3.4.1. Тріасовий період.

Період тривав близько 45 млн. років. На початку його завершилося герцинськегоротворення. Піднялися Урал, Донецький кряж, Добруджа, Судети, Арденни, Гарц, Тянь-Шань, Алтайські гори, Аппалачі, Австралійські Альпи. У північній півкулі утворився єдиний материк Лавразія, у південній – Гондвана, які розділяв океан Тетіс.

У тріасі тектонічні рухи виявлялись у підніманні та опусканні, що спричинило великі розломи земної кори на Гондвані. У зв'язку з цими розло­мами знову посилилась діяльність вулканів. Вулканічні виверження відбу­валися в Східному Сибіру, Кордільєрах, Андах, Північній Африці. У де­яких країнах вулканогенні породи переверствовувалися з морськими від­кладами.

Море в тріасі займало незначну частину сучасної суші. На материках переважали континентальні умови.Кліматбув посушливий і теплий.

У цей період на Землі сформувалися мезозойські флора та фауна і вимерли типові палеозойські форми. Серед рослинностіпереважали сифонникові водорості, сагові, хвойні, гінкгові дерева. Під кінець періоду з'явилися бенетити. Утворились покла­дикам'яноготабурого вугілля(Урал, Східний Казахстан, Примор'я, Китай, Індія).

У ранньому тріасі значно поновився склад фауни. Серед безхребетних поширились вапнисті губки, морські лілії, їжаки. Особливо численними стали амоніти; з'явилися белемніти. З хребетних тварин виникли кости­сті риби, а під кінець періоду – і перші ссавці дроматеріуми. Утваринному світіпереважали рептилії. З них іхтіозаври та плезіозав­ри жили в морі, в повітрі переміщалися літаючі ящери (птеродактилі), на суші існували велетенські динозаври (стегозавр, диплодок, бронтозавр, ігуанодон, тиранозавр і т. д.); було багато черепах та крокодилоподібних ящерів.

Особливо поширені прісноводні глини та піщані породи з рештками тварин і рослин. Часто зустрічаються рябі пісковики з відбитками крапель дощу та слідами наземних тварин. Поширені також лагунні відклади, представлені рябим мергелем, доломітом, ангідритом, гіпсом та солено­сними верствами.

На Україні тріасові відкладизалягають на північно-західних схилах Донецького кряжа, у Дніпровсько-донецькій западині, у Кримських горах, Рахівському масиві Карпат, в Ізмаїльському районі на ниж­ньому Дунаї. З них складений острів Зміїний у Чорному морі. З тріасовими відкладами пов'язані родовищакам'яноготабурого вугілля(Урал, Східний Казахстан, Приморський край, США, Японія, Індія, Китай),нафти, газу, залізної руди(Польща),мідної руди(Каліфорнія, Канада, Пенсільванія),ртуті(Індія).

3.4.2. Юрський період.

Період тривав близько 60 млн. років. Природні умови юрського періоду були типовими для мезозою. Текто­нічні рухи виявлялися в основному у вигляді повільних піднять та опускань материків. У середині періоду відбулось кімерійськегоротворення, сліди якого яскраво видно в Криму, на Донецькому кряжі. В цей час на Землі посилилась вулканічна діяльність.

У зв’язку з коливальними тектонічними рухами положення берегової лінії Світового океану протягом юрського періоду дуже мінялося. У пер­шій його половині мала місцетрансгресія; більшу частину материкових рівнин затопило море. У другій половині періоду, коли море відступало, на його місці лишило­ся багато лагун і озер.

Кліматтоді був теплий і вологий.Рослинністьза складом була така сама, як і в тріасовому періоді. З деревини могутніх лісів місцями утво­рилися покладикам'яноготабурого вугілля. За багатством вугільних родовищ юрська система стоїть на другому місці після кам'яновугільної.

У складі морської фауни, як і раніше, переважали амоніти, численні белемніти, пелециподи, корали. На суші, у воді й повітрі панують рептилії. Знаменною подією юрського періоду була поява перших птахів – археоптериксів. Досить поши­реними стають ссавці, серед них найчисленніші – пантотерії.

Відклади юрської системипредставлені верствами морського, конти­нентального та вулканічного походження. Серед них відомі конгломерати, піски, пісковики, глини, глинисті сланці, вапняки оолітові та коралові, а також піщано-глинисті вугленосні верстви. На території Української РСР юрська система поширена на Донецькому кряжі, у Дніпровсько-Донецькій западині, Канівських горах, Криму, При­дністров'ї, Карпатах тощо.

Юрська система багата на поклади кам'яного вугілля(Схід­ний Сибір, Далекий Схід, Урал, Закавказзя),газуінафти,мінеральних солей, флюсових вапня­ки, графіту (Кавказ, Франція). З рудних родовищ відомі покладизалізної рудина Донбасі, в Арденнах, у Франції та Піренеях.