Зміст

Вступ ...…………………………………………………………………………….3

1.Загальна характеристика підприємства ...…………………………….……….7

1.1.Розташування підприємства

1.2. Територія, географічне положення

2.Природно кліматичні умови ...…………………………………….…………...9

2.1. Рельєф

2.2 Клімат

2.3 Гідрографія

2.4 Грунтовий покрив

2.5 Флора і фауна

3.Екологічна характеристика підприємства ...…………………………………12

3.1.Витрати сировини і енергоресурсів. Характеристика джерел

викидів і виділення ...…………………………………………………..12

3.2.Забруднення сфер середовища (атмосфери, літосфери, гідросфери).

Характеристика відходів ...…………………………………………….15

4.Проектна частина ……………………………………………………………...18

4.1.Розрахунок шкоди заподіяної навколишньому середовищу ………..18

4.2.Розрахунок категорії небезпечності підприємства ………………….24

4.3.Проект заходів щодо покращення стану навколишнього

природнього середовища ……………………………………………...28

Висновки …………………………………………………………………….......32

Література ……………………………………………………………………….34

5.04010602 Кр онс 72 пз Вступ

Україна - одна з най урбанізованіших країн Європи - у містах мешкає майже 70% населення. Висока концентрація техногенних об'єктів сприяє забрудненню довкілля, знижує комфортність життя. Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи та промисловість. В результаті формується шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

Небезпечним є підвищений електромагнітний фон (електромагнітний смог) від різноманітних джерел випромінювання - теле-, радіостанції, радіопередавачі мобільних телефонів.

У містах, як правило, підвищений радіоактивний фон через використання в будівництві гірських порід, що містять природні радіоактивні сполуки. В будь-яких приміщеннях цей фон не повинен перевищувати 20 мкР за годину. Для його контролю в санстанціях, будівельних комбінатах діють радіологічні лабораторії.

До шумової хвороби схильна більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становити 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста.

В сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі у 80 дБ. Підвищений шумовий фон викликає багато хвороб (стресовий стан, гіпертонія, виразки шлунку). Щоб його зменшити, треба активно використовувати зелені насадження.

Різні породи рослин по-різному поглинають шум. Хвойні породи (ялина і сосна) у порівнянні з листяними (дерева та чагарники) краще регулюють шумовий режим. З віддаленням від магістралі на 50 м листяні деревні насадження (акація, тополя, дуб) знижують рівень звуку на 4,2 дБ, листяні чагарникові - на 6 дБ, ялина - на 7 і сосна на 9 дБ. Листяні породи здатні поглинати до 25% звукової енергії, а 74% її відбивати і розсіювати. Найкращі в цьому відношенні - ялина, ялиця, туя; з листяних - липа, граб.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої стомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем.

Надзвичайно небезпечні діоксини, бензпірени - канцерогени, які містяться в будь-якому димі - вогнища, особливо коли в ньому спалюють полімерні упаковки, вихлопні автомобільні гази, промислові викиди. Ці речовини викликають онкологічні захворювання.

Сприяють захворюванням не тільки хімічні (хімічні, металургійні комплекси), а й фізичні (міський шум), фізико-хімічні забруднення (підвищений штучний електромагнітний та природний радіоактивний фон).

Оцінюючи санітарно-гігієнічну та епідемічну ситуацію на території України можна констатувати, що все населення в тій чи іншій мірі підлягає впливу шкідливих факторів (фізичної, хімічної та біологічної природи).

Зокрема, таким фактором ризику стає вживания питної води негарантованої якості, як з централізованих так і децентралізованих джерел водопостачання. Практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту на джерела водопостачання. В той же час наявні очисні споруди, технології очищення та знезаражування питної води не спроможні очистити її до рівнів показників безпеки.

Неповною мірою забезпечується безпека питної води щодо наявності в ній вірусів, найпростіших та специфічних токсичних речовин. Існуючі технології знезаражування питної води передбачають широке застосування хлору, внаслідок чого в ній утворюються шкідливі хлорорганічні сполуки. Інтенсивним джерелом забруднення довкілля є господарсько-фекальні стічні води, які після недостатнього або зовсім без очищення скидаються в поверхневі водойми. Цей фактор, а також низький ступінь благоустрою

населених місць призводить до високого забруднення водних об’єктів хімічними речовинами, бактеріями та вірусами і зниження рекреаційної цінності значних територій. Щорічно понад 20% досліджених проб з поверхневих водойм не відповідає санітарно-гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. 

Практично в усіх областях України очисні каналізаційні споруди перевантажені, не мають резерву потужностей і не забезпечують проектні показники очищення. В населених пунктах відсутні системи по очищенню зливових вод.

Основними причинами, що обумовлюють незадовільний, а найчастіше і небезпечний стан атмосферного повітря населених пунктів країни, є недотримання підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, в тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм; невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів шкідливих речовин до нормативного рівня; низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок; відсутність нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Значна кількість джерел забруднення атмосферного повітря взагалі не обладнана очисним устаткуванням.

Найбільш високий обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря реєструється в Донецько-Придніпровському регіоні (83,6 % від загального обсягу по країні).

Роками не вирішуються питання утилізації, знешкодження та захоронення токсичних промислових відходів, що є порушенням Закону України «Про відходи». Останні складуються на території підприємств або вивозяться на полігони для твердих побутових відходів. Із 1420 місць знешкодження та захоронення господарсько-побутових і промислових відходів ІІІ-ІУ класу небезпеки - 59,1% не відповідають санітарним вимогам.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Забруднення довкілля досягло такого рівня, коли воно може негативно впливати на здоров'я населення.

Курсова робота проводиться для:

• визначення загальної характеристики існуючого стану території району;

• розгляду та оцінки екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації на території підприємства;

• визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів діяльності;

• визначення масштабів та рівнів впливів діяльності на навколишнє середовище;

• прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

• визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства і інших законодавчих нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

• визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів.