23. Висота загального центру маси вагона з вантажем.

Висота загального центру маси вагона з вантажем визначається за формулою:

, мм

де –маса тари вагону, т;

h_цм1, h _цм - висота ЦМ одиниці вантажу від РГР, мм;

H _цм^в - висота ЦМ порожнього вагону від РГР, мм;

h_цмі складається з висоти підлоги h_{підлоги}, висоти підкладки h_{підкладки} та висоти центру маси вантажу h_цм^ван .

24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.

Рис.1 Сили,що діють на вантаж під час перевезення

Під час перевезення на вантаж діють наступні сили:

- Р – сила тяжіння; виникає внаслідок дії сили тяжіння Землі, діє завжди з однаковою силою; точка прикладання – центр мас вантажу;

сили інерції:

- F_повзд - повздовжня інерційна сила виникає внаслідок протидії руху транспортного засобу під час рушання, гальмування рухомого складу (безударне походження) або під час розпуску вагонів на гірках ( ударне походження); максимальне значення приймає під час зміни руху, під час руху зі встановленою швидкістю приймає своє найменше значення; точка прикладання - центр маси вантажу;

- F_п – поперечна інерційна сила виникає під час руху поїзду по кривих ділянках колії; розглядається для умов руху рухомого складу з вантажем по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

- F_В – вертикальна інерційна сила; приймає своє максимальне значення під час руху по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

W – вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимального значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру;

- F_тр - сила тертя виникає внаслідок протидії іншим силам; точка прикладання – центр опорної поверхні.

25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.

Вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимальне значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру .

Вітрове навантаження розраховується за формулою:

, Н

де К_а – аеродинамічний коефіцієнт, враховуючий ступінь обтікаємості вантажу повітрям, якщо вантаж обтічної форми К_а=0,5; якщо вантаж не обтічної форми К_а=1;

S_НП –проекція площини, на яку діє вітер на вертикальну площину паралельну повздовжній вісі вагону, м²;

ω– питоме вітрове навантаження, Н/м². v

26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.

На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, які не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони. До них відносять масові вантажі, які перевозяться, як правило, навалом; а також довгомірні, громіздкі та великовагові вантажі.

До вантажів, які потребують закріплення при перевезенні на відкритому рухомому складі відносяться:

- навалочні – вантажі, що не потребують якогось кріплення, стійкість у русі забезпечує конструкція вагону або піввагону (вугілля, руда, ліс, цемент);

• штучні – вантажі, які потребують кріплення під час перевезень (верстати, електродвигуни, машини, автомобілі та ін.);

• штабельні – вантажі, які складаються з окремих однорідних предметів, що складаються в декілька рядів по висоті (закріплюються за допомогою обв’язок, дерев’яних розпорок, скоб).