Книги Облік у банках / Киндрацька_Учет и аудит в банках Методология и практика / 1-1

Великою мірою на стабільність банківської установи та ефективність виконання нею своїх функцій впливають зміни загальноекономічної та соціально-політичної ситуації в Україні. Однак було б грубою помилкою успіх банківської діяльності пов’язувати тільки з тим, наскільки швидко і вдало банк пристосовується до зміни економічного, соціально-політичного та соціально-культурного середовища: «Розробка стратегії діяльності комерційного банку покликана забезпечити його існування в будь-якій ситуації, оскільки своєчасно передбачає можливі зміни на ринку, їх вплив на діяльність банку, контроль за даним процесом» [20, с. 122].

Водночас необхідно підкреслити, що стратегія банку ґрунтується на чіткій достовірній інформаційній базі. За сучасних умов украй небажано обмежуватися тільки інформацією про стан економічних відносин, досягнутий на певну дату. Велике значення має також інформація про еволюцію цих відносин, тривалу динаміку економічного розвитку, що може свідчити про стабільність (чи нестабільність) діяльності на перспективу.

Отож, можна стверджувати, що для управління банком за умов реального ринку є необхідним неабияке вміння формалізувати цілі і визначати конкретні способи їх досягнення.

Варто зауважити, що прагнення отримання прибутку не може заважати процесу максимізації надійності банку та його довгостроковій фінансовій стабільності, а через те неприпустимим є курс на збільшення прибутковості без огляду на рівень ризиковості прибуткових операцій.

Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Серед внутрішніх вітчизняні фахів­ці називають: масштаб діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, що є в його розпорядженні, рівень доходів та витрат банку і їх співвідношення. Зовнішні чинники, такі як загальнополітична та загальноекономічна ситуація в країні, стан фінансового ринку, державна податкова політика, політика НБУ у сфері валютного та кредитного регулювання, виходять за межі впливу банку [21, c. 92].

Банк здебільшого вважають надійним за умови, що його діяльність протягом певного часу відповідає певним вимогам (критеріям). Такі критерії визначено НБУ і визнано нормативами банківської діяльності [22]. Для їх розрахунку щодо кожного конкретного банку необхідно мати інформацію про результати його діяльності. Це стосується і низки інших показників: дохідності операцій, ліквідності балансу, рентабельності діяльності, платоспроможності і т. п.

Певна річ, значення показників є розрахунковою величиною, але розрахувати показники, ще раз нагадаємо, можна тільки на підставі відповідної інформації.

У навчальному посібнику «Теория и принципы бухгалтерского учета» М. І. Кутер визначає показник одиниці інформації. Показник може бути не лише елементом складних інформаційних структур, а й сам являти собою складну структуру [23, c. 34]. Зрозуміло, що перетворення економічних показників з метою отримання нових показників результативної інформації визначається характером процесу оброблення інформації. Навіть якби прибуток був єдиним показником, що характеризує банківську діяльність, визна­чення його поза нормами і правилами обліку було б неможливим.

Розглядаючи значущість обліку в конкретних виявах, можна без вагань назвати його механізмом управління фінансами. У свою чергу, результативна інформація підвищує обґрунтованість прийняття управлінських рішень за умов обмежених ресурсів, що є характерною властивістю банківського бізнесу. Від ефективного управління банківськими ресурсами залежить стратегія діяльності банку, тобто досягнення такого стану системи «банк» (а банк безперечно є самостійною складною системою), котрий може забезпечити найліпші вихідні показники відповідно до вибраних критеріїв. Як уже було сказано, найважливішим серед них є загальний показник прибутку і похідні від нього показники прибутковості окремих операцій та банківських послуг.

Очевидно, що кожна здійснювана банком операція спричиняє зміну стану названої системи, а отже, визначення нових величин розрахункових показників потребує припливу оперативної інфор­мації не лише зовнішнього (про стан ринку банківських послуг), а й внутрішнього характеру. Загалом інформація внутрішнього характеру є дуже об’ємною за змістом та структурою, на її формування впливають особливості банківських операцій, передусім їх спроможність забезпечувати зростання обсягів капіталу з одночасним забезпеченням належної дохідності в процесі виконання таких операцій.

Не варто, однак, забувати, що здійснюючи свою діяльність, банк може ризикувати лише своїм власним капіталом, але жодною мірою не капіталом клієнтів. Більше того, налагодження партнерських відносин з клієнтами можливе тільки на засадах взаємної довіри та взаємозаінтересованості, що обов’язково передбачає обмін достовірною інформацією про результати партнерської діяльності. У кінцевому підсумку треба визнати, що без налагодження ефективної системи обліку як відкритої, складної, динамічної системи управління ресурсами у їхньому грошовому виразі забезпечення нормальної дієздатності банку є просто неможливим.

Система обліку передбачає класифікацію та узагальнення інфор­мації про банківські операції, тобто скорочення її до об’ємних записів на рахунках бухгалтерського обліку. Саме ці рахунки є наслідком облікових процедур і саме в них, як у дзеркалі, відбива­ються всі складові фінансового стану банку як суб’єкта господар­ської діяльності. Можна сміливо стверджувати, що облікова модель банку цілком відповідає моделі його господарської діяльності.

Обов’язковою умовою для прийняття ефективного рішення є аналіз реальних фактів. Факти стосовно фінансового стану банку (утім, як і будь-якого господарського об’єкта) неможливо отримати відразу. Як справедливо зазначає Л. А. Бернстайн, спочатку вони нагромаджуються, групуються, підсумовуються і подаються у вигляді даних обліку — складної системи вимірювання, яку необхідно передовсім розуміти. Отже, першим суттєвим кроком до отримання фактів є знання «мови» обліку [24, c. 27].

Звернімося безпосередньо до категорії «облік» та функцій, які йому притаманні. Облік, як визначає В. В. Сопко, — це процес (робота), який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксування (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя [25, c. 9].

Ясна річ, що спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксування як такі не є господарськими операціями. Їх справедливіше буде визнати етапом облікового процесу, базовою основою дослідження категорії обліку. І саме спостереження як цілеспрямоване сприйняття предметів чи явищ для отримання інформації з метою пізнання конкретного об’єкта є вихідною точкою дослідження.

Першою ознакою, що характеризує сприйняття, вважають розкриття предметної сутності об’єкта обліку; другою — визначення його змістової характеристики, тобто того, що має обліковуватися.

Спостереження та сприйняття закладають якісну основу майбутнього облікового процесу, в якому вимірювання та реєстрація є технічними засобами його логічного завершення. Так, вимірювання — це вираження об’єкта обліку в певних одиницях виміру (натуральних, вартісних), а реєстрація — це фіксування на певному технічному носієві даних про об’єкт обліку, одиницю його вимірювання та інших характеристик.

За умови, що процес обліку здійснюється стосовно об’єктів господарського характеру, слід казати передовсім про господарський облік, що виник у процесі матеріального виробництва. Через те, що процес матеріального виробництва притаманний усім типам суспільства, господарський облік існував і існуватиме в усіх соціально-економічних формаціях.

Основне завдання господарського обліку полягає в забезпеченні кількісного відображення і якісної характеристики процесу суспільного відтворення з метою управління ним. Для уточнення змісту господарського обліку звернімося до економічної теорії, що є складовою економічної науки. На жаль, економічна наука, на відміну від технічних чи природничих, не знає всеохоплюючої, універсальної економічної теорії. Якщо, наприклад, закони фізики одні для всієї земної кулі, то економічна теорія вивчає закони господарського розвитку різних економічних формацій у різних країнах.

На господарських особливостях позначаються також історичні та культурні традиції. Проте, оскільки економічна наука розвивається паралельно із розвитком суспільства, вона створює робочий інструментарій господарського обліку, що відповідає процесам суспільного розвитку.

Для розуміння цих процесів неминучі певні рівні абстракції, і навпаки — звуження сфер дослідження до конкретних галузей, навіть конкретних питань. Заміна однієї сфери дослідження іншою відбувається автоматично. Щодо якості і надійності робочого інструментарію, то він розробляється протягом певного часу, адаптується до конкретних умов і надалі діє як норма (правило). Це досить чітко можна простежити на кожному з етапів процесу господарського обліку: спостереженні, сприйнятті, вимірюванні та фіксуванні фактів, подій суспільного життя.

Поєднавши зазначені складові, М. І. Кутер вважає, що під господарським обліком треба розуміти процес спостереження, збирання, ідентифікації, оцінки, класифікації, опрацьовування та передавання інформації про фактичний стан та зміни економічного суб’єкта. Слід погодитися, що на базі господарського обліку будується динамічна модель функціонування об’єкта управління [23, c. 36].

Господарський облік в економічній літературі поділяють за різними ознаками. Особливо показовим є поділ за видами, тобто виокремлювання оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку. Усі види обліку взаємно доповнюють один одного і здебільшого використовують однакову інформацію, а в процесі взаємодії формують єдину облікову систему, що відображує сфери діяльності кожного суб’єкта господарювання, зокрема банку.

Чітка постановка завдань стосовно цієї взаємодії передбачає формування емпіричних нормативів діяльності банку, тобто набору певних показників, розрахованих на базі різних форм звітності, за допомогою яких можна оцінювати фінансовий стан банку та його надійність. Це досягається за допомогою перевірених практикою правил регулювання оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку.

В. В. Сопко надає оперативному обліку роль інформаційного засобу для гнучкого маневрування, постійного регулювання, оцінювання, контролю за ходом діяльності СГД [25, c. 12].

Інформація оперативного обліку з високою точністю, об’єк­тивністю і необхідною потребою відбиває численні якісні й кількісні характеристики процесів і фактів діяльності банку, несуттєві з погляду інших видів обліку. По суті оперативний облік відображає і контролює окремі господарські процеси і факти, як правило, безпосередньо в час їх здійснення [23, c. 37]. Використання інформації оперативного обліку обмежується певним періодом часу, після чого вона втрачає своє значення для управління (процес завершено, господарського факту доконано).

Для отримання інформації про показники, які характеризують закономірності та тенденції розвитку банку, застосовують статистичний облік. Статистика абстрагується від конкретного факту. Водночас інформація статистичного обліку є вкрай необхідною для ефек­тивного управління банківською системою як складним господарським механізмом, особливо коли цю узагальнену інформацію подано у вигляді спеціальних, середньозважених статистичних показників.

Предметом бухгалтерського обліку є узагальнена інформація про стан господарського суб’єкта, зокрема банку, про зміни цього стану, про взаємозв’язки та взаємовідносини банку з іншими суб’єктами. Тільки за інформацією бухгалтерського обліку можна робити узагальнення відносно результатів господарської діяльності. На противагу оперативному і статистично­му обліку особливою відмітною рисою бухгалтерського є його всеосяжний характер. Інформація бухгалтерського обліку є найдостовірнішою з огляду на те, що від моменту створення банку і протягом усього періоду його діяльності безперервно в хронологічному порядку бухгалтерією ведеться суцільне відображення всіх фактів господарської діяльності відповідно до первинних документів [23, c. 38].

Зрозуміло, що ефективність облікового механізму залежить від корисності інформації. Спільною метою, спільним завданням цих видів обліку є інформаційне забезпечення управлінських рішень керівництва банку. Різняться лише підходи до підготовки та подання інформації. Ця різниця чітко простежується вже в самих тільки визначеннях видів обліку. Попри це, лише взаємодія всіх видів обліку може сформувати загальну інформаційну систему банку. Ураховуючи необхідність інформації для управління, її варто, з одного боку, розглядати як цінний ресурс, а з другого — як власність, що належить конкретному банкові.

Інформаційна власність банку формується в процесі автоматизованого розв’язання облікових завдань. З огляду на це, під інформаційною системою автоматизованого розв’язування завдань розуміємо сукупність спеціально сформованих даних (файлів), які становлять предмет, засіб і продукт системи комп’ютерної оброб­ки облікових даних. За даними файлів формуються конкретні фор­ми звітності, що подаються Національному банку України. (Перелік файлів та форм звітності банків подано у додатку 4.) Структура файлів дає підстави для таких узагальнень: 1) зміст файла становить набір конкретної інформації за даними обліку; 2) узагальнена інформація формує показники конкретних форм звіт- ності; 3) як зміст файлів, так і звітну інформацію можна поділити за видами обліку: оперативного, статистичного, бухгалтерського.

Розглянемо це питання докладніше. У табл. 1.1 наведено струк­турний поділ файлів стосовно інформації оперативного, статистич­ного та бухгалтерського обліку.

Таблиця 1.1

НОМЕНКЛАТУРА ФАЙЛІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Файл				Належить до інформації
№	Назва	Періодичність^* (час надання ЦРП)	Схема надання (розріз)	оперативного обліку	статистичного обліку	бухгалтерського обліку
01	Дані про залишки на рахунках	Д (16:00)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний) додатково філія — ТУ	так	—	так
02	Дані про обороти та залишки на рахунках	М (до 10 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний) додатково філія — ТУ	—	так	так

Продовження табл. 1.1

Файл				Належить до інформації
№	Назва	Періодичність^* (час надання ЦРП)	Схема надання (розріз)	оперативного обліку	статистичного обліку	бухгалтерського обліку
03	Дані про обороти сум та процентних ставок за кре­дитами та депозитами	Д (17:00)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	так	так
04	Дані про обороти сум і процентних ставок за кре­дитами	М (до 11 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
05	Дані про обороти сум та процентних ставок за депозитами	М (до 11 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
06	Дані про залишки коштів до запитання, залишки коштів на кредитних та депозитних рахунках	М (до 11 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
07	Дані про цінні папери в портфелі банку	М (до 12 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	—
08	Дані про прибутки та збитки банку	К (до 12 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	—	так
09	Дані про касове виконання Державного бюджету за день	Д (16:00)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	так	—	так
10	Дані про касове виконання Державного бюджету	М (до 5 числа) Р (у встановлений строк)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	—	так
11	Дані про класифіковані активи	М (до 10 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (консолідов.) додатково філія — ТУ	—	так	—
12	Дані про касові обороти балансових символів фор­ми 748	Д (16:00)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	так	—	так

Продовження табл. 1.1

Файл				Належить до інформації
№	Назва	Періодичність^* (час надання ЦРП)	Схема надання (розріз)	оперативного обліку	статистичного обліку	бухгалтерського обліку
13	Дані про касові обороти символів форми 748	М (до 16:00 1-го робочого дня)	Філія — ТУ ТУ — НБУ (за філіями)	—	так	так
14	Дані про залишки коштів до запитання, залишки коштів на кредитних та депозитних рахунках	М (до 11 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	—	так
15	Дані про кількість клієнтів банку та кількість відкритих клієнтам рахунків	Р (3 лютого)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	—	так
16	Дані про заборгованість за пролонгованими, простроченими та сумнівни­ми кредитами	М (до 11 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
17	Дані про кредитний порт­фель та залишки за депозитами	М (до 15 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
18	Дані про залишки заборгованості за кредитами резидентів	2Т (1 та 16 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	—	так
19	Дані про залишки за депозитними зобов’язання­ми резидентів	2Т (1 та 16 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	—	так
20	Додаткові дані для розрахунку обов’язкових ре­зервів	Д ДК	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	—	—
21	Дані про списану безнадійну заборгованість	М (до 10 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (консолідов.) додатково філія — ТУ	—	так	так

Продовження табл. 1.1

Файл				Належить до інформації
№	Назва	Періодичність^* (час надання ЦРП)	Схема надання (розріз)	оперативного обліку	статистичного обліку	бухгалтерського обліку
22	Дані про структуру активів та пасивів за строками погашення	М (до 12 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
26	Дані про залишки коштів в офшорних зонах	Д (16:00)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (консолідов.)	так	—	так
27	Дані про рух коштів рахунка 2603(КБ) 3234(НБУ)	Д (15:00)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	—	так
28	Дані про касові обороти (символ 89)	М (2 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
29	Дані про сплату пені за перевищення нормативного терміну проходження платежів	К (до 15 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	—	так	так
30	Дані про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків	М (до 10 числа)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (консолідов.) додатково філія — ТУ	—	так	—
31	Дані про стан заборгова­ності витрат на заробітну плату	Т (1, 6, 11, 16, 21, 26)	Філія — ТУ ТУ — НБУ (за філіями)	так	так	так
32	Дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти та про суми купленої/проданої в них ва­люти	М (до 10 числа)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	так	—
33	Річні дані про прогнозовані платежі з обслуговування зовнішнього боргу за одержаним довгостроковим кредитом	Р (20 січня)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	так	—

Продовження табл. 1.1

Файл				Належить до інформації
№	Назва	Періодичність^* (час надання ЦРП)	Схема надання (розріз)	оперативного обліку	статистичного обліку	бухгалтерського обліку
34	Дані про залучення та обслуговування іноземного гарантованого та негаран­тованого кредиту	К (до 20 числа)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	так	—
35	Дані про планові платежі з одержання і погашення іноземних довгострокових гарантованих та негарантованих кредитів	Р (до 25 числа)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	—	так
36	Звіт про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями	ДК (10, 20, 30 числа)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	так	так	—
37	Звіт про надані дозволи на продовження терміну завершення розрахунків за експортно-імпортни­ми операціями	М (до 10 числа)	Філія — ТУ ТУ — ЦРП (за філіями)	—	так	—
39	Дані про курс валют та обсяги операцій з інозем­ною валютою	Д (14:30)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (обласний)	так	—	—
40	Дані про рух коштів на коррахунках іноземних банків в українських банках	Д (16:00)	Філія — ТУ ТУ — НБУ (за філіями)	так	—	так
41	Календар видачі готівки на заробітну плату	К	Філія — ТУ ТУ — НБУ (за філіями)	так	—	так
42	Дані про надані банком «великі» кредити та будь-які кредити, надані інсайдерам	Д (16:00)	Банк — ТУ ТУ — ЦРП (консолідов.)	так	—	—
43	Залишки розмінної монети в операційній касі	2Т (2 та 17 числа)	Філія — ТУ ТУ — НБУ (за філіями)	так	—	—