Тема № 8: міжнародне кримінальне право

Заняття № 10 (2 години):

Навчальні питання:

1. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру: види та форми відповідальності за них.

2. Основні організаційно-правові форми боротьби з міжнародною злочинністю.

3. Правове регулювання інституту видачі в міжнародному праві.

4. Міжнародний кримінальний суд: компетенція та порядок роботи.

Теми для рефератів:

1. Правові основи співробітництва Міжнародного кримінального суду з державами, які не є учасниками Статуту Суду.

2. Правові основи діяльності Укрбюро Інтерполу.

Методичні рекомендації:

Розкриваючи дане питання необхідно вказати на те, що сьогодні, нажаль, актуальним є твердження про те, що проблема злочинності має інтернаціональний (міжнародний) характер, активно розвивається тенденція виходу загально-кримінальних злочинів за межі окремих держав – на міжнародний рівень, тим самим збільшується чисельність міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру. Ефективна боротьба з ними можлива тільки шляхом об’єднання зусиль національних правоохоронних органів більшості держав, та спільної розробки правового механізму, який дозволив би реально застосовувати принципи міжнародної співпраці у боротьбі зі злочинністю, підтримувати правопорядок, захищати права та законні інтереси суб’єктів міжнародного права. Зазначені дії вже почали реалізовуватися в межах відносно молодої галузі міжнародного права – міжнародному кримінальному праві.

При розгляді першого питання теми слід з’ясувати, які підходи до розуміння терміну „міжнародна злочинність” існують у сучасному міжнародному кримінальному праві, визначити основні категорії злочинів, що підпадають під дію норм міжнародного кримінального права та критерії їхнього відмежування одне від одного. В межах відповіді на це питання обов’язково надати визначення термінів „міжнародний злочин”, „злочин міжнародного характеру” та „міжнародний делікт”, та провести порівняльний аналіз їхнього змісту. Також необхідно з’ясувати, які види та форми відповідальності застосовуються у міжнародному кримінальному праві до суб’єктів, винних у вчиненні міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру, а також кому і на якій підставі належить право притягувати до відповідальності винних.

Відповідаючи на друге питання про основні організаційно-правові форми боротьби із міжнародною злочинністю, перш за все, потрібно з’ясувати сутність терміну „організаційно-правова форма”. Водночас слід вказати на основні різновиди форм боротьби із міжнародною злочинністю, їхніх суб’єктів та нормативно-правові джерела, що регулюють вказану діяльність у тій чи іншій формі. Необхідно звернути увагу на те, яким чином вибір конкретної організаційно-правової форми боротьби залежить від різновиду злочину. В межах даної теми треба ознайомитися з договорами, укладеними Україною з іншими державами про надання правової допомоги у кримінальних справах та визначити позицію України в питанні подальшого розвитку міжнародно-правового співробітництва у цій сфері.

Розглядаючи третє питання щодо правового регулювання інституту видачі в міжнародному праві доцільно визначити сутність терміну „екстрадиція”, а також згадати історію його виникнення. При цьому, необхідно визначити відмінності між термінами „видача” та „передача” злочинця. Разом з цим потрібно вказати на основні джерела нормативно-правового регулювання процедури екстрадиції, визначити правову підставу та процедуру видачі.

Наприкінці розгляду теми необхідно приділити увагу питанню щодо діяльності Міжнародного кримінального суду, а саме, з’ясувати що це за судова інстанція, яка історія його створення, на підставі яких міжнародно-правових документів він функціонує. Також потрібно визначити структуру Міжнародного кримінального суду, його компетенцію та юрисдикцію, а також порядок роботи, у тому числі порядок прийняття рішень по певним категоріям злочинів.