Характеристики загальних стратегій конкуренції

Загальна стратегія	Необхідні навички та ресурси	Загальні організаційні вимоги
Найменші сукупні витрати	Необхідні капітальні інвестиції та доступ до капіталу. Навички у ви-робничому процесі. Інтенсивний кон­троль за роботою.	Суворий контроль за витрата-ми. Регулярні, детальні звіти про наслідки контролю. Сти-му­ли, що грунтуються на до-три­манні чітких кількісних ці­лей.
Диферен-ціація	Сильні маркетингові спроможно-сті, конструювання товару. Творчі здібності. Великі здатності у сфері фундаментальних досліджень. Ко-рпоративна репутація високої якос­­ті чи технологічного лідерст-ва. Довгострокової традиції в га-лузі чи унікальна комбінація нави-чок взятих з інших сфер бізнесу. Надійне співробітництво з кана-лами розподілу.	Чітка координація функцій у дослідно-конструкторській ро­боті, створення товару та мар­кетинг. Суб`єктивні кри­те­­­рії та стимули замість кіль­кісних показників. Схиль­ність приваблювати високо­ква­­ліфіковану працю, науков­ців або творчих осіб.
Зосере-дження	Комбінація вище названих полі-тик, спрямована на досягнення кон­­­­кретної стратегічної мети.	Комбінація вище названих політик, спрямована на досяг­нення конкретної стратегіч­ної мети.

Отже, лідерство у знижуванні – це намагання знизити витрати, в тому числі за рахунок розширення виробництва (ефект масштабності); диференціація – це намагання досягти неповторюваності у якомусь аспекті, котрий видається важливим великій кількості споживачів; зосередження – це концентрація уваги на якомусь сегменті ринку і обслуговування його краще і ефективніше, ніж це роблять конкуренти.

Загальні стратегії можуть, крім того, потребувати різних стилів лідерства і можуть реалізовуватися в умовах різних корпоративних культур та різній атмосфері. У їх реалізації братимуть участь різні особи.

Виходячи з ролі підприємства в конкурентній боротьбі, визначають такі чотири групи стратегій конкуренції:

1. Стратегія лідера (захист позицій):

• фронтальна оборона – створення цінових, ліцензійних та інших захис­них бар`єрів;

• флангова оборона – захист позицій і контратаки на головних напрямках;

• активна оборона – дії, які випереджають дії конкурентів;

• контрнаступ – дії у відповідь на дії конкурентів;

• мобільна оборона – розширення зони дії за рахунок диверсифікації, ви-явлення більш суттєвих потреб споживачів;

• стиснена оборона – відступ на другорядних напрямках з одночасним по-силенням дії на головних напрямках.

2. Стратегії претендентів на лідерство (атака):

• фронтальна атака – комплексний наступ на багатьох напрямках;

• флангова атака – наступ на якомусь сегменті ринку;

• оточення – атака на частину ринку;

• обхід – випуск товарів-новинок, освоєння нових ринків;

• “атака горили” – невеликі атаки з метою деморалізувати противника, у тому числі із застосуванням не дуже коректних методів.

3. Стратегія веденого (йти за лідером, економити за рахунок часу і засобів).В основі стратегії – мирне співіснування, укладання угод, ство­рення картелів.

4. Стратегія захоплення вільних ніш, в основі якої – спеціалізація та ін­дивідуалізація споживчого попиту. Головне тут – знайти нішу достат­ньо­го розміру і прибутковості, мати потенціал зростання, не привертати уваги конкурентів.