-
першочергова орієнтація на макроекономічні інтереси: держави, централізованого планування;
-
інтегрований розвиток контрольних функцій обліку;
-
методична, організаційна і технічна однозначність бухгалтерських дій;
-
чітка «вертикальна» спрямованість потоків бухгалтерської інформації.
Нові економічні умови перехідного періоду створили до певної міри парадоксальну ситуацію. Так, з одного боку, підприємства отримали економічну свободу, скористатися якою, однак, не всі вони й далеко не завжди можуть. З другого — хоч формальна сфера державного регулювання економічних питань значно звузилась, проте фактично держава різноманітними засобами, наприклад, податковим регулюванням, не допускає відхилень від відповідних вказівок та інструкцій. Це стосується й бухгалтерського обліку.
Видається цілком зрозумілим, що бухгалтерський облік не мусить змінюватися залежно від засад податкового регулювання. Вони мають змінювати не методику бухгалтерського обліку, а зміст податкових розрахунків і звітності.
Спільним завданням як фінансового, так і податкового обліку є створення достовірної інформації про фінансові результати господарської діяльності. Різняться лише кінцеві наслідки її дальшого використання користувачами. Досить часто в спеціальній літературі реформування обліку пов’язувалось із реформуванням податкової системи. Як свідчить практика, податкове законодавство є надто нестабільним. Саме тому процедури фінансового (бухгалтерського) обліку, як було вже сказано, не варто прив’язувати до податкових норм.
Положення Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» є досить складними в плані формування бази оподаткування банків. Але всі проблеми успішно розв’язуються за заданих параметрів обліку валових доходів і валових витрат банківської діяльності.
Наведені міркування щодо механізмів дії інтегрованої системи «Бухгалтерський облік» є додатковим свідченням складних взаємопотоків інформації між окремими підсистемами, які узагальнюються через процедури фінансового, управлінського та податкового обліку, тобто, беручи загалом, через зміст усієї облікової політики банку. «Від закладених в облікову політику можливостей залежатиме гнучкість та результативність управлінських рішень, обґрунтованість економічних очікувань» [44, c. 70]. Розв’язуючи ці завдання, бухгалтер має спиратися на свої креативні професійні знання. Водночас і сучасна система «Бухгалтерський облік» набуває ознак креативного обліку, потребує творчого підходу до процедур передусім управлінського, а в цілому й фінансового обліку.