2. Форми розподілу і кооперації праці

Розподіл праці — це відокремлення діяльності окре­мих працівників і їх груп у процесі праці. Завдяки розподілу праці підвищується продуктивність праці, вдосконалю­ються знаряддя праці.

Розрізняють види розподілу праці: загальний, приват­ний і одиничний.

До загального розподілу праці відносять розподіл між виробничою і невиробничою сферами діяльності людей, а в середині цих сфер - між промис­ловістю, сільським господарством, транспортом, зв'яз­ком, торгівлею, тощо.

Приватний розподіл праці передбачає її розподіл у се­редині галузей загального розподілу праці. Наприклад, промисловість ділиться на галузі, підгалузі, об'єднання, окремі підприємства. Сільське господарство — на рос­линництво і тваринництво, а в середині їх - на спеціалізо­вані галузі.

Одиничний розподіл праці передбачає розподіл робіт окремого підприємства: за цехами, ланками, бригадами, окремими працівниками та їх професійно-кваліфікацій­ними групами.

Всередині підприємства виділяють такі види розпо­ділу праці:

функціональний - розподіл працівників підприєм­ства на категорії залежно від виконуваних ними функцій: робітники, служ­бовці (керівники, спеціалісти, технічні виконавці), мо­лодший обслуговуючий персонал, охорона (рис. 2);

2) технологічний - розподіл праці за технологічними операціями і процесами, за фазами, видами робіт, виробами, деталями. Він визначає розстановку працівників відповідно до технологій виробництва;

3) професійно-кваліфікаційний — поділ праці між гру­пами працівників за ознакою технологічної однорідності виконуваних робіт, а також залежно від складності цих робіт. Він передбачає поділ працівників підприємства за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Розподіл праці - це тільки один бік трудової діяльності. Він викликає необхідність об'єднан­ня праці окремих працівників у спільному трудовому процесі, у взаємопов'язаних трудових процесах на всіх рівнях від робочих місць окремих виконавців до підпри­ємств, підгалузей і взаємопов'язаних галузей народного господарства у групи. Кооперація праці – це об'єднання, встановлення взаємо­зв'язку між розрізненими, спеціалізованими виконавцями в процесі трудової діяльності

Виділяють такі види кооперації праці:

міжцехова — об'єднання праці цехів, служб підприєм­ства для виробництва продукції;

внутрішньоцехова — передбачає об'єднання праці діля­нок, служб цеху;

внутрішньодільнична — об'єднання праці всіх учасни­ків даної ділянки виробництва для забезпечення безпе­ребійності виробничого процесу, передбачає об'єднання праці між бригадами;

бригадна — є різновидом внутрішньо дільничної коо­перації, передбачає об'єднання працівників однієї або декількох професій, які виконують одне виробниче зав­дання.

Під час проектування варіантів розподілу праці на підприємстві необхідно усвідомлювати, що потрібно врахо­вувати економічну доцільність, психофізіологічні та соціальні наслідки такого розподілу.

Економічна доцільність розподілу праці оцінюється підвищенням ефективності виробництва внаслідок зрос­тання продуктивності праці, покращенням використання виробничого обладнання, матеріальних і трудових ресур­сів підприємства.

Психофізіологічні наслідки не повинні бути негативни­ми, а саме: викликати фізичного та нервового переванта­ження, порушувати нормальне функціонування людсь­кого організму.

Соціальні наслідки розподілу праці передбачають забез­печення його змістовності, поєднання фізичного і розу­мового навантаження, привабливості трудової діяльності, потреби в ній і наявності умов для розвитку творчих здібностей особистості.

На сучасному етапі господарювання основними на­прямами вдосконалення розподілу і кооперації праці повинні бути:

- формування окремих трудових процесів і складу виробничих операцій з урахуванням економічної доцільності, психофізіологічних та соціальних наслідків розпо­ділу праці;

- складання проектних балансів робочого часу для окремих працівників за професіями і робочими місцями, за бригадами, ділянками і цехами з ув'язуванням цих балансів між собою, з трудомісткістю виконуваних робіт і трудових функцій;

- розробка тарифно-кваліфікаційних характеристик для кожного виду робіт і чіткого переліку функціональ­них обов'язків працівників, що забезпечують виконання окремих трудових процесів в умовах розподілу праці;

- забезпечення рівної інтенсивності праці на всіх ділянках виробничого процесу і науковообгрунтованих режимів праці і відпочинку;

- забезпечення ритмічності, безперебійності трудово­го і виробничого процесів за рахунок чіткої кооперації праці і підвищення продуктивності праці на організацій­ній основі.