- •Геологія з основами геоморфології
- •К – 69 Геологія з основами геоморфології. Курс лекцій для студентів-екологів денної та заочної форми навчання / я.О. Мольчак, в.О. Фесюк. Луцьк: лдту, 2003. – 120 с.
- •Вступ. Геологія та геоморфологія – одні з найважливіших галузей знань про природу землі
- •Речовинний склад земної кори
- •1.1.Речовинний склад земної кори
- •1.1.1. Поширення хімічних елементів на Землі
- •1.1.2. Загальні закономірності міграції хімічних елементів у земній корі. Геохімічні бар'єри
- •1.1.3. Прикладне значення геохімії
- •1.2. Основи мінералогії.
- •Поняття про мінерали та процеси мінералоутворення в природі.
- •1.2.2. Фізичні властивості мінералів.
- •1.2.3.Систематика та опис мінералів
- •1.3. Діагностичні ознаки та класифікація гірських порід
- •Фізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід.
- •2. Динамічна геологія та геоморфологія
- •2.1. Поняття про геологічні процеси та їх роль у рельєфоутворенні. Ендогенні процеси
- •2.1.1. Поняття про геологічні процеси. Ендогенні процеси
- •2.1.2. Магматичні процеси і відповідні їм форми рельєфу
- •2.1.3. Рельєфотворча роль тектонічних процесів.
- •2.1.4. Планетарний рельєф Землі.
- •2.1. 5. Мегарельєф платформ і геосинклінальних поясів суходолу
- •2.2. Екзогенні процеси рельєфоутворення
- •Поняття про екзогенні процеси.
- •Вивітрювання. Утворення кори вивітрювання та ґрунту.
- •2.2.3. Геологічна робота вітру, еолові форми рельєфу.
- •2.2.4. Флювіальні процеси та сформований ними рельєф.
- •2.2.5. Карст і карстовий рельєф.
- •2.2.6. Геологічна роль льодовиків. Гляціальний рельєф.
- •2.2.7. Берегові процеси і основні форми узбережжя.
- •Схили, схилові процеси та рельєф схилів.
- •3. Історія розвитку землі
- •3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.
- •3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).
- •3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
- •3.3.1. Кембрійський період.
- •3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
- •3.3.3. Девонський період.
- •3.3.4. Кам'яновугільний період.
- •3.3.5. Пермський період.
- •3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
- •3.4.1. Тріасовий період.
- •3.4.2. Юрський період.
- •3.4.3. Крейдовий період.
- •3.5. Формування природи Землі в кайнозойську еру.
- •3.5.1. Палеогеновий період
- •3.5.2. Неогеновий період
- •3.5.3. Антропогеновий період
- •4. Інженерна геологія.
- •4.1. Інженерна геологія як наука.
- •4.2. Інженерно-геологічна класифікація гірських порід.
- •Класифікація несприятливих для господарської діяльності геологічних процесів.
- •5. Гідрогеологія.
- •Основні поняття гідрогеології.
- •Класифікація підземних вод.
- •II. Для районів поширення вивержених і осадових сильно метаморфізованих порід.
- •III. Для районів розвитку багаторічної мерзлоти.
- •Режим підземних вод і фактори, що на нього впливають.
- •6. Геологія та геоморфологія україни.
- •6.1. Тектонічна структура рельєфу України.
- •6.2. Загальна характеристика рельєфу.
- •6.3. Корисні копалини.
- •7. Екологічна геологія
- •7.1. Екологічна геологія як наука.
- •7. 2. Співвідношення між природними й антропогенними процесами на Землі
- •7.3. Утворення техногенних відкладів.
- •7.4. Еколого-геологічна ситуація на Україні.
- •Список літератури:
- •43018 Україна м. Луцьк вул. Львівська, 75
3.3.5. Пермський період.
Цей період тривав близько 45 млн. років. У пермський період природні умови на Землі різко змінилися. Причиною цьому було герцинське горотворення, коли виникли нові гірські хребти – Урал, Тянь-Шань, Добруджа. Це цілком змінило вигляд Землі. В результаті горотворення море звільнило частину материків. На місці морів подекуди залишалися обширні лагуни, де утворювались поклади солей. У зв'язку з горотворенням посилились вулканічні процеси.
Кліматна Землі за пермського періоду був посушливий. У південній півкулізледеніннядосягало максимуму і під кінець періоду відійшло.
Наприкінці палеозойської ери значно оновилася рослинність. Багато представників кам'яновугільної рослинності вимерло. Замість них посилено розвивалися голонасінні рослини, хвойні дерева та пальми, які вже характерні для наступної ери. В багатьох районах продовжувало утворюватися кам'яне вугілля.Пермське вугілля залягає потужними пластами в Кузнецькому та Тунгуському басейнах.
Протягом пермського періоду на Землі сталися істотні зміни і в складі тваринного світу. Вимерли останні характерні представники палеозойської фауни — трилобіти, корали табуляти, головоногі молюски ортоцерати, багато родів брахіопод. Натомість розмножились молюски амоніти. В морях пермського періоду були різноманітні риби. На суші існували панцироголові амфібії, з'явилися звіроподібні рептилії. Більшість представників цих тварин наприкінці палеозойської ери вимерло. Отже, на межі палеозойської та мезозойської ер відбувається цілковитеоновлення форм органічного життя.
Пермські відклади поширені менше, ніж кам'яновугільні. У багатьох районах вони представлені соленосними верствами з гіпсом та піщано-глинистими породами. З ними пов’язані поклади солі, гіпсу. Пермські відклади на Україні відслонюються на північно-західних схилах Донецького кряжа, Кримських гір та Карпат. З пермськими відкладами в Дніпровсько-Донецькій западині пов'язані родовища нафти й газу, родовища солі, гіпсу та ангідриту на Донецькому кряжі, а також калійні солі, кам'яне вугілля (Печорський, Кузнецький басейни), мідна руда (Приуралля та Техас), марганець (Мала Азія, Іспанія), олово (Малаккський півостров), залізна руда (Рурський басейн, Великобританія).
3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
Мезозойська ера мала дуже сприятливі умови для розвитку органічного життя. Тектонічні рухи за мезозою проявлялись у вигляді значних коливань, які поширювались майже на всі материках. Всередині ери в окремих частинах середземноморської та тихоокеанської геосинкліналей відбувалися значні дислокації – кімерійськегоротворення. Залишки структур того часу є в Криму, Східному Сибіру та в інших гірських кряжах. Наприкінці мезозойської ери, після тривалого затишшя, почалося горотворення вздовж тихоокеанського узбережжя, яке в наступну еру поширилось на всі рухливі зони планети.
У зв'язку із складними тектонічними рухами розподіл суші та моря в цю еру кілька разів мінявся. Спочатку переважав континентальний режим, а в середині та під кінець ери море наступало й затоплювало більшу частину поверхні сучасних материків. Наприкінці мезозою море швидко відступало і протягом короткого часу звільнило більшу частину площі, яку воно вкривало на материках.
Кліматтоді був теплий і м'який, на початку ери – посушливий, а потім – вологий. Серед рослин переважали сагові та хвойні. В кінці ери з'явилися квіткові дерева і трави.
У складі фауни безхребетних тварин дуже розмножились найпростіші. З їх скелетів утворилися потужні відклади вапняків, крейди. Різноманітні і численні були корали, зокрема рифові. Серед молюсків мезозою характерні амоніти та белемніти. Ще більш різноманітними стали риби. Свого розквіту досягли рептилії. Вони населяли сушу, воду й повітря. Вперше на Землі з'явилися птахи і ссавці.
В кінці ери більшість характерних для того часу представників тваринного світу вимерла. На межі мезозойської ери з кайнозойською за короткий час відбулося цілковите оновлення органічного світу.
За фізико-географічними умовами та розвитком життя мезозойську еру поділяють на періоди: тріасовий, юрський та крейдовий.