Література:

1. В.Л. Попов, В.Б. Шигеев, Л.Е. Кузнєцов. Судебно-медицинская баллистика. – Санкт-Петербург, 2002.

2. Ю.И. Пиголкин. Морфологическая диагностика наркотических интоксикаций в судебной медицине. – Москва, 2004.

3. Ю.И. Пиголкин. Судебно-медицинская диагностика отравлений спиртами. – Москва, 2006.

4. Тагаев Н.Н. Судебная медицина для юридических Вузов. – Харьков, 2001 г.

5. Лісовий М.А., Голубович. Судова медицина. – Київ, 2003.

6. С.И. Гирько, Г.С. Николаева, В.Н. Николаев, С.В. Николаев, Е.В. Верхолина. Судебная медицина в схемах (общая и особенная части). – Москва, 2006.

7. Авдеев М.И. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1960.

8. Акопов В.И. Судебная медицина (лекции для студ. юридич. и медицинских вузов).- Ростов-на-Дону, 1997.

9. Белова А.В. Руководство к практическим занятиям по токсикологической химии.- М.: Медицина, 1976.

10. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.- М.: Медицина, 1970.

11. Завальнюк А.Х. Судова медицина (курс лекцій). – Укрмедкнига. – Тернопіль, 2000.

12. Концевич И.А. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. - Киев: Вища школа, 1988.

13. Крюков В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1990.

14. Локтев В.Е. Права, обязанности и задачи специалиста в области судебной медицины на месте происшествия (учебное пособие).- М.: Медицина, 1972.

15. Матышев А.А., Деньковский А.Р. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1985.

16. Муханов А.И. Атлас - руководство по судебной медицине (учебн. пособ.). – К.: Вища школа, 1988.

17. Руководство по судебной медицине (под ред. В.В.Томилина, Г.А.Пашиняна).- М.: Медицина, 2001.

18. Смольянинов В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1982.

19. Смусин Я.С. Судебно-медицинская экспертиза повреждений выстрелами из охотничьего ружья.- М.: Медицина, 1971.

18. Судебная медицина (под ред. Матышева А.А.). – М.: Медицина, 1998.

20. Томилин В.В. Судебная медицина (для вузов по спец. «Правоведение»),- М.: Медицина, 1987.

21. Лекція.

Контрольні питання та завдання:

1. Зміст поняття “вогнепальне поранення”. Види та класифікація ручної вогнепальної зброї.

2. Будова бойового та мисливського патрона. Механізм пострілу. Види дії кулі в залежності від кінетичної енергіі.

3. Основні та додаткові фактори пошкодження пострілу.

4. Раньовий канал, його види. Ознаки вхідного та вихідного вогнепальних отворів.

5. Види дистанцій пострілу. Ознаки пострілу в упор.

6. Ознаки пострілу з близької та неблизької відстані. Феномен Виноградова.

7. Встановлення дистанції пострілу при дробових пораненнях.

8. Особливості поранень при холостих пострілах та пострілах кулями спеціального призначення.

9. Особливості поранень при вибухах гранат, мін, снарядів, саморобних пристроїв.

10. Які питання вірішують при судово-медичній експертизі вогнепальних поранень?

11. Зміст та особливості складання експертних висновків при вогнепальних пораненнях.

12. Класифікація механічної асфіксії та її загальні ознаки.

13. Судово-медична експертиза при повішенні.

14. Удавлення петлею та руками.

15. Здавлення грудної клітки та живота.

Самостійна робота:

Вивчення теми слід почати з визначення змісту поняття “вогнепальне поранення”. Потім розглядають види ручної вогнепальної зброї та її класифікацію за довжиною, калібром, конструкцією ствола і способу перезарядження. Також необхідно повторити будову бойового та мисливського патронів та механізм пострілу.

Далі приступають до вивчення основних (куля, дріб та ін) і додаткових (передпульове повітря, зерна пороху, порохові гази, частинки металу та ін.) факторів пошкодження пострілу. Потім розглядають види дії кулі в залежності від кінетичної енергії (розривна, пробивна, клиноподібна, дотична). При вивченні особливостей вхідного та вихідного вогнепальних отворів звертают увагу на їх диференціальні ознаки (форма та краї отвору, наявність пояску осадніння та обтирання). Також вивчають види раньових каналів (прямий, ломаний,перерваний). При цьому слід приділити увагу встановленню напрямку раньового каналу.

Далі приступають до визначення дистанції пострілу (постріл в упор, з близької та неблизкої відстані), звертаючи увагу на характерні для кожного з них ознаки (штанц-марка, яскраво-червона кров, наявність або відсутність додаткових факторів пострілу, феномен Виноградова та ін).

Крім того, вивчають особливості пошкодження кісток та внутрішніх органів при холостих пострілах, пострілах з дефектної та саморобної зброї і кулями спеціального призначення, а також при вибухах гранат, мін, снарядів.

Необхідно вивчити основні методи додаткових досліджень, які використовують для діагностики вогнепальних поранень (мікроскопічні, рентгенологічні, хімічні та ін.).

На закінчення звертають увагу на особливості складання експертних висновків та на питання, які вирішують при судово-медичній експертизі вогнепальних поранень.

Потім визначають поняття “гіпоксія” та “асфіксія”. З’ясовують прижиттєвий перебіг механічної асфіксії, з урахуванням відповідної стадії ядухи (задишка з судомою, короткочасний спокій, термінальне дихання, остаточна зупинка дихання та серцевої діяльності).

Далі приступають до розгляду різних видів механічної асфіксії (странгуляційної, обтураційної, компресійної та ін.). Спочатку вивчають морфологічні ознаки странгуляційної асфіксії (повішення, удавлення зашморгом, удавлення руками, здавлення грудної клітки та живота, закриття дихальних шляхів сторонніми предметами, утоплення). При експертизі повішення звертають увагу на особливості странгуляційної петлі (незамкнутий характер, розташована у верхній третині шиї, косовисхідний напрямок) та інших ознак (крововиливи у місцях прикріплення м’язів шиї, надрив сонних артерій та ін.), а також на необхідність диференцювання з удавленням зашморгом (замкнутість странгуляційної борозни, горизонтальний напрямок та рівномірність її відбиття). Потім вивчають морфологічні ознаки удавлення руками (півмісяцеві садна на шкірі шиї, переломи під’язикової кістки та хрящів гортані і т.д.), здавлення грудної клітки та живота (численні дрібнокраплисті крововиливи на шкірі обличчя, шиї та грудної клітки, набряк легень та ін.), закриття дихальних шляхів сторонніми предметами. Також розглядають ознаки утоплення (дрібнопухирчаста піна навколо отворів носа та рота, а також у дихальних шляхах, збільшення об’єму і ваги легень, та поява крововиливів на їх поверхні, наявність рідини в шлунково-кишковому тракті та ін.). При цьому визначають тривалість перебування трупа у воді за ознакою мацерації шкіри та лабораторні методи дослідження ознак смерті внаслідок механічної асфіксії. Крім того розглядають питання, які вирішує судово-медичний експерт при наявності механічної асфіксії.

Далі послідовно розглядають ознаки пошкоджень, які спричинені дією електричного струму, високої та низької температури, різкої зміни атмосферного тиску і іонізуючого випромінювання та з’ясовують питання, які вирішує судово-медичний експерт при їх дослідженні. Також необхідно з’ясувати поняття про отрути та отруєння і вивчити класифікацію різних видів отрути, характеристику смерті від алкогольної інтоксикації.

Наприкінці заняття досліджують зміст та особливості побудови експертних висновків при різних видах механічної асфіксії, отруєнні та дії деяких фізичних факторів.