2. Обробка зібраних даних

Лідерство - діяти правильно.

Загально поширеним є вислів, що менеджер робить речі правильно, а лідер - робить правильні речі, тож недостатньо вміти щось робити гарно, треба робити те, що є важливим, доречним, потрібним, те, у що людина вірить. За словами Стівена Кові, якщо менеджмент - це вправність у підйомі по драбині, то для лідерства важливо, на яку стіну спирається ця драбина; лідерство визначає, що ця драбина стоїть у правильному місці.

Орієнтація на стратегічність, творчість та інноваційність зумовлює відмову від управління на основі страху покарання за помилки. Навпаки, за словами Пітерса та Вотермана, важливо переконатися, що організація має достатню кількість помилок, бо якщо час від часу не виникає помилок, це означає, що не докладалися особливі зусилля для успіху. Тож, помилки - це природна річ, інша справа, що треба вчитися на помилках, вчитися на власному досвіді, один від одного, і саме це є одним з потужних інструментів лідерства.

Лідер - особа, на яку офіційно покладені функції управління колективом і організації його діяльності.

Особистий авторитет як правило пов’язаний з наявністю у лідера таких рис як:

• розум, чи інтелектуальні здібності;

• панування або перевага над іншими;

• впевненість в собі;

• активність і енергійність;

• знання справи.

Вплив емоційного стану в лідерстві можна виділити наступними підпунктами:

• Емоції мають величезне значення для управління

• Емоційне лідерство визначає, чи приведуть інші зусилля лідера до бажаного результату

• Успішне емоційне лідерство характеризується гнучкою системою стилів керівництва

• Лідерами не народжуються - лідерами стають

• Для того, щоб розвинутися, потрібно усвідомлення необхідності змін

• Для успішного розвитку ЕІ лідер повинен від рефлексувати своє ідеальне і реальне Я і можливі шляхи скорочення дистанції між ними

• Для закріплення нових навичок потрібно тривале тренування в повсякденному житті

• Для змін в організації недостатньо лідера з розвиненим ЕІ, потрібен високий ЕІ у всього колективу

• Розвиток ЕІ в організації схожий з розвитком ЕІ в індивідуума

Структура емоційного інтелекту:

1. Внутрішньо особистісна сфера:

• самоаналіз;

• асертівність;

• незалежність;

• самоповага;

• самореалізація.

2. Міжособистісна сфера: емпатія; соціальна відповідальність.

3. Сфера пристосовності (адаптивність):

• розуміння (адекватна оцінка) дійсності;

• гнучкість;

• вміння вирішувати проблеми.

4. Сфера уміння впоратися зі стресом:

• переносимість стресу;

• контроль над імпульсами.

5. Сфера загального настрою:

• оптимізм;

• щастя.

Складові ЕІ :

• Самосвідомість;

• Самоконтроль;

• Соціальна чуйність;

• Управління відносинами.

Самосвідомість у свою чергу поділяється на:

• Емоційна самосвідомість;

• Точна самооцінка;

• Впевненість в собі.

Самоконтроль - одна із характеристик свободи і відповідальності особистості. Самоконтроль поділяється на:

• Приборкання емоцій;

• Відкритість;

• Адаптивність;

• Воля до перемоги;

• Ініціативність;

• Оптимізм.

Соціальна чуйність:

• Співпереживання;

• Ділова обізнаність;

• Запобігливість.

Управління відносинами з клієнтами - поняття що охоплює концепції, котрі використовуються компаніями для управління їхніми взаємовідносинами зі споживачами, включаючи збір, зберігання й аналіз інформації про споживачів, постачальників, партнерів та інформації про взаємовідносини з ними.

Управління відносинами поділяється на:

• Наснага;

• Вплив;

• Сприйняття змінами;

• Врегулювання конфліктів;

• Зміцнення особистих взаємин;

• Командна робота і співпраця.