснюються відповідно до кожного документа із зазначенням матеріально відповідальної особи. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься в книгу «Журнал-головна». *Списання на підставі виправдних документів необоротних активів, які стали непридатними дт-401, 131-33/кт103-122»;Списання недостач необоротних активів, встановлених під час інвентаризації й віднесених за рахунок установи:дт401, 131-133/кт104-122; Списання НА унаслідок недостачі, встановленої під час ін-ції і віднесеної за рахунок винних осіб Водночас робиться другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню в дохід бюджету:дт401, 131-133 363/кт104-122 642

69. За місцем зберігання всі необоротні активи повинні перебувати на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. При зміні матеріально відповідальної особи та у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебувають на зберіганні, від-повідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90 і зареєс-трованої в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за № 728/3168 (із змі-нами). За результатами інвентаризації складається акт приймання-здавання, який затверджується керівником установи. З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху НА ,аналітичний облік НА установами ведеться за місцем зберігання (екс­плуатації) та в бухгалтерії за типовими формами: надходження НА відображається в МемОрд-х № 4, 6. 0З-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засо­бів”, ОЗ-2 (бюджет) “Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів”, ОЗ-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах”, ОЗ-8 (бюджет) “Інв картка обліку ОЗ в бюджетних установах (для тва­рин і багаторічних насаджень)”, ОЗ-9 (бюджет) “Інв картка групового обліку ОЗ в БУстано-х”, ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку ОЗ”, ОЗ-11 (бюджет) “Інвентарний список основних засобів”. Документи аналітичного обліку НА систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються МО №9 (ф. 438), який являє собою накопичувальну відо­мість вибуття та переміщення необоротних активів,ані МО №9 заносяться в книгу “Журнал-головна”.

70

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до основних засобів, Інструкцією № 291 призначений рахунок 10 "Основні засоби". Інструкцією № 291 для кожної групи основних засобів, приведених в П(С)БО 7, передбачені окремі субрахунки рахунку 10 "Основні засоби". Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним об'єктом окремо. Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів, не відображених у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби", Інструкцією № 291 передбачений рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться за кожним об'єктом даних активів. Підприємства, що нараховують амортизацію бібліотечних фондів і малоцінних необоротних матеріальних активів в першому місяці використання вказаних об'єктів у розмірі 100 % їх вартості, аналітичний облік цих об'єктів можуть вести із забезпеченням інформації про загальну кількість об'єктів і їх загальної вартості в розрізі класифікаційних підгруп, які підприємство вводить самостійно. Вартість об'єкту таких підгруп при його вибутті визначається діленням вартості відповідної підгрупи, що враховується на субрахунках 111 і 112, на кількість об'єктів, що входять до складу відповідної підгрупи, з відображенням за кредитом субрахунків 111 і 112 в кореспонденції з дебетом субрахунку 132. Інструкцією № 291 для кожної групи нематеріальних активів, визначених п.5 П(С)БО 8, передбачений окремий субрахунок рахунку 12 "Нематеріальні активи". Облік незавершених капітальних інвестицій в основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи ведеться на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень. Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів і нематеріальних активів.

71

У процесі експлуатації необоротні активи поступово фізично й морально зношуються. Знос-це втрата об'єктом необоротного активу фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього й вартості. У бюджетних установах знос нараховується на будинки і споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти та інші необоротні активи. Для обрахування суми зносу застосовується типова форма С6 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби». Крім того, річна сума зносу у відсотках і в гривнях вноситься в інвентарні картки. На загальну суму нарахованого зносу в останній робочий день грудня складається бухгалтерський запис за дебетом субрахунка 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» та за кредитом відповідних субрахунків рахунка 13 «Знос необоротних активів». Загальна сума нарахованого зносу відображається в меморіальному ордері № 17, типова форма № 274 (бюджет). Для підтримання необоротних активів у робочому стані та продовження терміну їх служби в бюджетних установах здійснюються ремонти. Ремонт необоротних активів - це комплекс заходів, спрямований на підтримання діючих об'єктів у робочому стані. Залежно від обсягу виконуваних робіт ремонти поділяються на поточні й капітальні. У бюджетних установах ремонтні роботи можуть бути виконані господарським або підрядним способами. При господарському способі проведення ремонтних робіт здійснюється бюджетною установою самостійно, а при підрядному - виконуються спеціалізованими ремонтними організаціями. У разі виконання ремонтних робіт господарським способом витрати за такими роботами формуються із вартості витрачених матеріалів, запасних частин, деталей, нарахованої заробітної плати, відрахувань до фондів пенсійного і соціального страхування тощо. При цьому, у разі виникнення цих витрат, їх вартість списується з кредиту відповідних рахунків у дебет субрахунків 801, 802, 811, 812, 813. У разі виконання ремонтних робіт підрядним способом для обліку з підрядними організаціями використовують відповідні субрахунки 364 «Розрахунки з іншими дебіторами», 675 «Розрахунки з іншими кредиторами», 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». За дебетом цих субрахунків відображають проведення оплати рахунків за ремонтні роботи, будівельні матеріали, за кредитом - вартість виконаних робіт у кореспонденції з відповідними витратними субрахунками 801, 802, 811, 812, 813. Незалежно від способу виконання ремонтних робіт їх результати оформлюються актом приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма 03-2 (бюджет).

72

Інвентаризація здійснюється для встановлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю основних засобів. Для проведення інвентаризації створюється інвентаризаційна комісія. Нематеріальні активи реєструються в інвентаризаційних описах. Після звіряння даних описів з даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких з'ясовуються. Результати інвентаризації відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Протокол інвентаризаційної комісії має розглянути і затвердити керівник банку в 5-денний строк. Затверджені результати інвентаризації мають відображатися в обліку та звітності того місяця, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року. Нематеріальні активи, виявлені у надлишку, підлягають оприбуткуванню. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) необоротних активів списується на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до встановлення осіб, які мають відшкодувати нестачі чи втрати, відображаються за позабалансовими рахунками. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати збитки, належна до відшкодування сума відображається за рахунком 3552 А "Нестачі та інші нарахування на працівників банку" та зараховується до доходу звітного періоду. Бухгалтерські проводки:

1. Оприбуткування виявлених у надлишку нематеріальних активів:

Д-т 4300, 4400,4500

К-т 6499

2. Виявлення нестач і втрат від псування цінностей:

Д-т 7490, 4309, 4409, 4509

К-т 4300, 4400, 4500

73.У процесі діяльності бюджетних установ у складі інших їхніх оборотних активів у кругообігу беруть участь запаси. Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року. За функціональною роллю в господарській діяльності бюджетних установ запаси поділяють на такі групи:

1.виробничі запаси;

2.тварини на вирощуванні та відгодівлі;

3.малоцінні та швидкозношувані предмети;

4.матеріали та продукти харчування;

5.готова продукція;

6.продукція сільськогосподарського виробництва.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ запаси, в тому числі отримані та передані безоплатно у визначеному чинним законодавством порядку оцінюють за балансовою вартістю. Вартість запасів може бути змінена в результаті переоцінювання, але виключно на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застарілі та у зв'язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів. Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети, вони встановлюються однаковими в межах однієї установи. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

74.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартостю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами користується до фактичної виробничої собівартості.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

75.У процесі діяльності бюджетних установ у складі інших їхніх оборотних активів у кругообігу беруть участь запаси — комплексна категорія, певна частина об’єктів якої з очікуваним терміном використання, що становить один рік, забезпечує функціонування зазначених суб’єктів господарювання протягом року, а решта виступає результатом специфічних для бюджетних установ видів діяльності з виготовлення продукції. Різноманітність складу запасів зумовлює потребу в класифікації, головною ознакою якої вважають функціональну належність. Так, запаси бюджетних установ поділяються на такі основні шість груп:

1) виробничі запаси;

2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;

3) малоцінні та швидкозношувані предмети;

4) матеріали та продукти харчування;

5) готова продукція;

6) продукція сільськогосподарського виробництва.

На відміну від госпрозрахункових підприємств в бюджетних установах при використанні запасів їх вартість не відноситься на собівартість послуг чи діяльності установи, а списується на видатки кошторису за відповідним кодом ЕКВ. В частині спеціальних коштів, якщо установа здійснює госпрозрахункову господарську діяльність: виробництво сільськогосподарської продукції, вироби виробничих майстерень, науково-дослідні роботи по господарських договорах, надання платних послуг тощо, вартість використаних запасів відноситься на собівартість відповідного виробництва чи послуг за відповідним кодом ЕКВ.

Облік запасів виконує ряд завдань щодо господарської діяльності бюджетних установ. До головних завдань обліку запасів належать:

1. Правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття запасів.

2. Контроль за збереженням та рухом запасів на складах.

3. Контроль за раціональним використанням запасів і додержанням норм їх використання.

4. Своєчасне виявлення запасів, що не використовуються для прийняття рішень щодо їх реалізації чи списання.

5. Дотримання діючого законодавства з обліку запасів.

Запаси бюджетних установ обліковуються за місцем їх відповідального зберігання та в бухгалтерії.

76.

В процесі господарської діяльності бюджетних установ відбувається рух запасів, який включає послідовні операції: надходження, передача в межах установи та витрачання (або реалізація). Зазначені операції відображаються в обліку за допомогою первинних документів, оформлених належним чином.

Запаси надходять до бюджетних установ шляхом:

· безпосереднього одержання від постачальників, від підрозділів установи;

· в порядку гуманітарної допомоги;

· в порядку централізованого постачання;

· через підзвітних осіб.

Основними документами щодо надходження запасів виступають:

· рахунки-фактури;

· прибуткові накладні;

· акти приймання матеріалів тощо.

В цих документах фіксуються наступні відомості:

· від кого надійшли матеріали або продукти харчування;

· найменування;

· сорт;

· кількість (вага);

· ціна;

· сума;

· дата надходження;

· підпис матеріально відповідальної особи, що одержала запаси.

Для отримання матеріальних цінностей зі складу постачальника уповноваженій особі видається довіреність на отримання цінностей.

Матеріальні цінності, що надходять на склад бюджетної установи, перевіряються на відповідність їх асортименту, кількості, зазначених у супровідних документах.

Приймання матеріалів здійснюється комісією з обов’язковою участю матеріально відповідальної особи, представника постачальника або незацікавленої організації.

Обов’язковою умовою при оприбуткуванні запасів є відмітка матеріально відповідальної особи про прийняття матеріалів на відповідальне зберігання.

При централізованій поставці, якщо запаси придбані за рахунок коштів спеціального фонду кошторису доходів і видатків, у документах на оприбуткування цінностей ставиться печатка установи.

Якщо матеріали отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені матеріали. Документи надходять до відділу постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються в бухгалтерію. Бухгалтерія здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю при прийнятті вантажу.

Якщо при оприбуткуванні виявлено пошкодження чи втрати матеріалів внаслідок транспортування, бюджетні установи складають комерційний акт, який передається транспортній організації, що виконувала доставку матеріалів.

Якщо розбіжності виявлено при оприбуткуванні матеріалів на складі, складається акт приймання, в якому фіксуються найменування матеріалів, одиниця виміру, шифр субрахунку, номенклатурний номер, фактична кількість і сума. Акт у двох примірниках складається приймальною комісією з обов’язковою участю завідувача складом та представника від постачальника або сторонньої організації.

На підставі зазначених документів робиться запис операцій по надходженню матеріалів у відповідні облікові реєстри.

Матеріальні цінності, що надійшли до бюджетної установи в порядку гуманітарної допомоги, приймаються створеною наказом керівника установи комісією з обов’язковою участю працівника бухгалтерії та представника вищої за рангом організації. Приймання цінностей проводиться шляхом їх перелічування, зважування в присутності матеріально відповідальної особи, якій передаються ці цінності на зберігання. На прийняті матеріальні цінності комісія складає акт, який підписується членами комісії.

77.

У процесі здійснення своєї діяльності в бюджетних установах відбувається вибуття запасів, яке включає наступні операції:

· передачу в межах установи від однієї матеріально відповідальної особи до іншої;

· витрачання;

· реалізацію залежалих або зайвих запасів;

· безоплатну передачу в межах відомства.

Порядок документального оформлення відпускання матеріалів залежить від того, які матеріали витрачаються і на які цілі, а також від періодичності їх використання.

Видача матеріалів зі складу здійснюється за документами, затвердженими керівником установи. Для цього потрібні:

· накладна (вимога) – призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Накладна (вимога) виписується в двох примірниках;

· меню-вимога на видачу продуктів харчування – призначена для видачі продуктів харчування зі складу. Меню-вимога складається щодня на підставі даних про кількість людей, що харчуються, та натуральних норм розкладки продуктів харчування.

· забірна картка – призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця. Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей. Ця картка виписується в двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача зберігається на складі, а другий – в одержувача.

· шляховий листок є підставою для списання на видатки автомобільного бензину. Бензин списується по фактичних видатках, але не вище норм, затверджених для окремих марок автомобілів;

· відомість на видачу матеріалів на потреби установи – використовується для видачі господарських матеріалів, матеріалів для навчальної та іншої мети протягом місяця.

· роздавальні відомості – при проведенні ремонту;

· акти на списання цінностей – при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн.;

· журнал реєстрації битого посуду, а щомісячно або щоквартально – акт про списання розбитого посуду.

Видаткові документи за складом та призначенням можна об’єднати в дві групи:

· разові відомості – накладна (вимога), меню-вимога, шляховий листок;

· накопичувальні відомості – відомість видачі матеріалів на потреби установи, забірна картка.