Техніки вербалізації емоцій і почуттів
Обмінюючись комунікативними сигналами, ділові партнери передають інформацію і про свої внутрішні психічні стани: емоції, почуття, переживання. Емоції і почуття слугують найважливішими регуляторами їх між особової комунікації. Разом з тим емоційна напруга ділових партнерів, їх схвильованість, імпульсивність, нервозність, нетерпіння можуть спотворювати смислове поле інформації, створюючи своєрідний «емоційний шум», в зв'язку з чим виникає необхідність в оптимізації емоційного фону між особової комунікації ділових партнерів. Це досягається за допомогою технік регуляції емоційної напруги. Тому важливою ланкою технологічного ланцюжка інформаційно-комунікативних технологій є вербалізація емоцій і почуттів.
Техніки вербалізації емоцій:
Безпосередня вербалізація власних емоційних станів партнера;
Непряма вербалізація емоцій і почуття партнера;
Метафорична вербалізація емоційних станів партнера;
Вербалізація спільності з партнером;
Вербалізація значущості партнера.
Лідерство на основі техніки групової роботи. Лідером визнається той, у кого є програма для всієї групи, хто знає як досягти результату при мінімальних витратах ресурсів. Найбільше ефективно діючий член групи стає лідером.
Інтерпретація одержаних результатів
Лідер має добру волю (маючи добрі наміри), прагне змін на краще та має, власне, прагнення змін - не боїться їх очолювати, вести. Він вірить у себе та свою команду, у правильність обраного шляху (бачення), вірить у реалізацію цього бачення. Це створює умови для відданості певним ідеям, прагненням, а також передбачає взаємність та відповідальність за свої думки, слова та дії. Віра в команду пов’язана із довірою до її членів, і, відповідно, зумовлює відкритість до різних точок зору членів команди. Все це формує впевненість, що позначається на системності та сталості дій.
Власна точка зору з проблеми, яка вивчається
Техніка роботи являється важливим фактором успіху для лідерів в будь-якій сфері діяльності, якщо вміло та правильно систематизувати свою роботу. Лідер повинен відповідально підходити до виконання власних обов’язків, а щоб вони були виконані на сто відсотків,