4. Складання і перевірка шкал бонітуванню грунтів

Основною вимогою оцінки земель, в тому числі і бонітування грунтів, є вибір таких числових величин для характеристики різних агровиробничих груп, які були б однаковими для них, незалежно від їх територіального розташування. Спираючись на наукові прийоми індукції, дедукції, аналогії і абстрактно-логічного методу дослід­ження явищ, на основі даних про величину природних признаків, влас­тивостей признаків, властивостей грунтів і одержаної на них уро­жайності культур по агрогрупах грунтів, допускається їх поширення на всю .сукупність господарств, які входять до земельнооціночного району. Звідси витікає, що при бонітування грунтів одиничні, окре­мі дані про властивості, признаки грунтів і урожайності на них культур характеризують продуктивність однакових агрогоуп грунтів всієї сукупності господарств земельнооціночного району.

Виходячи з цього, така загальна система цифрових даних, що відповідають певним значенням вимірюваних величин природних влас­тивостей і признаків грунтів при бонітуванні грунтів виражається у виді шкали.і яка представляє собою систему чисел, які відповідають певним значенням вимірюваних величин природних показників на різних агрогрупах грунтів.

Одержані дані по окремих признаках природних властивостей грун­тів використовуються для складання попередніх шкал бонітування, грунтів у балах. Обчислення балів бонітування грунтів /Б_і/ прово­диться за формулою:

[ 9 ]

де У_і - значення признаку грунту, для якого визначається бал бонітету; У_е - значення признаку грунту, прийнятого за 100 балів.

Обчислення балів бонітету можна провести за принципом замкну­тої або розімкнутої шкали. Якщо за 100 балів при бонітуванні прийнято значення признаку найбільш родючого грунту за природними властивостями, то в результаті обчислень одержують замкнуту шкалу бонітування грунтів. При розімкнутій шкалі за 100 балів приймають значення признаку найбільш поширеного грунту, який займає найбіль­шу питому вагу у структурі ґрунтового покриву земельнооціночного району.

При визначенні загального балу бонітету грунту враховується дольовий вплив окремих признаків на урожай культури, який для різних природно-економічних провінцій України встановлений експе­риментальним методом /табл.6/, виходячи із коефіцієнта детерміна­ції, розрахованого за формулою:

К_ДІj = r²_іj [10 ]

де К_{ДІj -} коефіцієнт детермінації; r²_іj - коефіцієнт кореляції між урожайністю j-тої культури і окремим i -тим показником властивостей грунтів у балах

Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовують матеріали попередніх турів земельнооціночних робіт, які містять дані про урожайність сільськогосподарських культур на різних агрогрупах грунтів. Його значення розраховується за формулою:

,[11]

де - відхилення окремих балів від відповідних середніх арифметичних значень.

Розміри коефіцієнтів кореляції можуть коливатися від +1 до -1.

Знак плюс показує на прямо пропорціональний, а. знак мінус - на зворотній пропорціональний зв’язок. Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим тісніший зв’язок між досліджуваними факторами. Значення коефіцієнту кореляції в межах 0,51-0,70 вказують на значний зв’язок, в межах 0,71-0,90 - на тісний, добрий зв'язок - більше 0,90 не дуже тісний зв’язок.

Таблиця 6. Коефіцієнт впливу грунтових факторів на утворення врожаю

Культура	Глибина гумусових горизонтів	Вміст гумусу	Вміст фізичної глини
1	2	3	4
Зернові Озиме жито Ячмінь Кукурудза Льон-довгунець Картопля Зернові Озиме жито Озима пшениця Ячмінь Кукурудза Цукрові буряки Зернові Озиме жито Озима пшениця Ячмінь Кукурудза Цукрові буряки Зернові Озиме жито Озима пшениця Ячмінь Кукурудза Цукрові буряки Зернові Озима пшениця Кукурудза Соняшник Зернові Озима пшениця Кукурудза Соняшник Зернові Озима пшениця Озиме жито Льон довгунець Картопля	Полісся 0,84 0,72 0,83 0,74 0,46 0,20 Західний лісостеп 0, 55 0,44 0,64 0,66 0,46 0,53 Правобережний лісостеп 0,46 0,40 0,53 0,55 0,64 0,52 Лівобережний лісостеп 0,30 0,43 0,48 0,46 0,41 0,76 Правобережні провінції степових зон 0,76 0,83 0,83 0,92 Лівобережна провінція степових зон 0,56 0,81 0,66 0,72 Передкарпаття, Карпати 0,36 0,58 0,30 0,34 0,10	0,61 0,87 0,74 0,70 0,36 0,18 0,76 0,55 0,72 0,74 0,71 0,69 0,61 0,49 0,64 0,58 0,64 0,59 0,61 0,52 0,45 0,53 0.30 0,62 0,67 0,74 0,96 0,96 0,55 0,58 0,50 0,56 0,48 0,68 0,24 0,10 0,10	0,90 0,70 0,83 0,69 0,59 0,34 0,20 0,28 0,37 0,31 0,40 0,30 0,64 0,59 0,64 0,24 0,55 0,44 0,69 0,41 0,90 0,49 0,19 0,86 0,64 0,55 0,56 0,62 0,56 0,37 0,26 0,40 0,20 0,23 0,12 0,10 0,10

Примітка: Наведені коефіцієнти можуть при необхідності уточнятися по провінціях і округах.

Одночасно з обчисленням коефіцієнту парної кореляції визна­чають його статистичну надійність за формулою:

[12]

Зв’язок між розглядуваними величинами, який виражається при­родними властивостями грунтів /х/ і урожайністю сільськогоспо­дарських культур у , вважається встановленим, якщо значення коефіцієнта парної кореляції більше або дорівнює потроєній статистичній надійності:

Вибір параметрів для встановленню кореляційної залежності повинен проводитися творчо, а не шаблонне. Тут необхідно враховувати ту обставину, на яких грунтах розміщається та чи інша культура. Наприк­лад, при визначенні коефіцієнта кореляції, який характеризує за­лежність між запасами гумусу у півметровій товщі грунту і урожай­ністю озимої пшениці в господарствах Центрального /Яричівського/ земельнооціночного району Лісостепової зони Львівської області ниж­че розраховані два варіанти і приведений їх аналіз табл.7,8.

Як видно з таблиці 7, кореляційна залежність мід запасами гуму­су у півметровій товщі і урожайністю озимої пшениці виражається величиною r = +0,40, що свідчить про незначний зв’язок цих факторів.

Якщо врахувати ту обставину, що для вирощування озимої пшениці сильнозмиті грунти і виходи порід /агрогрупа 24/, лугово-чорноземні та лугові грунти /агрогрупи 31,32,34/, а також лугово-болотні та торфоболотні грунти .агрогрупи 41,42 не придатні, то у даному земельнооціночному районі кореляційна залежність між запасами гумусу і урожайністю матиме іншу величину /r = + 0,79/, що свідчить про тісний зв’язок /табл.8/ цих факторів.

Залежно від того наскільки правильно будуть оцінені грунти за природними властивостями, настільки правильним буде розроблений земельний кадастр взагалі. Отже, бонітування грунтів, яке дає ви­хідний матеріал для економічної оцінки земель, повинно дати пра­вильну відповідь - наскільки одні грунти за своєю природною право­здатністю кращі або гірші від інших, тобто дати порівняльну оцінку якості грунтів.

Таблиця 7

Визначення кориляційної залежності між урожайністю озимої пшениці ізапасами гумусу по Центральному Яричівському земельнооціночному ройону Лісостепової зони Львівської області

/І – варіант/

№п/п	Шифри агрогруп земель	Бали по		Розрахункові величини
		Запасах гумусу х	Урожайності озимої пшениці	а1 - у	а2 - у	/а1-х/ а2 - у	а1 –х^2	/а2-у/^2
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 n =18	1 4 13 15 18 19 20 24 29 31 32 33 34 37 38 39 41 42	29 26 47 51 28 55 74 5 94 127 123 29 116 60 65 25 117 72	30 50 54 64 37 51 83 21 90 55 59 37 48 44 42 42 39 20	+35 +38 +17 +13 +36 +9 -10 +59 -30 -63 -59 +35 -52 +4 -1 +39 -53 -8 +275 -276	+18 -2 -6 -16 +11 -3 -35 +27 -42 -7 -11 +11 0 +4 +6 +6 -9 +28 +120 -122	+630 -76 -102 -208 +398 -27 +350 +1593 +1260 +441 +649 +385 0 +16 -6 +234 -477 -224	1225 1444 289 169 1296 81 100 3481 900 3969 3481 1225 2704 16 1 1521 2809 64	324 4 36 256 121 9 1225 729 1764 49 121 121 0 16 36 36 81 784

а₁ = а₂ =

r =

Таблиця 8

Визначення кориляційної залежності між урожайністю озимої пшениці ізапасами гумусу по Центральному Яричівському земельнооціночному ройону Лісостепової зони Львівської області

/ІІ – варіант/

№п/п	Шифри агрогруп земель	Бали по		Розрахункові величини
		Запасах гумусу х	Урожайності озимої пшениці	а1 - у	а2 - у	/а1-х/ а2 - у	а1 –х^2	/а2-у/^2
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 n = 12	1 4 13 15 18 19 20 29 33 37 38 39	29 26 47 51 28 55 74 94 29 60 65 25	30 50 54 64 37 51 83 90 37 44 42 42	+19 +22 +1 -3 +20 -7 -26 +46 +10 -12 -17 +23 +103 -111	+22 +2 -2 -12 +15 +1 -31 -38 +15 +8 +10 +10 +83 -83	+418 +44 -2 +36 +300 -7 +806 +1748 +285 -96 -170 +230	361 484 1 9 400 49 676 2116 361 144 289 529	482 4 4 144 225 1 961 1444 225 64 100 100

а₁ = а₂ =

r =

З врахуванням дольового впливу кожного природного признаку на урожайність відповідних сільськогосподарських культур по кожній агровиробничій групі грунтів земельнооціночного району визначають­ся остаточні бали бонітету за формулою:

[14]

де Б_{з j} - загальний бал бонітету і-тої агрогрупи грунтів;

Б_{1 і j,} Б_{2 і j, …} Б_{n і j} - бонітету грунтів за окремими властивостя­ми по g-тій культурі; К_{g 1 і j,} К_{g 2 і j ,} … К_{g n i j} - коефіцієнти детермінації за окремими властивостями грунтів по j-ті й культурі.

При розрахунках загального балу бонітету грунтів одночасно враховуються такі властивості як кислотність, солонцюватість, за­солення, оглеєння, скелетність через систему поправочних коефі­цієнтів. Приклад розрахунків наведений в таблиці 9. Через попра­вочні коефіцієнти також враховується змитість грунтів. При розра­хунку балів бонітету сильнозмитих грунтів показники глибини гу­мусових горизонтів приймаються в чисельнику рівними нулю, а в зна­меннику коефіцієнт детермінації за цим показником перемножуються на одиницю.

3 метою співставлення даних бонітування грунтів в цілому в зоні вирощування культур застосовується так званий екологічний коефіцієнт, який представляє собою відношення урожайності відпо­відної культури на еталонному /прийнятому за 100 балі з/ грунтів у земельнооціночному районі до урожайності на еталонному грунті для цієї ж культури в зоні її вирощування. Це є свого роду поп­равка на кліматичні і місцеві умови вирощування культур у межах конкретного земельнооціночного району. На цей коефіцієнт перемно­жується загальний бал бонітету кожної агрогрупи грунтів-за природ­ними властивостями, за винятком гідроморфних грунтів.

Для складання загальної шкали бонітування грунтів рекомендують-