1.1.3. Прикладне значення геохімії

Теоретичні уявлення геохімії реалізуються при вирішенні практичних проблем, пов'язаних із розвідкою родовищ мінеральної сировини, охороною здоров’я, сільським господарством, охороною навколишнього середовища і т.д.

Геохімічні методи пошуків корисних копалин. У результаті концентрації елементів утворюються родовища корисних копалин. Та частина поля концентрацій, у якій вміст елементів досягає величин, що допускають їхню експлуатацію, називається рудним тілом або покладом корисної копалини, а сама речовина з кондиційним вмістом елемента — рудою. Інша частина поля концентрації іменується первинним геохімічним ореолом родовища. Границя між рудним тілом і первинним ореолом родовища визначається вимогами промисловості. Наприклад, наприкінці XIX в. у США перероблялися мідні руди із вмістом металу більш 5%, і прилягаючі породи, що містили перші відсотки міді, являли собою первинний ореол. У середині XX ст. перероблялися вже руди з вмістом міді всього лише 1% , і те, що раніше вважалося первинним ореолом, стало рудою. Лінійні розміри первинних ореолів виміряються десятками, сотнями і тисячами метрів, причому нерідко ореол досягає земної поверхні, тоді як рудне тіло, розташоване на глибині.

Під впливом гіпергенних процесів рудні тіла і первинні ореоли піддаються вивітрюванню й денудації. У результаті ґрунт, кора вивітрювання, континентальні відклади поблизу родовища збагачуються рудними елементами і їх супутниками. При вилуговуванні руд і ореолів елементи надходять у поверхневі і підземні води. Рослини також накопичують рудні елементи, підвищується їхній вміст і в тваринах. Так виникає поле підвищеної концентрації елементів у ландшафті, що утворює вторинний (епігенетичний) ореол розсіювання. За середовищем прояву розрізняють вторинні ореоли: в ґрунтах і породах – літохімічні, у водах – гідрогеохімічні, в атмосфері – атмохімічні й в організмах – біогеохімічні. Розміри вторинних ореолів досягають сотень і тисяч метрів.

Визначаючи вміст хімічних елементів у гірських породах, у всіх компонентах ландшафту – ґрунтах, пухких відкладах, водах, рослинах, атмосфері, можна знайти первинний чи вторинний ореол, а по ньому і саме родовище. Подібні методи пошуків і отримали назву геохімічних. За об'єктом опробування вони поділяються на чотири основних види: літохімічні, гідрогеохімічні, біогеохімічні й атмохімічні (газові) методи.

Геохімія й охорона здоров'я. Здоров’я людини багато в чому визначається вмістом хімічних елементів у навколишньому середовищі – ґрунті, воді, атмосфері, продуктах харчування. Існують оптимальні вмісти, порушення яких приводить до захворювань. Так, при недостачі йоду в ландшафті чи їжі розвивається ендемічний зоб (особливо в гірських районах), при дефіциті фтору в питній воді – карієс зубів, при надлишку фтору – флюороз, при надлишку молібдену у воді – подагра і т.д. Досить перспективно використання геохімії у курортному будівництві.

Геохімія і сільське господарство.Багато хвороб культурних рослин і домашніх тварин також зв'язані з дефіцитом чи надлишком хімічних елементів у навколишньому середовищі. Відомі хвороби тварин і рослин, зв'язані з дефіцитом чи надлишком кальцію, міді, кобальту, бору, свинцю, селену й інші елементів. Як і люди, домашні тварини хворіють на ендемічний зоб, карієс, флюороз і т.д. Геохімічні дослідження актуальні в меліорації (особливо при зрошенні), при застосуванні добрив і мінеральної підгодівлі тварин, при рішенні інших питань сільського господарства.

Геохімія і хімтехнологія. Вивчаючи закони розподілу хімічних елементів у гірських породах і мінералах, геохімія вишукує нові джерела сировини для промисловості. Так, за допомогою геохімічних методів були встановлені джерела ренію (молібденові руди), гафнію (циркони), кадмію й індію (поліметалеві руди), германію (вугільний попіл) і т.д.

Геохімія й проблема навколишнього середовища. Останнім часом виділяють особливу категорію геохімічних процесів – техногенну міграцію (техногенез). В останні роки вивчення техногенної міграцій набуло дуже великого значення в зв’язку з проблемою попередження забруднення навколишнього середовища.