Таблиця 9

Розрахунок балів бонітету грунту за природними признаками

Шифр агрогруп грунтів	Властивості грунтів і їх бальна оцінка									Бал бонітету за властивостями грунту	Поправочні коефіцієнти на
	Глибина гумусових горизонтів			Вміст гумусу в орному шарі			Вміст фізичної глини				Кислотність /рН/		Солонцюватість	засолення	оглеєння	скелетність	Остаточний бал бонітету
	Фактична, см	бал	Дольовий вплив признаку	Фактичний, %	бал	Дольовий вплив признаку	Фактичний, %	бал	Дольовий вплив признаку		Фактична	коефіцієнт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
56 д	67	84	0,48	2,8	56	0,45	22	60	0,90	65	5,3	0,87	-	-	-	-	57

Бал бонітету за природними признаками грунту складає:

ся два підходи: І/ на основі часткових балів бонітету; 2/ на основі єдиних стандартів /еталонів/ діагностичних показників, прийня­тих за критерій продуктивної здатності грунтів. У першому випадку ;за встановленими природними признаками у земельнооціночному районі розраховується бал бонітету грунту, як відношення фактичного означення признаку до еталонного /стандартного/ його значення /фор-мула 9/ /табл.10/. На підставі одержаних часткових балів бонітету за трьома основними діагностичними признаками визначається середньо­зважений бал з врахуванням ціни балу кожного з них. У даному випадку ціна балу складає: за глибиною гумусових горизонтів – 55:100 = 0,55; вмістом гумусу – 4,3 : 100 = 0,043; вмістом фізичної глини – 1,0 : 100 = 0,01. Таким чином середньозважений бал бонітету у замк­нутій шкалі, наприклад, для першої агрогрупи грунтів становить:

Еталони /стандарти/ окремих природних признаків для конкретних агрогруп грунтів приймаються або для кожного земельнооціночного району або в цілому по Україні. При проведенні бонітування грунтів в Україні у 1993р. за еталон, тобто 100 балів прийнято: запас гумусу - 500 т/га; максимально можливі запаси продуктивної вологи -220 мм засвоюваної вологи у метровому шарі; рухомих форм фосфору, визначуваних методом Кірсанова - 26, Чирикова - 20, Мачігіна-Арреніуса - 6 мг на 100 г грунту; обмінного калію, визначуваного ^; методом Кірсанова - 17, Чирікова - 20, Мачігіна - 40, Пейве - 25, Маслової - 20 мг на 100 г грунту.

Визначені таким способом середньозважені бали бонітету за ос­новними діагностичними признаками грунтів при необхідності можуть коригуватися через поправочні коефіцієнти, які враховують негатив­ні властивості грунтів для вирощування сільськогосподарських культур. У другому випадку в основу розробки шкал загального бонітування

Таблиця 10

Шкали бонітування грунтів земельнооціночного району

Агрогрупа грунтів		Властивості грунтів і їх бальна оцінка
шифр	Площа, га	Глибина гумусових горизонтів			Вміст гумусу в орному шарі			Вміст фізичної глини
		фактична	Бал бонітету по шкалі		Фактичний, %	Бал бонітету по шкалі		Фактичний, %	Бал бонітету по шкалі
			Замкнутій	розімкнутій		Замкнутій	розімкнутій		Замкнутій	розімкнутій
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1 4 5 6 8 9 10 13 14 18 19 21 22 23 24 26 29 30 33	865 1132 497 2012 2764 3086 714 6345 12370 3119 4622 5316 673 331 1869 1117 3394 5167 3960 59353	16 20 26 26 28 25 23 34 30 21 27 22 18 12 15 17 19 32 31	29 36 47 47 51 45 42 62 54 38 49 40 33 22 27 31 34 58 56	53 67 87 87 93 83 77 113 100 70 90 73 60 40 50 57 63 107 103	0,3 0,7 0,9 1,1 1,4 1,3 1,2 1,9 1,5 1,0 1,7 0,9 0,5 0,2 0,3 0,4 0,5 2,0 1,8	7 16 21 26 33 30 28 44 35 23 40 21 12 5 7 9 12 46 42	20 47 60 73 93 87 80 127 100 67 113 60 33 13 20 27 33 133 120	0,24 0,30 0,32 0,34 0,41 0,36 0,33 0,46 0,40 0,28 0,39 0,37 0,30 0,38 0,32 0,38 0,40 0,52 0,50	24 30 32 34 41 36 33 46 40 28 39 37 30 38 32 38 40 52 50	60 75 80 85 102 90 82 115 100 70 98 92 75 95 80 95 100 155 125

Примітка: у замкнутій шкалі за 100 балів прийнято: глибину гумусового горизонту 55 см, вміст гумусу в орному шарі - 4,3 % і вміст фізичної глини – 1,00 %.

грунті в покладено часткові бали бонітету грунтів по культурах з врахуванням структури Їх посівних площ у конкретних земельнооціночних районах. Загальний бал бонітету кожної агрогрупи /Б_{с. зв.} / визначається за формулою:

[15]

де Р_і - посівна площа відповідних культур у земельнооціночному

районі, %; Б_і - часткові бали бонітету грунтів під вирощуваними культурами.

Складені бонітувальні шкали оцінки грунтів підлягають перевірці. Для цього необхідно застосувати ціну одного балу бонітету грунту, як частки від ділення показника природної властивості еталонного грунту на 100.

За конкретною ціною балу розраховується розмір при­родного признака на відповідній агрогрупі грунтів у будь-якому гос­подарстві земельнооціночного району. Одержана величина співстав­ляється з фактичним показником природного признака, відображеним у земельнокадастрових матеріалах господарства. При цьому доцільно перевірку проводити на тих агрогрупах грунтів, які не піддавалися суттєвому впливу несприятливих природних процесів або антропогенної діяльності.

Якщо різниця між розрахунковою і фактичною величиною природ­ного признаку не перевищує 5%, то можна вважати, що бонітувальна шкала складена правильно, вважається достовірною і подається на затвердження спеціальної земельне оціночної комісії обласної держав­ної адміністрації. Затверджена шкала бонітування грунтів є підста­вою для проведення порівняльної оцінки грунтів внутрі конкретних землеволодінь.

Більш доцільною є перевірка часткових шкал бонітування грунтів, внаслідок чого за ціною балу бонітету грунтів за сільськогоспо­дарськими культурами можна в окремому господарстві визначити роз-

рахункову урожайність конкретної культури. Для цього розраховуєть­ся середньозважений бал бонітету господарства в цілому за формулою:

[16]

де Б_{с. зв.} - середньозважений бал бонітету грунту по господарству;

Р₁, Р₂, ...Р_n - площа оцінюваних агрогруп грунтів господарства, га;

Б₁,Б₂,...Б_n - бал бонітету грунту по розрахованій шкалі.

Ціна балу визначається у земельне оціночному районі до якого входить дане господарство як частка від ділення величини урожайнос­ті відповідної культури з агрогрупи, прийнятої за еталон, на 100.

За розрахунковим балом бонітету грунту і ціною одного балу бо­нітету визначається середня урожайність культур в господарстві, яка співставляється із середньою фактичною урожайністю. Як і у попе­редньому випадку,фактичні і розрахункові величини не повинні відріз­нятися на 5%, після чого шкали затверджуються і застосовуються для проведення земельнооціночних робіт.