Зм. Арк.

№ Докум

Підпис Дата

Ст.

2

Умова виконується .

Перевіряємо тріщиностійкість від обтиску попередньо напруженої арматури.

Для підібраної арматури перевіряємо міцність і тріщиностійкість стінки. Розрахунок ведемо для нижньої зони з максимальним зусиллям Т₀=83,4 кН.

Витрати від попереднього напруження усадки і повзучості визначаємо згідно таблиці 5 СНиП 2.03.01-84 «Бетоные и железобетонные конструкции».

Витрати від релаксації напружень:

Витрати від усадки бетону

Напруження в бетоні від обтиску арматурою:

де

Так як то витрати від повзучості:

Загальні витрати:

Напруження в арматурі з врахуванням всіх витрат:

Визначаємо напруження в бетоні від різних поєднань навантажень.

Напруження в бетоні від тиску сипучого і попереднього обтиску арматури з врахуванням коефіцієнта точності натягу

Стінка стиснута з достатнім напруженням, тріщиностійкість нижньої зони стінки забезпечена.

Напруження в стиснутій арматурі:

Площа перерізу бетону з врахуванням арматури:

А=120·(10+2,5)=1500 см²

Несуча здатність перерізу:

2.5Розрахунок воронки силосу

Для залізобетонної воронки необхідно визначити товщину стінок та її армування.

Об’ємна вага сипучого – γ=0,8 т/м³,

Кут внутрішнього тертя –

Коефіцієнт тертя - µ=0,4 ,

Коефіцієнт бічного тиску – 0,406,

Поправочний коефіцієнт – α₀=

знаходимо A=0,95 , B=0,145

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

Рис.4. Розрахункова схема пірамідальної воронки.

Горизонтальна розтягуючи сила на одиницю довжини вертикального перерізу:

де P_в- вага воронки та сипучого в ній

- розмір грані воронки в місці перерізу

–вага воронки та сипучого в ній.

де h – товщина стінки воронки

γ_з - об’ємна вага залізо бетону

γ- об’ємна вага сипучого

h_b – висота воронки

Для висоти у=24,6 м ввід поверхні сипучого:

nP_b=1,1·1,2·2,5 + 1,3·0,8=357,9 кН;

Для висоти у=24,2 м від від поверхні сипучого:

nP_b=1,1·1,2·2,5+ 1,3·0,8=323,6 кН;

Для висоти у=23,8м від від поверхні сипучого:

nP_b=1,1·1,2·2,5+ 1,3·0,8=304,36 кН;

Визначаємо горизонтальну розтягуючи силу.

Для висоти 24,6 м від поверхні сипучого:

N_Г2=·=·=327,7 кН;

Для висоти 24,2 м від поверхні сипучого:

N_Г2=·=·=311,3 кН;

Для висоти 23,8 м від поверхні сипучого:

N_Г2=·=·=301,2 кН;

Товщину стінки воронки визначаємо за формулою:

δ=;

де N^н – розтягуючи зусилля при α₀=1.

γ_в – коефіцієнт умов роботи бетону, γ_в=0,9

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

A_s – площа арматури на 1 м висоти стінки в см²;

R_bt – розрахунковий опір бетону на розтяг.

Визначаємо N^ндля трьох перерізів по висоті:

кН;

кН;

кН;

A_s=21,4 см²;

Визначаємо товщину стінки по висоті:

- для висоти 24,6 м від поверхні сипучого:

δ₁==24,3 см приймаємо товщину рівну 25 см,

- для висоти 24,2 м від поверхні сипучого:

δ₁==18,4 см приймаємо товщину рівну 20 см,

- для висоти 23,8 м від поверхні сипучого:

δ₁==16,3 см приймаємо товщину рівну 17 см.

Товщина стінки воронки прийнята змінною.

Армується воронка зварними каркасами та сітками арматура Ø10А-ІІІ, Ø6 А-І та Ø4 А-І.

2.6 Розрахунок колони

Переріз колони призначаємо квадратним з розмірами а_с=h_c=0,5 м.

Колону розраховуємо як центрально стиснуту.

2.6.1. Навантаження що діють на колону.

Для розрахунку вибираємо найбільш завантажену колону.

Рис. 5. Вантажна площа для колони середнього ряду.

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

Навантаження які діють на колону (постійні):

- вага силосних балок – 0,1·6·24,6·25=369 кН;

- вага сипучого – (3·3·24,6-0,1·6·24,6 )·0,8=165,31;

- вага воронки – 38,18кН;

- вага колони над силосної галереї – 37,5 кН;

- вага покриття – 9·3=27 кН;

Всього постійних:

N₁=369+165,31+38,18+37,5+27=636,99 кН;

Навантаження яке діє на колону(тимчасове):

- вага стінового покрову – 9·0,5 =4,5 кН;

N₂=4,5кН

Повна стискаюча повздовжня сила в колоні рівна:

N= N₁+ N_2­=636,99+4,5=641,5 кН.

2.6.2 Характеристики матеріалів колони.

Для бетону класу В-30:

Розрахункові опори стиску та розтягу становлять:

R_b=17 МПа;

R_bt=1,2 МПа;

з урахуванням умов роботи γ_t2=0,9:

R_b=17·0,9=15,3 МПа;

R_bt=1,2·0,9=1,08 МПа;

Початковий модуль пружності бетону E_b=2,9·10⁴ МПа.

Розрахунковий опір розтягу та початковий модуль пружності повздовжньої арматури А-ІІІ становить:

R_s=365 МПа;

E_s=2·10⁵ МПа;

Приймаємо товщину захисного шару бетону а=50 мм.

Робоча висота перерізу:

h₀=b_c-a=50+5=45.

Розрахункова довжина колони l=6,3 м.

2.6.3 Розрахунок міцності перерізу колони.

Розрахункова довжина колони l=6,3м

Відношення

Отже розрахунок проводимо за формулою:

де коефіцієнт, який знаходиться за формулою:

де φ_b, φ_sb – табличні значення.

Призначаємо попередньо коефіцієнт φ=0,9 , тоді необхідна площа перерізу арматури становить:

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

де А=b_c·h_c=50·50=2500 см² – площа перерізу колони.

Приймаємо робочу арматуру в колоні 4Ø22А-ІІІ (A_s=15,2 см²)

Перевіряємо несучу здатність колони.

Для цього обчислюємо коефіцієнт α:

За таблицями та за значеннями та визначаємо

Врозрахунку приймаємо .

несуча здатність колони :

N₄=0,892·(1,53·2,5+36,5·14,9)=688,52>N=641,5 кН, несуча здатність колони забезпечена.

Поперечну арматуру приймаємо із сталі А-ІØ16 з кроком 400мм.

Уверхній частині колони утворюємо капітель. Арматуру встановлюеьо конструктивно що являє собою каркас з арматури Вр-І Ø5мм та зварну сітку з арматури А-ІІІ Ø10мм. Розширення капітелі 900х900 мм.

Рис.6. Розміщення арматури в перерізі колони.

Армування фундаментної плити виконуємо конструктивно зварними сітками з арматури А-ІІІ Ø12,14,18,20.

Проміжки між колонами заповнюємо бетоном класу В5 товщиною 60 см.

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

Вступ

Підприємством «Рівнебудрозвідування» в листопаді 2003р. були виконані інженерно-геологічні роботи для будівництва силосного корпусу борошняної сировини комбікормового заводу в м. Рівне.

Склад і об’єм інженерно-геологічних робіт визначені виходячи з умов технічного завдання, ступення вивчення даної території, категорії складності природних умов.

3.1.1. Інженерно-геологічні і гідрогеологічні умови ділянки будівництва що проектується.

Рельєф ділянки забудови рівнинний. Абсолютні відмітки поверхні землі змінюються від 197,5 м до 200,5 м.

на ділянці будівництва що проектується немає ніяких споруд.

В геологічній будові на розвідану глибину приймають участь четвертинні …………………….. відклади, представлені піском середньої крупності (ІГЕ-2), який залягає на 2,3-3,7 м нижче рослинного шару (ІГЕ-1).

Нижче піску середньої крупності (ІГЕ-2) залягає супісок пластичний (ІГЕ-3) що змінюється від 4,1м-6,4м нижче ІГЕ-2.

Під супіском пластичним (ІГЕ-3) залягає суглинок твердий-(ІГЕ-4) на глибину від 2,4м до 6м нижче супіска.

Останнім інженерно-геологічним елементом розвідки являеться глина текучо пластична непросідаюча (ІГЕ-5) на глибину від 4м до 10,8м нижче суглинка твердого.

Весь інженерно-геологічний розріз показаний на рис.1. Гідрогеологічний режим ділянки характеризується наявністю горизонту грунтових вод, що залягає на глибені- 3,5м від поверхні землі(абсолютна відмінка-194,4 м).

Під час багатоводних періодів року можливий підйом рівня грунтових вод на 1м вище зафіксованого 0 (за результатами аналізу матеріалів розвідувань минулих років на прилеглих територіях, заміру води в колодяцях).

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

Рис.1. Інженерно-геологічний розріз.

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

3.1.1.1. Визначення фізико-механічних властивостей грунту.

Визначаємо фізико-механічні властивості грунтів для ІГЕ-2-незвязаний грунт, товщиною 2,3-3,7 м.

Гранулометричний склад ІГЕ-2 у % Таб.1.

≥10	10/2	2/1	1/0,5	0,5/0,25	0,25/0,1	0,1/0,05	0,05/0,01	0,01/0,005	<0,005
-	5,2	3,0	25	27	21	8,8	6,0	4,0

Це незв’язний грунт, в складі якого є 60,2% крупніших 0,25 мм

(5,2+3+25+27=60,2%>50%). Згідно з таблицею Б10 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що грунт пісок середньої крупності.

Визначаємо коефіцієнт пористості е:

.

Згідно з таблицею Б18 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що пісок буде середньої щільності (0,55≤е=0,659≤0,7).

Вираховуємо коефіцієнт водо насичення S₂: ;

Згідно з таблицею Б18 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що пісок є насиченим водою (0,8<S₂=1.009)

Остаточна назва грунту: пісок середньої крупності, середньої щільності насичений водою.

Визначаємо фізико-механічні властивості грунту для ІГЕ-3-зв’язаний грунт, товщиною 4,1-6,4 м.

Результати визначень фізико-механічних властивостей Таб.2

ρs г/см^3	ρ г/см^3	w %	wL %	wр %	E кПа	φ град	С кПа	Відносне просідання Esl при тиску ρ, кПа
								100	200	300
2,71	2,1	20	21	15,6	24000	29	18	-	-	-

Визначаємо число пластичності:

Згідно з таблицею Б18 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що грунт пісок (1≤I_P=5,4≤7).

Враховуємо показник текучості:

Згідно з таблицею Б18 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що супісок називаэться пластичним (І_L=0,8. 0≤ І_L=0,8≤1,0)

Визначаємо коефіцієнт пористості е:

Визначаємо коефіцієнт водонасичення S₂:

Остаточна назва грунту - суглинок пластичний.

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

2

Визначаємо фізико-хімічні властивості грунту для ІГЕ-4-зв’язаний грунт, товщиною 2,4-7,6 м.

Результати визначень фізико-хімічних властивостей Таб.3

ρs г/см^3	ρ г/см^3	w %	wL %	wр %	E кПа	φ град	С кПа	Відносне просідання Esl при тиску ρ, кПа
								100	200	300
2,67	1,57	6,9	32	17	24000	23	20	-	-	-

Визначаємо число пластичності:

Згідно з таблицею Б11 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що грунт-суглинок (7≤I_P=15≤17).

Визначаємо показник текучості:

Згідно з таблицею Б14 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що суглинок називаэться твердим (І_L=-0,6<0)

Вираховуємо коефіцієнт пористості е:

.

Вираховуємо коефіцієнт водонасичення S₂:

Остаточна назва грунту - суглинок твердий.

Визначаємо фізико-хімічні властивості грунту для ІГЕ-5-зв’язаний грунт, товщиною 10,8-8,7 м.

Результати досліджень фізико-хімічних властивостей Таб.3

ρs г/см^3	ρ г/см^3	w %	wL %	wр %	E кПа	φ град	С кПа	Відносне просідання Esl при тиску ρ, кПа
								100	200	300
2,69	1,82	38	40	22	6000	7	29	-	-	-

Визначаємо число пластичності:

Згідно з таблицею Б11 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що грунт-глина

(І_L=18>17)

Вираховуємо показник текучості:

Згідно з таблицею Б14 ДСТУ Б.В.2.1-2-96 визначаємо що глина- текучопластична (0,75≤I_L=0,8≤1).

Вираховуємо коефіцієнт пористості е:

.

Визначаємо коефіцієнт водонасичення S₂:

Остаточна назва грунту – глина текучопластична непросідаюча.

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

Деформаційні характеристики		Е, кПа		-	18000			24000	-			6000
				0,3 мПа			-	-			-	-		-
				0,2 мПа			-	-			-	-		-
				0,1 мПа			-	-			-	0,03		-
Міцнісні характеристики			Сn кПа			-	4,2			18	20		29
			φn град			-	30			29	23		7
Похідні фізичі характеристики			S2			-	1,009			0,989	0,23		0,98
			e			-	0,659			0,548	0,817		1,039
			IL			-	-			0,8	-0,6		0,8
			Ip			-	-			5,4	15		18
Фізичні характеристики			wр %			-	-			15,6	17		22
			wL %			-	-			2,1	32		40
			w %			-	24,9			20	6,9		38
			ρ г/см^3			1,71	2,01			2,1	1,57		1,82
			ρs г/см^3			-	2,67			2,71	2,67		2,69
Товщина шару, м						0,3	2,3-3,7			4,1-6,4	2,4-7,6		10,8-8,7
Різновиди грунтів						Рослинний шар	Пісок середньої крупності, щільності, насичений водою			Супісок пластичний	Суглинок твердий		Глина текучопластична непросідаюча
№ п\п						1	2			3	4		5

Зм.

Арк.

№ Докум

Підпис

Дата

Ст.

Категорія складності інженерно - геологічних умов згідно БНіП 1.02.07. – 82 – ІІ.