Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kurs_lekts.doc
Скачиваний:
235
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.29 Mб
Скачать

3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.

Після майже безжиттєвого докембрію на Землі настала палеозойська ера– ера давнього життя (грецьк. палеосдавній), яка тривала 245 млн. років. На самому її початку вже визначилися межі океанічної та материкової земної кори. Та суходоли були, як і раніше, пустельні. На початку палеозойської ери суша утворювала два великі континенти: в північній півкулі – Атлантиду, а в південній – материк Гондвану. Ці материки поділяв океан Тетіс.

У першій половині палеозойської ери відбулось каледонське, а в дру­гій –герцинськегоротворення (Скандинавські гори, хребти Прибайкалля, Алтай, Тянь-Шань, Урал, Донецький кряж). Гори з'єднали тодішню сушу в один материк. Його з усіх боків омивав Світовий океан. Сучасні мате­рики—це частини палеозойської суші, що в наступні ери розпалась на окремі частини.

Палеозойська ера — час величезного прогресу в розвитку органічного світу. У цей час з'явилися нові класи хребетних тварин і наземних рослин.

За відмінністю фізико-географічних умов та розвитком форм життя палео­зойську еру поділяють на періоди від раннього до найпізнішого: кембрій­ський, ордовицький, силурійський, девонський, кам'яновугільний та пермський.

3.3.1. Кембрійський період.

Перший період палеозойської ери – кембрійський тривав 90 млн. років. Тоді переважали коливальні рухи земної кори. Під кінець періоду вони знач­но посилились і супроводились вулканічними виверженнями. Протягом кембрію у зв'язку з тектонічним опусканням материків море почало насту­пати на сушу. Значна трансгресія моря відбулася в Сибіру. Море вкривало також Прибалтику і західну частину Українського кристалічного щита.

Життяв той період було зосереджене в морі. Дуже поширились водорості. Серед тварин існували лише безхребетні. Обмілини моря населяли чис­ленні брахіоподи, черевоногі молюски та археоціати (тварини, будова яких була проміжною між коралами та губками). Характерними жителями кембрійського моря були ракоподібні тварини – трилобіти. Суша кембрійського періоду була пустельна. Позбавлена рослинності, земна кора посилено вивітрювалась. Для краєвидів того часу було характер­не пістряве червонувате забарвлення.

Гірські породи кембрійського віку відомі на всіх материках. На Україні вони поширені на Волино-Поділлі. До їх складу входять верстви строкато-колірних пісковиків, глин, конгломератів. У нижній частині кембрійських відкладів лежать вулканічні туфи, лави та поклади базальту. Серед корисних копалин кембрійської системи відомі камяна сіль (Сибір, Індія), нафта (Сибір, Північна Америка), фосфорити (Казахстан, Китай, Італія), бок­сити та мідна руда (Східні Саяни)

3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.

Ордовицькийісилурійськийперіоди тривали разом 80-90 млн. років. Це був час сильних тектонічних рухів земної кори, відбулосякаледонськегоротворення. Разом із тектонічними рухами посилилась вулканічна діяльність.

У силурійський період на Землі відбулась одна з найбільших у геологічній історії трансгресій моря. Більшу частину поверхні сучасних ма­териків тоді займало неглибоке море. В кінці періоду, коли піднімалися гори, море відступило.

Умови для органічного життя тоді були дуже сприятливі, і воно набу­ло дальшого розвитку. Уперше почалося заселення суші. На суходіл вийшли перші наземні рослини–псилофіти. З’явилися йперші наземні тва­рини–скорпіони. Та основні групи тварин ще продовжували населяти море. Деяких груп тварин стало так багато, що вони набули поро­дотворного значення: із їхніх скелетів відклалися потужні відклади вапня­ку. Особливо поширені вапняки коралові, брахіоподові та ортоцератитові.

У морях жили своєрідні колоніальні дрібні організми граптоліти. Тоді ж зникли археоціати, а трилобіти стали найчисленнішими. З'явилися велетенські раки – евриптеруси, що досягали в довжину 2 м.Силурійський період ознамену­вався появою панцирних риб – перших представників фауни хребетних.

Ордовицькі та силурійські відклади поширені на всіх материках, май­же в усіх країнах. На Україні вони залягають широкою смугою від Білорусі до Чорного моря, на захід від Українського кристалічного щита. У складі ордовицьких та силурійських відкладів переважають вапняки, мергелі, сланці та зверху на них червоноколірні пісковики. У верствах вапняків зустрічаються численні скам'я­нілі рештки вимерлих представників тваринного світу.

З цим періодом пов’язано утворення родовищнафти(США),горючих сланців(Естонія),мідних руд(Норвегія),поліметалевих руд (Казахстан), золота (Забайкалля, Австралія), свинцевих, мідних, нікелевих такобальтових руд(Австралія).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]