3.1.2. Фізичні властивості грунтів

УГЕ та підтвердження їх виділення.

Склад і стан, властивості грунтів вивчались польовим і лабораторним методами.

Аналіз зміни показників фізичних властивостей грунтів виконане згідно ДСТУ БВ 2.1 – 2 – 96.

Нормативні і розрахункові значення показників властивостей інженерно – геологічних елементів наведені в таблиці 5.

3.1.3. Висновки та рекомендації.

За результатами виконаного комплексу інженерно – геологічних робіт грунтовий масив складений п'ятьма інженерно – геологічними елементами.

Згідно умов завдання дипломного проекту основою фундаменту (збірно – монолітної залізобетонної плити має служити УГЕ – 2 – пісок середньої крупності).

Нормативні і розрахункові значення показників властивостей грунтів, якими користувались при розрахунках фундаменту наведені в таблиці 1.

При розрахунках фундаменту необхідно враховувати врівноважуючу дію води в УГЕ – 3.

Грунтові води, на період розвідувань, по відношенню до бетону нормальної проникності слабоагресивні по водневому показнику (РН) і неагресивні по всіх інших оцінюючих показниках.

При проектуванні і будівництві необхідно передбачати міроприємства по охороні навколишнього середовища, включаючи забруднення грунту і грунтових вод. Основою для фундаменту прийняти УГЕ – 2 – пвсок середньої крупності.

3.14. Визначення глибини закладання фундаменту грунту.

Місто Рівн відносять до регіону, де нормативна глибина промерзання грунту, у нашому випадку пісків кварцових становить d_fu=0,8 м.

Ро зрахункову глибину промерзання знайдемо за виразом:

d_f= d_fu∙R_fu∙, де

R_fu – коефіцієнт який враховує вплив теплового режиму будівлі. R_fu=0 – будівля в даному в даному дипломному проекті не опалюється;

d₀ – бурозмінний коефіцієнт, який для піску середньої крупності становить d₀=23.

Отже:

d_f=0,8∙= 1,043

Глибину закладання фундаментів приймаємо з урахуванням величини d_f = 1,008 м і конструктивних рішень особливостей будівлі.

Приймаємо глибину закладання фундаменту 1,1 м.

3.3. Визначення тиску на грунт.

3.2.1. Визначення ваги конструкції.

Фундаментна плита має розміри в плані – 25,6х37,6 м.

Товщину плити приймаємо h≥1/6а (а – крок колон).

h=∙3=0,5 м.

Приймаємо товщину плити 0,8 м з конструктивних міркувань. Визначаємо вагу конструкцій. Постійні навантаження:

• вага фундаментної плити:

g₁=(25,6∙37,6∙0,8)∙25=19251,2 кН.

• вага колон підсилосного поверху:

g₂=(0,5∙0,5∙6,5)∙25∙117=47 кН.

• вага стінового огородження підсилосного поверху: g₃=2∙(36∙6,3∙0,12∙25)+(24∙6,3∙0,12)∙25=1814,4 кН.

• вага воронок:

g₄=24,1∙96=2313,6 кН.

• вага об'ємних блоків:

g₅=4∙(1,17∙3∙0,1∙25)∙1008=35380,8 кН.

• вага лінійних елементів:

g₆=(1,17∙3∙0,1)∙25∙336= 2923,3 кН.

• вага кутових елементів:

g₇=2∙(1,17∙3∙0,1)∙25∙42=737,1 кН.

• вага колон надсилосного поверху:

g₈=(0,5∙0,5∙6,5)∙25∙28=1137,5 кН.

• вага стінового огородження надсилосного поверху: g₉=2∙(36∙6,3∙0,12∙25)+24∙6,3∙0,12)∙25=1814,4 кН.

• вага балок з паралельними поясами:

g₁₀=(9∙0,5∙0,3)∙25∙14=472,5 кН.

• вага двоскатних балок:

g₁₁=(6∙0,65∙0,3∙25)∙7=19251,2 кН.

• вага покриття:

g₁₂=3154,25 кН.

• вага сипучого:

g₁₃=(3∙3∙24,6∙0,8)∙96=17003,52 кН.

Тимчасові навантаження:

• вага рухомого складу: g₁₄=100 кН.

• вага на покриття: g₁₅=25∙37∙0,5=462,5 кН.

Всього постійних: G₁= g₁+ g₂+ g₃+… +g₁₅ = 19251,2 + 4753,12 + 1814,4 + 2313,6 + +35380,8 + 2923,2+737,1+1137,5+1814,4+472,5+204,75+3154,25+17003,52 = =90960,34 кН.

Всього тимчасових: G₂=g₁₄=g₁₅=100+462,5=562,5 кН.