Положення про порядок ведення державного земельного кадастру

І. Загальні положення

1. Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

2. Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування території населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 99 (99-97-п) від 30.01.97).

3. Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.

4. Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно-кадастровій інформації.

5. Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.

6. Документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областей, Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.

7. До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому.

Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.

ІІ. Облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів та економічна оцінка земель.

8. Облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. При обліку кількості земель виділяються:

• землі в межах населених пунктів;

• землі за межами населених пунктів;

• землі за категоріями;

• землі за формами власності;

• зрошувані і осушені землі;

• землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди;

• землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.

9. Облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель і містить:

а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;

б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам’янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне;

в) характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь;

г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;

д) класифікацію земель населених пунктів, що проводиться за функціональним призначенням згідно з містобудівною документацією населених пунктів;

е) характеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об’єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

10. Бонітування ґрунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур.

11. Віднесення земель до зон різного ступеня містобудівної цінності територій населених пунктів проводиться на основі даних про їх природні властивості та рівень облаштування, що істотно впливають на умови життя населення та функціонування об’єктів.

12. Економічна та грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 99 (99-97-п) від 30.01.97).

13. Економічна оцінка земель населених пунктів проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення території, їх функціонального призначення.

14. Економічна та грошова оцінка земель лісового фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 99 (99-97-п) від 30.01.97).

15. Економічна та грошова оцінка земель водного фонду проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об’єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність. (Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 99 (99-97-п) від 30.01.97).

16. Економічна та грошова оцінка інших земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення проводиться за їх місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами використання.(Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 99 ( 99-97-п ) від 30.01.97 )

ІІІ. Звіти про кількість та якість земель

17. Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

18. Зміст звітних даних державного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звітності.

19. Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель – один раз у п’ять років.

Звітні дані державного земельного кадастру подаються:

• виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів – сільським, селищним, міським (міст районного підпорядкування) Радам народних депутатів, відділам земельних ресурсів районних державних адміністрацій;

• виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів – міським Радам народних депутатів, управлінням земельних ресурсів обласних державних адміністрацій;

• відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій – районним Радам народних депутатів, районним державним адміністраціям, управлінням земельних ресурсів обласних державних адміністрацій;

• управліннями земельних ресурсів обласних державних адміністрацій – обласним Радам народних депутатів, обласним державним адміністраціям, Держкомзему;

• управліннями земельних ресурсів державних адміністрацій міст Києва і Севастополя – Київській та Севастопольській міським Радам народних депутатів, державним адміністраціям міст Києва і Севастополя, Держкомзему;

• Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим – Верховній Раді Республіки Крим, Уряду Республіки Крим, Держкомзему;

• Держкомземом – Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам (за списком).

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 23 березня 1995 р. № 213