Склад і призначення компонентів фінансової звітності банків

Компоненти звітності	Призначення
Баланс	Надання інформації про фінансовий стан банку на звітну дату
Звіт про фінансові результати	Надання інформації про доходи, витрати та фінансові результати від діяльності за звітний період
Звіт про рух грошових коштів	Надання інформації про надходження і вибуття грошових коштів унаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звіт­ного періоду
Звіт про власний капітал	Надання інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду
Примітки до фінансових звітів	Виклад облікової політики та пояснення інформації, наведеної у кожному фінансовому звіті

Квартальна фінансова звітність банку складається тільки з балансу та звіту про фінансові результати.

Фінансова звітність розкриває фінансову інформацію про діяльність банку через застосування таких інструментів, як елементи. Елементами заведено називати сукупність однорідної інформації, що відображається у фінансових звітах.

Основними елементами фінансових звітівє такі:

• активи;

• зобов’язання;

• власний капітал;

• доходи;

• видатки.

Активи, зобов’язання, власний капітал — це елементи балансу, які розкривають фінансовий стан банку.

Доходи та видатки — це елементи звіту про фінансові результати, за даними яких відбувається обчислення фінансового результату від діяльності банку (прибуток чи збиток).

Звіт про рух грошових коштів, відображаючи складові елементів звіту про фінансові результати, а також зміни в елементах балансу, не містить власних унікальних елементів. Це стосується і звіту про власний капітал, який відображає зміни у складі елементів капіталу.

Будучи структурними складовими звітності, елементи, у свою чергу, поділяються на окремі статті (економічні показники). Об’єднання статей (показників) у формах фінансової звітності в окремі групи проводиться виходячи з певних ознак за економічними характеристиками.

Для поглибленого розуміння фінансової звітності необхідно з’ясувати правила виокремлення статей (показників) та визнати їх елементами фінансової звітності, тобто включити в балансовий звіт або у звіт про фінансові результати. Визнання елемента звіт­ності — це процес оцінювання та включення певної статті до фінансового звіту.Стаття визнається елементом фінансового звіту, якщо відповідає таким двом критеріям:

1. існує ймовірність, що від об’єкта банківської операції (наприклад, кредит або депозит) буде отримано банком будь-яку вигоду або збитки;

2. об’єкт, з яким пов’язана банківська операція, має оцінку, і вона може бути достовірно визначена, тобто має документальне підтвердження.

У професійній діяльності менеджери радше вживають термін «економічний показник», ніж «стаття». Термін «стаття» зазвичай використовується в бухгалтерській практиці. Формат фінансових звітів для банків та перелік статей і їх зміст установлюються нормативними актами (інструкціями) НБУ, розробленими відповідно до національних та міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку.

З дисципліни «Банківські операції» ви вже дізналися про те, як працює банківський бізнес. Вивчаючи механізми здійснення банківських операцій, ознайомилися з такими термінами і показниками, як фінансові інструменти, кредити надані, цінні папери у портфелі банку, довгострокові вкладення банку, грошові кошти, банківські метали, кошти, залучені в депозити, та запозичені, сплачений статутний капітал, нерозподілений прибуток, дивіденди, надходження грошових коштів тощо. Втім набутих знань недостатньо, щоб дати тлумачення цих термінів і показників, зрозуміти, як відбувається їх визнання та оцінювання, що передують відображенню цих явищ у фінансових звітах. Без цього неможливо проаналізувати наслідки операцій, які здійснює банк за певний період, і їх вплив на активи, зобов’язання, власний капітал банку та з’ясувати, чи покривають доходи, які банк отримує, наприклад, від розміщення коштів у кредити, видатки, що банк сплачує за залучення коштів у депозити.

Для менеджера банку надзвичайно важливо розуміти взаємозв’язок, що існує між показником рентабельності використання фінансових ресурсів з параметрами щоденної операційної діяльності банку. Справді, перш ніж надати підприємству кредит банк вимушений залучити грошові кошти в депозити, оцінити кредитоспроможність позичальника, підготувати кредитну угоду тощо. Виконуючи ці операції, банк несе певні витрати. Менеджера банку звичайно хвилює питання, чи вистачає доходів, що сплачує позичальник, на покриття видатків за залученими коштами і обслуговування уже наданого кредиту. Однак простежувати такий зв’язок здатний тільки менеджер, який володіє навичками аналізу впливу господарської операції на зміни у фінансовому стані і вміє відстежувати вплив окремих операцій на фінансовий результат за показниками фінансової звітності, тобто вміє читати і розуміти мову фінансової звітності.

Вирішити успішно цю проблему можна, навчившись складати та тлумачити вищезгадані фінансові звіти. Це дає можливість менеджеру відстежувати формування важливих економічних показників з самого початку. У цих фінансових звітах узагальнюються показники результатів діяльності банку за кожний певний період, які відображають різні аспекти одних і тих самих фактів господарської діяльності банку. Саме з них ми одержуємо дані для подальшого аналізу.

Показники цих звітів мають між собою численні взаємозв’язки. Тільки опанувавши сутність взаємозв’язків між показниками, можна цілеспрямовано планувати параметри банківських операцій з метою збалансування цих показників і досягнення максимального прибутку і зростання капіталу.

Для розуміння фінансових звітів перейдемо до розгляду їх формату, структури, тлумачення змісту показників та призначення кожного із звітів.