12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади

Тара є елементом упаковки, яка представляє собою виріб для розміщення продукції.

Залежно від здатності зберегти свою форму тара поділяється на:

• тверду (жорстку);

• напівтверду (напівжорстку);

• м'яку.

До твердої тари відноситься тара, яка не втрачає своєї форми при перевезенні та зберіганні і здатна витримувати тиск як самого навантаженого в неї матеріалу (продукту), так і зовнішній тиск іншого шару вантажу, що розміщений зверху, а також поштовхи і струс при перевезеннях і в процесі вантажно-розвантажувальних робіт. До цієї тари відноситься вся металева тара(банки, ту­би, контейнери, цистерни), пластмасова(ящики, бочки), скляна(банки, пляшки, балони), дерев'яна(ящики, контейнери, лотки, корзини, бочки, кадоби).

Герметизована металева і скляна тара запобігають шкідливо­му впливу на товари атмосферного кисню та проникненню сто­ронньої мікрофлори, що зменшує окисне пошкодження товарів (згіркнення, осалювання жирів, розкладання вітамінів, барвників тощо), а також їхнє мікробіологічне псування (гниття, пліснява, розвиток хворобливих бактерій та ін.). Металева тара і пляшки з темного скла захищають товари від дії сонячних променів, що також сповільнює шкідливі процеси окислення.

До напівтвердої тари відносять картонну упаковку (короби) і комбіновану (тетрапаки, перпаки тощо).

М'яка тара — це тара, форма і розміри якої змінюються при її наповненні. До цієї тари відноситься полімерна (паки, мішки, пакети), паперова (мішки, пакети, обгортковий та інший папір) і тканева (мішки, матеріали для перев'язування — шпагат, різноманітні мотузки, стрічки тощо).

М'яка тара не захищає вміщений у ній товар від механічних ушкоджень. Нею користуються або для упаковки товарів з високою механічною стійкістю, або додатково застосовують тверду тару.

До переваг м'якої тари належить те, що вона в порожньому стані займає мало місця і є відносно дуже дешевою. Основне призначення м'якої тари — забезпечення транспортування й збе­рігання сипких та інших подібних матеріалів, стійких до механі­чних поштовхів та ударів. Окремі види м'якої тари можна вико­ристовувати для герметичної упаковки, завдяки чому створю­ються і підтримуються стабільні умови зберігання продукту (во­логість повітря, газовий склад тощо). М'яка тара (поліетиленові мішки) застосовується також для зберігання деяких біологічних продуктів.

13. Пломбування вагонів та контейнерів. Навести приклади

Вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями ЗПП(пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами.

ЗПП можуть належати залізниці ( якщо пломбування проводилося її засобами) і відправнику.

Пломба (ЗПП) – належить до групи охоронних технічних засобів одноразового використання, який свідчить про засіб боротьби за схоронність вантажу під час перевезення залізницею.

Порядок пломбування (встановлення ЗПП) вагонів і контейнерів установлений Правилами пломбування вагонів і контейнерів. Без ЗПП (пломб), але з обов'язковим накладанням закруток, допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку до пункту 4 Правил пломбування вагонів і контейнерів.

Принцип дії ЗПП: одностороння фіксація канату у корпусі ЗПП при його пропусканні через отвір корпуса.

ЗПП, накладені на вагони і контейнери, повинні мати такі знаки: - скорочене найменування залізниці відправлення (не більше 4 знаків), (Дон.);

• товарний знак Укрзалізниці, (УЗ);

• товарний знак підприємства-виробника ЗПП, (МДМ);

• найменування ЗПП, (ВАРТА М);

• остання цифра року виготовлення ЗПП, (3);

• контрольний знак, семизначний, ( 1234567).

Виготовлення та застосування ЗПП з однаковими контрольними знаками забороняється.

13. Сила тертя, порядок її визначення

Сила тертя діє за будь-яких умов руху. Вона залежить від виду вантажу та матеріалу і стану опірної поверхні. Сила тертя прикладена в центрі опірної поверхні і направлена у протилежний бік інерційній силі.

При рушанні, гальмуванні, маневрах, переміні швидкості руху найбільше значення приймають повздовжні сили, в тому числі при русі по перегону зі встановленою швидкістю –повздовжня сила тертя.

Сила тертя у повздовжньому напрямку визначається за формулою :

де - вага вантажу, т

μ - коефіцієнт тертя між контактуючими поверхнями вантажу та вагону (або підкладок);

- коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с

Сила тертя у поперечному напрямку визначається за формулою:

де - питома вертикальна інерційна сила, яка визначається:

де к - коефіцієнт, який залежить від кількості опірних вагонів;

- довжина вантажу, м

13. Повздовжня горизонтальна інерційна сила, порядок її визначення.

Поздовжні горизонтальні інерційні сили виникають при русі в процесі розгону та гальмування поїзда, при зіткненні вагонів під час маневрів і розпуску з сортувальних гірок, а також при коливаннях вагону під час руху. При цьому швидкiсть руху вагона змiнюється і на вантаж дiє iнерцiйна сила, що викликана прискоренням.

Повздовжня горизонтальна інерційна сила залежить від характеру руху, типу і стану автозчепного пристрою, від маси вантажу і характеристик вагона, точка прикладення повздовжньої інерційної сили– центр маси вантажу, діє в напрямку протилежному поздовжній силі тертя. Визначається за формулою:

(1.1)

де а_пв - питома поздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, Н/т;

- коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с

Q_ван - маса вантажу, т.

(1.2)

де - загальна маса вантажу у вагоні або на зчепі, т;

а₂₂, а₉₄ - значення питомої поздовжньої інерційної сили залежно від типу кріплення при масі брутто відповідно вагона: 22 т і 94 т;

16. Розробка місячного плану перевезень вантажів

Перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред’явленнями, за окремими замовленнями відправників.

Місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому Правилами перевезення вантажів.

Згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К через АС МЕСПЛАН або на електронному носії у формі, сумісній з АС МЕСПЛАН, із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу, для кожної станції відправлення.

Овочі, фрукти, інша сільськогосподарська продукція заготівельних організацій і споживчої кооперації, державних та колективних сільськогосподарських підприємств фермерських господарств, громадян, приймаються до перевезення як за планом, так і за заявками, що подаються залізниці відправника за три дні до навантаження.

Якщо вантажовідправник не може здійснити перевезення в запланованих власних (орендованих) вагонах з причин, незалежних від нього (стихійне лихо, обмеження навантаження та інших причин), залізниця зобов’язана подати рухомий склад загального користування за заявкою відправника, поданою не менш як за три доби до дня навантаження.

Управління залізниць на підставі розгорнутих планів перевезень розробляють і подають в УЗ плани для складання зведеного плану перевезень залізницями України.

17. Поперечна горизонтальна інерційна сила, порядок її визначення.

Поперечна горизонтальна інерційна сила діє при проходженні кривих та руху вагона з встановленою швидкістю; приложена в центр ваги вантажу. Напрямок дій – сила діє в напрямку, зворотному прискоренню.

Поперечна горизонтальна інерційна сила визначається за формулою:

де апоп – питома поперечна інерційна сила на 1 т маси вантажу, Н/кН;

- коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с

Q_ван - маса вантажу, т.

Питома поперечна інерційна сила визначається за формулою:

, Н/т

де а_с, а_ш - питомі поперечні інерційні сили для випадків, коли центр ваги вантажу перебуває у вертикальних поперечних площинах, що проходять відповідно: через середину вагона, через шкворневу балку, кгс/т;

1_в - база вагона, м;

1_гр - відстань від ЦВ_ван до поперечної площини симетрії вагона.

18. Облік виконання плану перевезень вантажів

Облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці форми (ГУ-1) за кожним планом, а також за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.

Облікові картки ведуть працівники залізничних станцій в одному або, за вимогою відправника, у двох примірниках.У разі складання картки у двох примірниках один з них знаходиться на станції, другий - у відправника.Облікова картка підписується відправником і начальником станції або уповноваженим працівником станції по закінченні кожної звітної доби. Звітна доба - це час із 17 годин 01 хвилини однієї доби до 17 години 00 хвилин наступної доби за київським часом.У разі відмови в/в від підписання облікової картки про це складається акт загальної форми.

Для кожного відправника і кожної номенклатурної групи вантажу станція заповнює верхню частину облікової картки та планові дані на місяць, норма добового навантаження визначається, виходячи із середньодобового обсягу перевезень і враховуючи всі додаткові дозволи, отримані станцією до початку місяця.

У ОК щодня вказують причини недовантажень з вини в/в чи залізниці, навантаження по дорогах призначення в ОК указується тільки у вагонах. Підсумкові дані про навантаження по залізницях призначення за декаду показують дробом: у чисельнику - за планом, у знаменнику – фактичне виконання. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду. Штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується залізницею і в/в по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.

19.Умови стійкості вантажу від перекидання.

Стійкість вантажу визначається коефіцієнтом стійкості.

Коефіцієнт запасу стійкості вантажу від перекидання визначається:

вздовж вагона (1)

поперек вагона (2)

де b,l^о_позд - найкоротша відстань від проекції центра маси вантажу на горизонтальну площину до ребра перекидання відповідно вздовж і поперек вагона, мм. У фундаментів b=l^о_позд

h_цмф - висота центра маси вантажу (фундаменту) над підлогою вагона,мм;

h_у - висота поздовжнього і поперечного упорних брусків від під­логи платформи , h_у = 60 мм;

h_зцн-висота загального центру навітряної площини вантажу від підлоги вагона , мм.

Якщо значення ηпв та ηпп складає 1,25 – вантаж є стійким, додаткових закріплень його від перекидання не потребується.

Якщо значення ηпв та ηпп складає менше 1,25 , то стійкість вантажу повинна бути забезпечена відповідними кріпленнями.

20. Умови стійкості вантажу від перекочування.

До перекочування схильні вантажі циліндричної форми та вантажі на колісному ходу. Їх закріплюють сумісно упорними брусками та обв’язками або розтяжками.

У випадку, коли кріплення циліндричного вантажу від перекочування виконується упорними брусками сумісно з обв’язками або розтяжками, зусилля в обв’язці для кріплення циліндричних вантажів від перекочування визначається за формулою:

де - число обв’язок;

D – діаметр вантажу, мм;

bпер - проекція відстані від ребра перекидання до обв’язки на поперечну площину симетрії вагона, мм.

Площа перерізу розтяжок:

де R – зусилля в розтяжці, кгс;

-- допустиме навантаження (приймається в залежності від марки сталі).

Рисунок 1- Закріплення циліндричного вантажу від перекочування упірними брусками та обв’язками