Теми рефератів та доповідей:

1. Аспекти судово-медичної танатології.

2. Судово-медичне і юридичне значення смерті людини.

3. Автоназія в судово-медичному і юридичному значенні.

4. Судово-медичне значення трупного аутолізу.

5. Давність настання смерті і її значення для правоохоронних органів.

6. Значення та доказовість різних методів встановлення часу настання смерті.

Література:

1. Тагаев Н.Н. Судебная медицина для юридических Вузов. – Харьков, 2001 г.

2. Лісовий М.А., Голубович. Судова медицина. – Київ, 2003.

3. С.И. Гирько, Г.С. Николаева, В.Н. Николаев, С.В. Николаев, Е.В. Верхолина. Судебная медицина в схемах (общая и особенная части). – Москва, 2006.

4. Авдеев М.И. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1960.

5. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами.-М.: Медицина, 1978.

6. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.- М.: Медицина, 1970.

7. Завальнюк А.Х. Судова медицина (курс лекцій). – Укрмедкнига. – Тернопіль, 2000.

8. Концевич И.А. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине.- Киев: Вища школа, 1988.

9. Крюков В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1990.

10. Матышев А.А., Деньковский А.Р. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1985.

11. Муханов А.И. Атлас - руководство по судебной медицине (учебн. пособ.). – К.: Вища школа, 1988.

12. Руководство по судебной медицине (под ред. В.В.Томилина, Г.А. Пашиняна).- М.: Медицина, 2001.

13. Смольянинов В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1982.

14. Судебная медицина (под ред. Матышева А.А.). – М.: Медицина, 1998.

15. Томилин В.В. Судебная медицина (для вузов по спец. «Правоведение»).- М.: Медицина, 1987.

16. Травматология и ортопедия (под ред. Х.А. Мусалатова, Г.С. Юмашев).-М.: Медицина, 1995.

17. Лекція.

Контрольні питання:

1. Поняття про танатологію. Значення вчення про смерть для судово-медичної експертизи.

2. Діагностика кліничної та біологічної смерті, імовірні і абсолютні ознаки смерті.

3. Ранні трупні ознаки. Охолодження тіла.

4. Трупне висихання.

5. Трупне заклякання, механізм розвитку і засоби виявлення.

6. Трупні плями, стадії і термін їх розвитку, методи дослідження.

7. Пізні трупні ознаки. Процес гниття трупу.

8. Природна консервація трупів: муміфікація та торфяне дублення.

9. Жировіск.

10. Поняття про раптову смерть. Особливості дослідження трупів раптово померлих осіб.

Самостійна робота:

Приступаючи до вивчення теми заняття, необхідно з’ясувати основні відомості про танатологию, термінальний стан (передагональна фаза, термінальна пауза, агонія) і його судово-медичне значення, ознаки клінічної і біологічної смерті (відсутність дихання, пульсу, серцебиття, рефлексів, у тому числі, з боку рогівки і зіниці ока), зміни, які наступають в органах та тканинах організму після смерті, переживання тканин, методи його визначення.

Далі вивчають судово-медичну класифікацію смерті. При цьому звертають увагу на дві категорії смерті: насильницьку і ненасильницьку, а також вивчають вид та рід насильницької смерті. Розглядають причини насильницької смерті (порушення цілісності та функцій життєво важливих органів, гостре кисневе голодання, шок і т.д.).

Потім послідовно розглядають ранні вірогідні ознаки смерті: охолодження тіла, трупне висихання, трупні плями (стадії і термін їх розвитку, методи дослідження), трупне заклякання (механізм розвитку і засоби виявлення), аутоліз. При цьому уточнюють які умови сприяють чи затримують розвиток окремих трупних явищ та звертають увагу на медико-криміналістичне значення ранніх трупних явищ.

Далі вивчають пізні трупні процеси (руйнівні та консервуючи). На початку розглядають процес гниття трупу, з’ясовують ознаки початку гниття, зовнішні та внутрішні фактори, які сприяють або затримують гниття, послідовність розвитку гниття трупа. Потім переходять до вивчення консервуючих трупних явищ: муміфікації, жировоску, торфяного дублення. Необхідно визначити в яких умовах та в який термін відбувається природня консервація, що вони собою являють та яке їх судово-медичне значення. На закінчення заняття з’ясовують методику визначення давності настання смерті (час з’явлення трупних ознак, термін їх зберігання і т.д.). Крім того, визначають поняття про раптову смерть, фактори ризику, які зумовлюють її (фізична і психічна перенапруга, алкогольна інтоксикація і т.д.), а також розглядають особливості дослідження трупів раптово померлих осіб (детальний огляд трупа на місці його виявлення, ознайомлення з медичною документацією померлої людини з метою дослідження її прижиттєвих захворювань).